UA-Футбол представляє суперника: "Кукес" (Албанія)

Рік заснування – 1930
Стадіон - "Zeqir Ymeri" (5000)
Президент – Естафет Гіжчі
Головний тренер – Армандо Кунгу
Оціночна вартість за даними сайту transfermarkt.de - 2.550.000 €

Футбольну збірну Албанії важко назвати, навіть, середняком. Так, міцна команда, яка може створити сенсацію в одному, окремо взятому матчі, але яку не завжди вистачає на довгі дистанції. Албанці ніколи в своїй історії не грали у фінальних стадіях Чемпіонату Світу чи Чемпіонату Європи. Це все до того, що футбол в Албанії не є культом, яким він є, наприклад, в інших країнах. Та й головна команда тут саме збірна – албанські клуби зірок з неба ніколи не хапали. Модель розвитку тут ще стара – є власник клубу, який час від часу дає якісь кошти, яких, втім, достатньо тільки для найнеобхідніших потреб – про ніякі гучні трансфери чи масштабні закупки і мови бути не може. Так і йдуть по футбольному життю албанські команди, для яких прохід, навіть, кількох кваліфікаційних раундів єврокубку може вважатись успіхом. Для "Кукеса", до прикладу, перемога над боснійським "Сараєво" в другому кваліфікаційному раунді Ліги Європи стала історичною подією… UA-Футбол розповідає про майбутнього суперника донецького "Металурга".

Розповідати про "Кукес" просто, але в той же час і важко. Для українського вболівальника ця команда асоціюється із футбольною екзотикою; це щось нове, невідане раніше – а нове завжди викликає цікавість і змушує зануритись глибше… Це не про "Барселону" розповідати, на якій вже заїздили всі існуючі штампи. З іншого боку – "Кукес" ще тільки пише свою історію, тому важливо знайти правильне русло, підібрати відповідну тональність, щоб в розповіді рухатись у правильному напрямку.

"Кукес" базується у однойменному місті, яке розкинуло свої просторо в місці злиття річок Чорний Дрін і Білий Дрін в одну – річку Дрін. Край доволі мальовничий – природа не обділила Кукес своїми багатствами – і край доволі славний. Звучить це банально, але іншого епітету й не підібрати… Місто межує із автономним краєм Сербії Косово і Метохія, тому відігравало важливу роль під час конфлікту в Косово. Роль не тільки для Албанії чи Сербії, а роль для цілого світу: Кукес - перше місто в історії, яке було номіноване на Нобелівську премію миру. То історія, яку знають, напевно, всі 16-ть тисяч жителів містечка. Але в буденному житті, де не завжди є місце сентиментам і спогадам, кукесці трудяться в сільському господарстві. Горці (Кукес – гірське місто; на сході воно стикається із гірською системою Гяліца – 2468 метрів над рівнем моря) добре освоїли дані їм природою простори – коли потрібно працювати – вони на них працюють, а коли є час для відпочинку – на берегах численних озер прихисток знаходять собі рибалки, луки та гірські схили стають розрадою для цінителів піших прогулянок та свіжого повітря… Одним словом – життя вирує.

merbraha.com

Футбольна команда існує тут із 1930-го року, але місцевим жителям тільки в останні роки вдалось відчути смак дійсно великої гри. "Кукес" – дебютант Суперліги (так називається елітний футбольний дивізіон Албанії), якому вдалось в першому ж своєму сезоні на найвищому рівні фінішувати в зоні єврокубків. Так, команда доволі скромна, але такі от історії змушують ставитись до колективу з повагою, навіть, захоплюватись ним. Команда виникла паралельно із створенням в Албанії професійної ліги (на два роки раніше, щоб бути точним), але зрозуміло, що спочатку колектив спортивного клубу "Косово" ("Shoqëria Sportive Kosova"), в якому серед всіх інших видів спорту був і футбол, грав на регіональному рівні.

