Ліга Європи
Ліга Європи

Ліга Європи - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Мороз по шкірі. П’ять українських матчів Карабаху


Про футбол з кинжалами і під дулами автоматів

Мороз по шкірі. П’ять українських матчів Карабаху


Завтра в Баку на стадіоні імені Тофіка Бахрамова дніпропетровське «Дніпро» спробує реабілітуватися за принизливу поразку від «Карабаха» у Києві. Виходить, команди перебувають у рівних умовах і через ситуацію в своїх країнах змушені проводити домашні матчі єврокубків у столицях.

Та були часи, коли українські клуби грали проти «Карабаху» безпосередньо в Аґдамі, на їхньому скромному десятитисячному стадіоні. Причому було це в далекому 1991-му, саме в розпал азербайджансько-вірменської війни. У тому сезоні створений у 1951-му році «Карабах» разом з 11-ма українськими командами виступав у західній зоні другої ліги чемпіонату СССР. Так звана «спарка» або подвійний виїзд до Азербайджану за маршрутом Аґдам – Ґянжа, де виступало місцеве «Динамо», був для їхніх суперників з України, Білорусі і Молдови справжнім випробовуванням на міць.

Все, що залишилося від стадіону "Агдам", де грали українські команди, у наш час. Фото - wikigogo.org

Під дулами автоматів не поспішав грати ніхто. Від азербайджанського турне команди відмовлялися повально. Замість 21-го домашнього поєдинку «Карабах» провів 10, а їхні земляки з Ґянжі – 11. Усі неявки перетворювалися на технічні перемоги для кавказців. Завдяки цьому «Динамо» у турнірній таблиці фінішувало третім, поступившись лише львівським «Карпатам» та луганській «Зорі». «Карабах», який на виїзді з 21-го матчу спромігся лише на нічию в Бресті й технічну перемогу над ще одним азербайджанським клубом «Ґьоязаном», став серед 22-х команд 11-м.

Усе тому, що окрім перемог без боротьби вдома колективи з Аґдама і Ґянжі очок майже не втрачали. «Динамо» десять матчів виграло і зіграло внічию лише з «Карпатами», а «Карабах», теж поділивши очки з львів’янами і програвши землякам, переміг у восьми поєдинках. Специфічно переміг. Щоб переконатися у цьому, достатньо послухати розповіді UA-Футболу учасників тих зустрічей з українських команд. Тих, які до Аґдама доїхали. Адже тернопільська «Нива», луцька «Волинь», одеське СКА, кременчуцький «Кремінь», миколаївський «Суднобудівник» і полтавська «Ворскла» отримали тоді технічні поразки через неявки.

23 квітня 1991-го. «Карабах» - «Галичина» (Дрогобич) – 1:0

Андрій Василитчук, оборонець «Галичини»:

- Веселий був виїзд. Коли вирушали до Азербайджану, було моторошно, адже розуміли, що Аґдам – то Нагірний Карабах й епіцентр бойових дій знаходився неподалік. Напруга висіла в повітрі, озброєні люди ходили повсюди. Коли вийшли на невеличку прогулянку містом, то зайшли на місцевий ринок, відразу помітили там російських солдатів. Мирні мешканці, помітивши нас, підійшли: «Хлопці, ви футболісти? Ліпше йдіть звідси, бо зараз тут буде гаряче». І справді, через лічені хвилини, коли ми вже відійшли, почули крики, шум-гам, постріли». Не знаю, що там було.

Арбітр Директоренко з Риги, який судив той матч, відразу попередив нас, що на їхню бригаду тиснули. «Усі ми живі люди, хочемо жити, тому не ображайтеся» - каже. В принципі, до воріт суперників підійти нам не дали. У нас був хороший нападник Олег Головань, який володів високою швидкістю, гарним ривком і міг втекти від оборонців. Так ось, навіть коли він вибігав з власної половини, лайнсмен підіймав прапорця. Футболісти ж «Карабаху» відчуваючи безкарність, грали жорстко, а часто навіть жорстоко. Коли ж суддя іноді фіксував порушення, з заповнених вщент десятитисячних трибун лунав гул, сипалися образи й погрози.

Зрештою, не скажу, що азербайджанські вболівальники вели себе якось надто агресивно. Так емоційно іноді підтримують команди й у нас. Не відчували ми ворожості й з боку гравців «Карабаху». Після матчу ми навіть поїхали з ними на каву, поспілкувалися. Нормальні хлопці, та більше в таких умовах опинитися не хотів би.

27 квітня 1991-го. «Карабах» - «Карпати» (Львів) – 0:0

Роман Толочко, півоборонець «Карпат»:

- За три дні до поєдинку в Аґдамі ми грали в Ґянжі, проти місцевого «Динамо». Там навіть стадіону як такого не було – якісь лавки навколо поля. Забили у першому таймі м’яч, а вже в другому арбітр робив, що хотів. Зрівняли суперники рахунок взагалі за комічних обставин. Їхній нападник вразив наші ворота, до того буквально обійнявши стійку. Положення «поза грою» було відвертим, але на це уваги не звертав ніхто.

Тож, зігравши в Ґянжі 1:1, ми були задоволеними, але й розуміли, що нас очікує в Аґдамі. Знаєте, що здивувало найбільше? 40-градусна спека, а трибуни забиті одягненими в усе чорне чоловіками. Усі в чорних костюмах, сорочках, краватках. І жодної жінки. Стосовно гри, то ми були вдоволеними вже тим, що й не пропустили. Бо забити нам не давали. Точніше, ми навіть відкрили рахунок: Славко Козак прорвався по центру і спрямував м’яч у сітку. Втім, вже коли суперники розвели м’яч у центрі поля, прапорцем почав розмахувати боковий суддя. Дивимося, а поруч з лайнсменом чудак з тесаком: «Дарагой, пакажі, что било внє ігри». Підкликає асистент арбітра в полі й каже: «Отмєні, здєсь чєловєк с кінжалом».

Після матчу ми летіли разом з суддями-москвичами до Білокам’яної, звідки з пересадкою поверталися до Львова. Арбітри вибачалися, але ми на них образи не тримали. Їм теж після матчу було непросто. Місцеві футболісти влаштували обструкцію – штовхали суддів, шпіцували: «Ті нє назначіл мінімум пять пєнальті!» Коли ж «Карабах» приїхав у другому колі до Львова, їхні футболісти перед матчем почали пропонувати: «Давайте, спочатку ви заб’єте, потім двічі ми, а потім ви відіграєтеся і буде нічия?» Гнилуваті розмови, але ми їх не слухали. Вийшли і перемогли 1:0.

16 травня 1991-го. «Карабах» - «Торпедо» (Запоріжжя) – 2:0

Юрій Бакалов, півоборонець «Торпедо»:

- Час минув, а матчі в Аґдамі і Ґянжі досі залишаються яскравою, але небезпечною пригодою. Почнемо з того, що туди довго летіти. Але висадилися і пересіли в якогось допотопного автобуса. Їдемо через блок-пости, всюди озброєні люди. Водій автобуса при цьому не соромився брати попутників. Сказати ми нічого не могли. Там же дідусі й бабусі підсідали, шкода їх було.

Щойно прибули до Аґдама, як у місцевій газеті прочитали, що десь поблизу в полон взяли 25 заручників. По місту безліч людей з кулеметами і автоматами. Чесно кажучи, надивившись і наслухавшись, думали не стільки про те, щоб у футбол зіграти, скільки щоб додому цілими повернутися. А на полі шансів мали мало. Ледь не кожен свисток арбітра – на користь господарів. Перший м’яч «Карабах» забив нам після видуманого на рівному місці пенальті.

19 травня 1991-го. «Карабах» - «Нива» (Вінниця) – 2:0

Іван Шарій, нападник «Ниви»:

- В принципі, особливих пригод під час цього вояжу в Азербайджан не було. Скромний, але охайний готельчик, доброзичливе ставлення персоналу, відсутність будь-яких провокацій. Якби не велика кількість людей зі зброєю, то не відчули б, що неподалік тривають бойові дії.

А з футбольної точки зору для Аґдама все було звичним. Наш тренерський штаб на чолі з Олександром Томахом усе добре розумів, тому налаштовував команду намагатися зіграти у футбол. Ілюзій стосовно результату ніхто не мав. Арбітр перед матчем відчув під ребрами пістолета, вийшов на поле переляканим. Звісно, він не ризикував приймати рішень проти господарів. А ми ставилися до ситуації з розумінням. Чимало наших атак завершилося положеннями «поза грою», яких не було й близько.

25 червня 1991-го. «Карабах» - «Зоря» (Луганськ) – 1:0

Олег Волотьок, оборонець «Зорі»:

- Перед вильотом відчуття були неприємними. Знизували плечима і запитували одне одного: «Куди ми їдемо?» Коли ж приїхали, то судді почали вибачатися ще до гри. «Всі ми хочемо жити» - кажуть. Їх ще при зустрічі, в аеропорту попередили, щоб судили так, як треба. Власне, жодних образ й не було. Не скажу, що господарі грали грубо. Навпаки, команда у них технічна. Але пенальті у наші ворота арбітр на початку другого тайму видумав. Щоправда, Андрій Нікітін удар з позначки відбив. У Ґянжі через кілька днів ситуація була складнішою. Там у наші ворота призначили три одинадцятиметрових й наш воротар знову один удар відбив («Зоря» поступилася 1:3, а єдиний м’яч у складі луганців з пенальтів забив саме Волотьок – авт.).

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
Seyran Atakan
))))))))))))))отлично помню тот сезон, я еще по простоте душевной удивлялся что Динамо Гя на третьем месте идет и вот вот присоединится к Нефтчи в первой лиге))))))))) а когда увидел итоговую таблицу в Сов Спорте, меня охватил буйный смех, одни плюс-минусы в нашу пользу))))Кстати справедливости ради надо сказать, что плюс-минусы доминировали и в остальных кавказских зонах второй лиги СССР, так что время было такое, понять и простить))))) главное никого не побили и не искалечили, так что дух товарищества еще присутствовал))))))
Відповісти
6
0
Повернутись до новин
Коментарі 6
Seyran Atakan
))))))))))))))отлично помню тот сезон, я еще по простоте душевной удивлялся что Динамо Гя на третьем месте идет и вот вот присоединится к Нефтчи в первой лиге))))))))) а когда увидел итоговую таблицу в Сов Спорте, меня охватил буйный смех, одни плюс-минусы в нашу пользу))))Кстати справедливости ради надо сказать, что плюс-минусы доминировали и в остальных кавказских зонах второй лиги СССР, так что время было такое, понять и простить))))) главное никого не побили и не искалечили, так что дух товарищества еще присутствовал))))))
Відповісти
6
0
Бывалый_ (Запорожье)
Зато в ответке помню дома мы Карабаху трёшку вкинули (3:1), хотя могли и пятак легко... ээхх было время, была команда запорожское Торпедо ((( помним...

[quote datetime=" 05.11.2014 11:36 " author="Ten0N (Львов)"] " Що не кажіть, а за результатом Карпати зіграли краще всіх. =))))))" [/quote]Карпаты в 91-м во второй буферной лиге считался явным фаворитом. Помню Торпедо Зп. дома 0:0 со Львовом сыграла (при очень спорном не засчитаном голе в ворота Карпат) , это считался неплохой результат для нас. Торпедо в том сезоне было вверху таблицы. А вообще в то время очки на выезде в матчах с командами из других республик были "золотыми", засуживали нещадно.
Відповісти
7
0
Ten0N (Львов)
Що не кажіть, а за результатом Карпати зіграли краще всіх. =))))))
Відповісти
4
0
Zayaz1975 (Рідна УКРАЇНА)
так все-таки Карпати!!!
Відповісти
3
0
clear (haifa)
Цікаво, чи будуть якісь обурливі коментарі в азербайджанській пресі за результатами цієї статті щось на кшталт "оскорбіл азербайджанскій народ". Послідкуємо.
Відповісти
5
0
oleg_lutsk (Луцк)
Натякають на:
6 листопада 2014-го. Карабах - Дніпро (Дніпропетровськ) - 1:0
Євген Коноплянка, півзахисник Дніпра:
ФОТО.
Статистика звичайно у наших клубів УХ.
Відповісти
4
0

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус