ЛЧ. ПСЖ - АПОЕЛ 1:0. Для гурманів

Франція. Париж. Стадіон "Парк де Пренс"
Головний арбітр: Олегаріу Бенкеренса (Португалія)
"Парі Сен-Жермен" - АПОЕЛ 1:0
Гол: Едінсон Кавані 2

"Парі Сен-Жермен": Сальваторе Сірігу, Тьяго Сілва, Лукас Моура (Йоан Кабай 86), Тьяго Мотта, Едінсон Кавані, Блез Матюіді, Максвелл, Езекіель Лавесси (Жан-Крістоф Баебек 78), Грегорі ван дер Віль, Хавьєр Пасторе, Давід Луіс

АПОЕЛ: Урко Рафаель Пардо, Жоао Гільєрме, Карлау, Георгіос Ефрем, Тьягу Гомеш (Сілліан Шерідан 46), Вінісіус, Густаво Мандука (Томас Себастьян Де Вінсенті 59), Нуну Мораіш, Маріу Сержіу, Ніколас Іоанну, Рафік Джеббур (Ефстатіос Алонефтіс 64)

Ви подивіться, яка дивна річ: ПСЖ – єдина французька команда, яка цього сезону ще не програвала. В той же час ПСЖ - команда, яку дуже багато критикували на старті сезону і відголоски тієї критики чути ще й досі. Виходить, парижани "поплатились" за те, що так потужно виглядали минулого сезону. Громадськість звикла, що столичний колектив має не просто перемагати, а змітати більшість своїх суперників з лиця землі. Нічия – крики; мінімальна перемога – крики; невпевнена гра – катастрофа. Найбільше в цій ситуації шкода Лорана Блана, нерви якого згорають наче паливо в ядерному реакторі.

В Лізі чемпіонів ПСЖ за перше коло вибив сім очок з дев'яти можливих, але тільки перемогу над "Барселоною" оцінили вболівальники. Нічия з "Аяксом" тільки додала хмизу у багаття, так як припала на час, коли парижани хворіли нічийним синдромом. Гостьова перемога над АПОЕЛем була досить неоднозначною, тож від сьогоднішнього матчу в Парижі чекали не тільки результату, але й видовища. ПСЖ ніяк не мав права зіграти перед своїми вболівальниками погано – це б розцінили як паплюження футбольних цінностей.

Розуміючи всю відповідальність моменту, парижани практично в першій же своїй атаці зняли напругу. Грегорі ван дер Віль прострілив з флангу, Кавані одним дотиком обробив м’яча, а другим сильно пробив по воротах. Пардо перебував якраз там, куди й летів м’яч, але сила удару була настільки великою, що шкіряний банально "прошив" руки голкіпера.

То був хороший знак для Лорана Блана, хоча дуже швидко прийшов і поганий – атака АПОЕЛа на 12-й хвилині ледь не вирівняла ситуацію. Подачу Сержіу замикав Вінісіус; зі складним ударом Сірігу впорався, але було добивання від Нуну Мораіша. Пощастило французам, що м’яч після удару португальця з двох метрів полетів вище воріт.

Але той момент кіпріотів не знайшов свого продовження. Більше гості майже не загрожували воротам Сірігу. Натомість, ПСЖ тільки через зайву метушливість не подвоїв своєї переваги ще до перерви. Філігранно точну подачу Моури головою замикав Кавані. Удар в протихід голкіперу прийняла на себе стійка, а на добиванні могли зіграти двоє гравців ПСЖ. Втім, Лавессі і Пасторе завадили один одному, давши можливість в останній момент втрутитись в ситуацію захиснику АПОЕЛа.

Кавані і Моура розривали захист острів'ян. Уругваєць головою пробивав після подачі кутового, потім завершував контратаку гостру, а бразилець діяв в кращих традиціях крайнього нападника, розриваючи фланг суперника сольними проходами, креативними передачами і підступними ударами. Не вистачало ПСЖ тільки другого голу, який би остаточно закрив усі питання. Голу, якого дуже чекав Лоран Блан.

На перших хвилинах другого тайму Кавані знову намагався повторити свій трюк – два моменти були у уругвайця. Але обидва нападник "успішно" загубив. Кавані, взагалі, показав вражаючу неефективність. За такої гри, коли ПСЖ тотально володів ініціативою, використовував багато коротких і середніх передач, які розтягували захист АПОЕЛа і створювали для парижан простір, форвард мав забивати більше.

Власне, другий тайм – це було продовження першого. Лукас Моура продовжував тримати планку, не даючи опонентам на фланзі вільно вдихнути повітря. Кавані, повторимось, продовжував губити моменти, Пасторе намагався будь-що виділитись. Одним словом, незважаючи на мінімальний рахунок, перемога ПСЖ виявилась впевненою. Чого і бажали вимогливі французькі футбольні гурмани…

Ось так можна закінчити два матчі з абсолютно однаковим рахунком – але з абсолютно різними почуттями. Сьогодні ПСЖ постав тією командою, до якої звикли на "Парк де Пренсі". Ну а реалізація має прийти з поверненням Ібрагімовича.