Протягом свого життєвого шляху команда не раз змінювала назви - "Përparimi", "Kukësi", знову "Përparimi", аж поки остаточно не було закріплено за колективом назву ФК "Кукес"… Символічно, мабуть – колектив поступово став одним із символів міста. Жителі албанської провінції великими перемогами і тріумфами розбалувані не були і мріяли – так, саме мріяли – щоб їхні улюбленці колись піднялись до найвищого дивізіону, подарувавши таким чином Кукесу справжнє футбольне свято. Легендарний вболівальник команди Ліка Райф (очевидно, один з натхненників фанатського руху ФК "Кукес") говорив, що він помре від радості, якщо його улюблена команда вийде до Суперліги, або ж національна збірна проб'ється до фінальної частини одного з великих футбольних форумів. Пройде час – і мрії та сни Ліки, а також тисяч інших вболівальників, збудуться (принаймні, частково).

facebook.com

Коли була Друга світова війна, в Албанії, як і в інших європейських країнах, професійні футбольні турніри не проводились. Змагання відновились вже в 1949-му, а "Кукес", поступово розправляючи крила, в 1953-му році вперше піднявся до національного рівня – команда почала виступати у Третьому дивізіоні Албанії (четвертий - мінімальний - рівень албанського футболу). Практично, не маючи належних умов для тренувань і футбольної життєдіяльності, колектив гордо боровся за свою славу і ті футболісти, які здобували перемогу в Третьому дивізіоні 1967-го року, назавжди залишаться в історії клубу. Прізвища їх, мабуть, будуть цікаві тільки особливим поціновувачам албанського футболу – нам же залишається констатувати "сухий" факт: "Кукес" поступово піднімався по ієрархічній драбині албанського футболу.

Таким чином, було підняття вже до Другого дивізіону (Дивізіон 2 - це третій рівень албанського футболу) і після 10-ти років перебування у ньому до "Кукеса" прийшов перший по-справжньому знаковий тріумф: в сезоні 1976/77 команда стала найсильнішою у третій лізі, втім, закріпитись на сходинці вищій не вдалось – колектив продовжував грати в Другому дивізіоні і свою міць підтвердив у сезоні 1981/82, коли знову було перше місце за підсумками турніру. Донедавна саме той період вважався золотою ерою в історії "Кукеса", але зараз колектив відкриває для себе нові простори і, можливо, історію буде переписано…

www.soccerway.com

Футбольна система в Албанії, втім, була далекою від ідеалу. Команда добре виступала в другому за класом дивізіоні (називається він Дивізіон 1), але з підвищенням довелось ще почекати. На розвиток команди, зрозуміло, також впливала загальнодержавна ситуація, а також стан самого клубу. На початку 90-их в Албанії впав комуністичний режим, "Кукес" (та і не тільки) зіштовхнувся з руйнівними фінансовими проблемами. Колектив продовжив існування завдяки муніципалітету Кукеса та місцевим бізнесменам. Втім, така ситуація зумовила застій…

Двадцять наступних років відзначились, практично, безславним існуванням колективу. Друге дихання в "Кукеса" відкрилось в 2010-му році, коли мер міста Хасан Халіл, а також бізнесмен Фатос Ходжа, який зараз є одним із функціонерів клубу, почали надавати команді серйозну фінансову підтримку – все заради того, щоб вивести "Кукес", нарешті, на найвищий рівень.

В сезоні 2008/09 було 6-те місце в третій за рангом албанській лізі, наступного року – 10-те, а от вже сезон 2010/11 команда провела доволі рівно, чому підтвердження – перше місце. Другий дивізіон був для "Кукеса" своєрідним трампліном. Команда відразу ж посіла другу підсумкову позицію, яка гарантувала її володарю участь наступного сезону в албанській Суперлізі. "Кукес", таким чином, досить швидко в своїй новітній історії пройшов шляхом від низів до вершини – втім, то був ще не пік…

Колектив не тільки вперше в своїй історії піднявся до елітного дивізіону, а й вдало там виступив. Вдало – то не зовсім підходяще слово; те , що робила та команда, виглядало дивом. Навряд чи від дебютантів хтось чекав такої впевненої гри і, відповідно, результатів. Чемпіон першості – "Шкендербеу" – в підсумку випередив "Кукес" на 6-ть балів. Майбутній суперник донецького "Металурга" зазнав по ходу дистанції 4-ох поразок, сім разів зіграв внічию і 15-ть разів перемагав. Друге місце, яке дало колективу право зіграти в Лізі Європи.

""Кукес" пише історію албанського футболу в Європі" – так звітував офіційний сайт команди після тріумфального для "Кукеса" матчу у Боснії та Герцеговині. Той поєдинок албанськими колегами, взагалі, висвітлювався дуже емоційно і палко. Люди, дійсно, від щирого серця і всією душею раділи перемозі команди. "Величезна подяка всім гравцям і персоналу - ми зуміли переконати, навіть, найбільших скептиків, що ця команда має цінність і потужність, має фахівців у менеджменті, на лавці і в структурі. Ми рішуче налаштовані… Це гарна мрія, яка повинна бути продовжена. Негайно починаємо підготовку до наступного матчу. Це була велика перемога, ми дійсно щасливі. У цієї команди є потенціал і ми можемо рухатися далі. Гравці на полі віддали всі сили" – ділився враженнями після матчу наставник "Кукеса". То була велика і єдина перемога. Здійснилась, по суті, мрія президента команди Стафета Гіжчі: "Ми хочемо бути у футбольній еліті Албанії та приймати участь в єврокубках. Моя підтримка команди, співробітників і місцевих вболівальників буде максимальною. Всі разом із іншими функціонерами і спонсорами зробимо все можливе, щоб Кукес пишався своєю футбольною командою".

uefa.com

Албанці на євроарені почали свій шлях з першого кваліфікаційного раунду. Тільки в 6-ти команд, що стартували цього сезону в Лізі Європи, рейтинг був нижчим, ніж у "Кукеса". На першому етапі віце-чемпіону Албанії в суперники дісталась естонська "Флора", і пройти її "Кукесу" вдалось завдяки голу на виїзді: перший матч в Талліні завершився результативною нічиєю 1:1, а вже в Албанії були "сухі" 0:0. Так само, власне, як і в другому кваліфікаційному раунді. "Кукесу" довелось змагатись із однією з найсильніших команд Боснії та Герцеговини – "Сараєвом", і після перемоги на власному полі 3:2, албанці вистояли в гостях – 0:0. Той матч, власне, був дуже драматичними – боснійці на 67-ій хвилині не реалізували пенальті, та й, взагалі, хоч і атакували майже весь матч, не змогли знайти протидію досить компактному та дисциплінованому захисту "Кукеса".

Армандо Кунгу – головний тренер команди-суперника "Металурга", на матчі проти "Флори" обирав досить сміливу тактику. У виїзному поєдинку албанці діяли за умовною схемою 4-1-4-1, де, як зрозуміло, найважливіша роль була у гравців центральної ланки. Саме завдяки насиченій середині поля "Кукес" намагався не давати супернику простору. Єдиний номінальний нападник мав чіплятися за м’ячі, відтягувати на себе захисників, даючи таким чином змогу комусь із півзахисників вриватись у вільні зони. Гол албанці забили на контратаці – вдався швидкий перехід від оборони до наступу і центральний півзахисник, змістившись трохи правіше, зіграв індивідуально сильно і приніс таким чином своїй команді нічию.

Цікаво, що досить багато небезпечних атак "Флори" проходили правим флангом – тобто, лівим краєм захисту "Кукеса". У матчі відповіді, якщо вірити розташуванню, яке "малював" сайт uefa.com, Халачі з лівого флангу перейшов в центр, а звідти на фланг, відповідно, змістився Малакарне (про персоналії ми ще поговоримо). Другий матч проти "Флори" "Кукес" грав в тому ж складі, що і перший (навіть, заміни були ті ж самі). Щоправда, трохи змінилось розташування футболістів. Схема вже була схожою на класичні 4-4-2 – "Кукес" вже повністю переважав свого суперника по грі. Фактично, виходить, що перепустку до наступного раунду албанцям подарував гол на виїзді, але навряд чи сильно б здивувала перемога підопічних Армандо Кунгу в Албанії. Варто сказати, що заключні хвилини домашнього матчу "Кукес" грав у меншості – але це команді не завадило пройти далі.

www.facebook.com

"Сараєво", звичайно, - то був уже більш серйозний суперник. Армандо Кунгу, варто сказати, на домашній матч виставив, знову ж таки, 4-4-2 – і з мінімальними змінами в основному складі в порівнянні з матчами проти "Флори". А от гостьовий поєдинок албанці проводили за схемою 4-3-3, яка, втім, при захисті власних воріт трансформувалась на більш оборонний варіант. Боснійці в домашньому матчі володіли тотальною ініціативою і тільки брак майстерності завадив футболістам "Сараєво" забити рятівний для себе гол. "Кукес" за весь матч-відповіді не наніс у ствір воріт суперника жодного удару, натомість, у свої пропустив аж сім. Однак, сильно відіграв голкіпер Аржен Халілі, який - крім всього іншого – взяв ще й пенальті від Мелуновіча на 67-ій хвилині. Можна, напевно, говорити про певну долю везіння в аспекті проходу албанців, хоча, можливо, тут і зіграло правило, що щастить сильнішим.

Воротар – пів команди: це саме про Аржента Халілі і ФК "Кукес". Голкіпер 1982-го року народження з солідними антропометричними даними: зріст – 188 сантиметрів, вага – 82 кілограми. Незважаючи на таку фактурність – впевнено почувається на лінії воріт. Яскраве тому підтвердження – відбите пенальті у матчі проти "Сараєво". Суперник, до речі, пробив не найгірше – низом точно в кут воріт, але Халілі зумів згрупуватись і дістати м’яча. Величезна заслуга в історичній перемозі "Кукеса" належить саме албанському голкіперу.

fcsarajevo.ba

Юліан Брахья – ще один досвідчений футболіст у складі команди Армандо Кургу. Рідна його позиція – центр захисту, але при необхідності, в силу досвіду, може зіграти й на фланзі. Юліну 32 роки, тому можна зробити певні висновки про його неповороткість. Головними чеснотами захисника є його прекрасне бачення поля, вміння добре вибирати позицію, а також користь при стандартних положеннях біля чужих воріт: Брахья – високий захисник (180 сантиметрів), добре грає на другому поверсі, але може губитись під час швидкісних комбінацій суперника. В парі із Юліаном грає аргентинець Лукас Маракарне. Доволі перспективний, лівоногий захисник, який приєднався до "Кукеса" в 2012 році. Один, до речі, з найдорожчих гравців цієї албанської команди. Як і Брахья, Лукас може зіграти на фланзі – це вже тактичні ходи Армандо Кунгу, який намагається розвивати у своїх підданих універсалізм. На підміні в цих гравців - Ренато Малота.

Основний правий захисник – Роланд Печіні; напевно, одна із найсильніших ланок колективу. Роланду всього 22 роки, і перейшов він до "Кукеса" із тіранського "Динамо". При зрості 177 сантиметрів, достатньо фактурний – 77 кілограм, що дозволяє йому успішно вести силові єдиноборства. На протилежному фланзі зазвичай діє Рраман Халачі – капітан команди. Своєрідний латераль – може при потребі закрити і фланг півзахисту, або ж зміститись в центр. Як для захисника, Халачі зараз в оптимальному віці – 29 років – вже і досвід є, але ще й фізичні можливості на рівні.

Найбільший вибір у наставника саме в середній лінії. По матчах на попередніх стадіях Ліги Європи можна зробити висновок, що Армандо Кунгу з основною обоймою визначився – от тільки розміщення футболістів буде залежати від обраної на матч тактики. Енкед Алікарай – основний опорний півзахисник "Кукеса", на якому, власне, і тримається центральна вісь. Гравець досвідчений (31 рік), з гарним баченням поля та координацією. Прийшов до "Кукеса" минулого сезону і досить швидко завоював місце в основному складі. Поруч із ним варто чекати Ерандо Карабеці – другий найдорожчий гравець колективу. 24-річний півзахисник виконує в команді важливу роль – Карабеці своїми діями зв’язує захист з атакою, додає середній лінії компактності, рухливості. Під час захисних дій Ерандо сідає глибше, саме в зону опорного півзахисника, а от при наступальних діях своєї команди може йти вперед як по центру, так і зміщуватися на фланг.

На правому фланзі діє Аглі Алмуча – разом із Юліаном Брахья, - найдосвідченіший гравець команди. Попри свої 32 роки, Аглі при потребі може діяти по всій бровці. В минулому сезоні відзначився 9-ма забитими м’ячами – гравець командний, трохи жорсткий, але непоступливий у боротьбі. Допомагає Роландо Печіні захищатись на правому краю. На лівому фланзі півзахисту є варіанти. Там може зіграти Бесар Муссолі, для якого ця позиція є рідною, може туди зміститись універсал Карабеці, чи то Герхард Прогні. Герхард – надія "Кукеса" в нападі. Він діє з глибини, в ролі такої собі десятки, хоча може висуватись й на позицію центрального нападника, чи то йти, як уже зазначалось, на фланг. Гравець для "Кукеса" дуже важливий і в дечому – системовизначальний. Щось подібне можна сказати і про Ілль Ходжу. В попередніх чотирьох матчах в цьогорічної Лізі Європи саме Ходжа активно допомагав попереду нападнику "Кукеса" Лазару Поповічу. Фактурний серб (191 сантиметр - зріст, 89 кілограм – вага) – класичний нападник таранного типу. В матчі проти "Сараєво" він, після прикрого автоголу, відзначився і в атаці – саме заштовхав м’яча у ворота боснійської команди. Зрозуміло, що добре грає на другому поверсі, з досить сильним ударом – при цьому, не надто повороткий. Є, напевно, однією з найяскравіших "зірочок" команди Армандо Кунгу.

uefa.com

Такий от колектив. Албанці після подвигу в другому кваліфікаційному раунді цілеспрямовано готувались саме до дуелі із донецьким "Металургом". Висвітлюючи другий матч своєї команди проти "Сараєво", албанські журналісти не впустили нагоди вже тоді в загальних рисах розповісти читачам про майбутнього суперника: ""Кукес" зіткнеться в третьому раунді Ліги Європи з клубом мільйонерів. Йдеться про донецький "Металург" із України. Власник клубу - Сергій Тарута, - один з 500 найбагатших людей світу; інвестує в команду кошти впродовж багатьох років. Президент української команди володіє 1,2 млрд. доларів і є власником багатьох компаній в Україні. Він входить до числа 500 найбагатших людей світу, інвестує в команду протягом декількох сезонів, бажаючи збудувати дійсно сучасний клуб. Тарута заплатив тільки $ 1000000 відомій співачці Дженніфер Лопес, щоб прикрасити весілля своєї дочки. Цілі команди завжди великі. В минулому чемпіонаті України колектив зайняв 5 місце. Тим не менше, основні цілі пов’язані із Європою"…

Та тут справа не тільки в бюджеті, чи статках президента. При всій повазі до албанської команди, клас "Металурга" є набагато вищим. Колектив Юрія Максимова має впевнено проходити суперника і готуватись вже до наступного раунду, де завдання буде куди більш складніше. Але важливо також не допускати недооцінки суперника. Саме вона і є тим єдиним фактором, що може стати перешкодою для донеччан на шляху до перемоги. Юрію Максимову залишається побажати тільки успіху.