×
Спасибо, я уже с вами
А що такого сенсаційного сказав Селезньов?

А що такого сенсаційного сказав Селезньов?

Автор: Володимир Миленко, UA-Футбол

14 марта 2016, понедельник. 08:422016-03-14T08:42:00+02:00


Також читайте українською: А що такого сенсаційного сказав Селезньов?

А даремно ви так негативно реагуєте на свіжі інтерв’ю Селезньова. Ні, справді – даремно.

Давайте для початку забудемо про футбол і поговоримо просто про наше суспільство. Суспільство, в якому далеко не всі не те що не воюють на Донбасі чи не допомагають солдатам – а просто не підтримують цю війну (війну як опір України російській агресії). Це ж для вас не секрет, правда? Ви ж не думаєте, що всі 100 – добре, нехай 99 – відсотків громадян України розуміють, підтримують, засуджують і ще багато інших дієслів?

Ну от. І серед тих, кому все одно, гинуть українські вояки під Авдіївкою чи ні – серед них є люди досить розумні в звичайному житті, освічені і розвинуті. І це теж ніякий не секрет, це ніяке не одкровення. Це життя таке у нас. Справді, таке життя. Ви бачили кадри – вони останніми днями всюди фігурують – із бурштинозаготівель? Так це не росіяни, це не жителі Донбасу там на Поліссі варварським способом знищують природу. Це місцеві жителі, які живуть у цілком патріотичних регіонах – і не бачать нічого «такого» у подібному бізнесі. Так само частина із них не бачить нічого «такого» у тому, щоб відкосити зараз від армії – бо хай син Порошенка воює. Цей регіональний приклад я навів для того, щоб ви зрозуміли - у нас вся країна така. Так, плюс-мінус в залежності від якихось конкретних факторів - але в цілому різниця ніяка не космічна. Всі ми тут живемо, неважливо, в якому місті - і логіка у всіх нас майже однакова.

А тепер повертаємося до наших баранів. (Не треба вважати попереднє речення якимось натяком – це лише крилата фраза, «revenons à nos moutons», із французького фарсу XV-го століття.) Так вже склалося історично, що наші футболісти в переважній своїй більшості – це не академіки, не генії філософської думки, не рафіновані інтелектуали. Це в принципі нормальна практика для наших широт – поцікавтесь, які школи і як закінчують юні футболісти (і порівняйте з принципами роботи з дітьми у барселонській «Ла Масії», де за погані оцінки дітей не допускають до тренувань). Все це – результат певного відбору. Штучного, природного – абсолютно неважливо в цьому конкретному випадку. Важливий підсумок – футболісти в шкільному віці забивають на школу. Знов-таки – змушені вони чи радо на це пристають, це не грає ніякої ролі, як не грає ніякої ролі, сама по собі цеглина упаде вам на голову чи хтось її кине.

Плюс великі, колосальні для їхніх пересічних однолітків гроші роблять свою справу. У нас немає імунітету на їх вплив, він витравлений роками радянської влади і «добренькими» книжками типу «Незнайки на Місяці». (Ви не зауважували, наскільки 90-і роки в постсовку схожі на цей твір? Вам не здається, що бізнесмени періоду початкового накопичення капіталу мало не по ній жили всі ті роки? А ви зверніть увагу. Ду-у-уже багато збігів побачите. А от із реальним, староєвропейським капіталізмом там навпаки, не так багато схожості.)

Тому не треба думати, що Шовковський – це правило. Що це норма. Персонажі на кшталт Сашо – це такий виняток, якого може навіть і не бути у певних поколіннях. (В яких саме може не бути – довга історія і не стосується напряму нашої теми.) Це унікум – у всіх смислах насправді, не тільки в тому, який ми маємо на увазі. А всі інші – не такі. Чому – див. вище.

І – підсумок у вигляді серії питань. Чого ви чекали від Селезньова в цих інтерв’ю? Що він вам скаже всю ту правду, яку знаєте і хочете почути ви? Ну, для початку поїдьте на роботу в Росію і, будучи працівником російської контори, попробуйте на камеру і на таку аудиторію сказати все те, що ви говорите з цього боку порєбріка. (Фанатам Тимощука пощастило, що він зараз в Казахстані – бо хтозна, як би він відповідав на всі ті питання, граючи за «Зеніт» чи якийсь інший російський клуб. А ви впевнені, що так, як і ви тут?) Це по-перше. По-друге – ну от немає у нього ніякої проблеми, ніякого морально-етичного моменту. Не-ма-є. Спробуйте це зрозуміти.

Я з одним колегою в фейсбуку обговорював цю тему. І на його питання – «Все-таки його рідне місто окуповане» (його – це Селезньова, Макіївка) – я відповів, що його рідне місто, можливо, зовсім і не окуповане. Звісно, це лише моє припущення – я не можу знати напевно, що думає Євген про історію «Новоросії». Але ви вдумайтеся в цю фразу. Спробуйте хоча б віртуально перейти на інший її бік. І тоді вам дещо стане зрозуміло.

Друзі, не чекайте від них неможливого. Просто не чекайте. Радійте, що є такі люди, як Шовковський. І все. Так, я усвідомлюю, що це звучить як презумпція винності – але принаймні так ви не будете постійно розчаровуватись. Все-таки в нашому футболі краще бути трохи більше песимістом, ніж навпаки. Принаймні, поки що подібне ставлення до цього явища себе цілком виправдовує.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке

Тэги: Евгений Селезнев


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев