Football de lis. Жах на вулиці Блана

У суботу в чемпіонаті Франції відбудеться битва за право називатись головним переслідувачем поточного лідера турніру. Одна з головних ролей в цьому гостросюжетному фільмі належить чинному чемпіонові країни ПСЖ. Однак роль не лідера, а претендента на звання головного переслідувача. І такий стан справ зачіпає за живе усіх, хто вважає себе частинкою футбольного світу "Парі Сен-Жермену". Столичний гранд звик сам, і привчив всіх оточуючих до того, що саме йому належить передова роль у французькому футболі. А тут вже минула перша половина першого кола, а ПСЖ не лідер, а тільки команда, що знаходиться за спиною "Марселя". На одному рівні з парижанами перебуває "Бордо", з яким, власне, і доведеться схрестити зброю в 11-му турі; на дещицю відстають "Ліон" і "Сент-Етьєн".

На Лорана Блана важко дивитися. Наставник давно вже втратив спокій, займаючись крім своєї основної роботи, ще роботою з пошуку виправдань невпевненої гри ПСЖ. З одного боку, в становище спеціаліста можна увійти і можна зрозуміти, як важко працюється під тиском, з іншого – Блан мусив знати, на що він йшов, коли погоджувався на цю роботу. Бути тренером ПСЖ – значить, бути в програшній ситуації завжди. Якщо ти, звісно, не Жозе Моуріньо.

"Особливий", якби опинився зараз на місці Блана, швидко дав би відсіч журналістам, вболівальникам, громадськості - усім, хто б звинувачував його у відсутності результату. Насправді, турнірні та ігрові проблеми ПСЖ зовсім не катастрофічні. Головна проблема в тому, що Лоран Блан сам опинився не готовим до процесу гальмування і піддався загальній паніці.

ПСЖ за абсолютно усіма показниками є найсильнішою командою Франції. Лорану Блану просто потрібно це зрозуміти, як і те, що не завжди найсильніші перемагають в окремих, конкретно взятих поєдинках. Невиразні результати парижан, разом з невиразним малюнком гри – це наче загальне погіршення стану організму в результаті неправильного лікування.

ПСЖ при Лоранові Бланові і минулого року важко входив в сезон. Для великих команд, які ставлять перед собою високі цілі у всіх турнірах, в яких приймають участь, характерно набирати форму по ходу змагань. От і старт поточного сезону для ПСЖ був абсолютно звичним, робочим. Проблема в тому, що процес набору форми затягнувся, надто довго ПСЖ не може увійти до колії. І то збило з пантелику Лорана Блана, який замість того, щоб чітким керівництвом прискорити процес становлення команди на чемпіонський лад, піддався паніці і глибинному страхові.

Травми Ібрагімовича, погана форма Кавані, психологічна нестійкість колективу, загальна розбалансованість завадили ПСЖ плавно увійти в сезон і вийти на той шлях, який ще до старту сезону окреслили собі тренери та керівники ПСЖ. То відразу обрушило на Лорана Блана шквал критики, зробивши його головним винуватцем усіх проблем колективу.

Дивно, але Блан до таких труднощів виявився не готовим. Звісно, наставник старається не втрачати своєї елегантності, ввічливості і такту, але нервовість приховувати не вдається і саме та нервовість і є ознакою того, що у ПСЖ проблеми. Тренер команди-фаворита не виконує ролі міцного кулака, який назовні – тобто, в спілкуванні з пресою, а, відповідно, і з вболівальниками, - має захищати своїх підопічних від критичних стріл, а з середини тримати тих підопічних в тонусі і нагадувати їм про ті цінності, за які вони змагаються. Лоран Блан надто м'який, і то тільки загострює ситуацію.

Суто ігрові проблеми, які похитнули віру Блана, - на поверхні. Випав через травму Ібрагімович, хоча повернення Златана чекали в Парижі наче манни небесної. Нападник ніби мав повернутись після матчів збірних, але травма виявилась серйознішою, аніж здавалась на перший погляд. Нині є інформація, що шведу необхідна операція, що, відповідно, унеможливлює швидке повернення футболіста до гри. Відтак, роль центрального, стержневого нападника автоматично перейшла до Кавані. І то, здавалося б, шанс для уругвайця, який до кінця так і не адаптувався до гри ПСЖ. В минулому сезоні було достатньо розмов про те, що Едінсону, в силу своєї феноменальної футбольної природи, важко бути на других ролях, в тіні. Але, як виявляється, важко бути також і на передовій. Кавані старається, але не має тієї легкості, відчуття партнерів, які є у Ібрагімовича. Програє уругваєць також і в розумінні гри. Знаходячись на полі, швед не обмежується перебуванням виключно у своїй зоні відповідальності. В центрі поля, на будь-якому з флангів, навіть в обороні – Златан грає всюди, додаючи ПСЖ маневричності і варіативності. Кавані у всьому цьому Ібрагімовичу поступається.

Взагалі, по грі ПСЖ складається таке враження, ніби парижани викладаються на полі далеко не на сто відсотків. Але така проблема навряд чи має місце. Вона могла бути актуальною на початку сезону, коли столичні тільки втягувались в сезон, але навряд чи можлива зараз, коли команду критикують всі, кому не ліньки, а тренер знаходиться на межі звільнення. Швидше, можна говорити про те, що сьогодні ПСЖ – це команда, що не демонструє колективного футболу і має набір виконавців, по-різному готових до боротьби. Дуже часто в складі ПСЖ є герої. Себто, то Лукас Моура вистрілить, то Блез Матюіді, то Сальваторе Сірігу, то Максвелл. Такі індивідуальні яскраві спалахи говорять про те, що немає висоти середнього рівня, і часто комусь одному доводиться тягнути на собі усю команду.

ПСЖ лідирує в групі Ліги чемпіонів, і залишається єдиною командою Ліги 1, котра ще не знала гіркоти поразки. Однак гра, яку парижани продемонстрували у двох з трьох матчів в європейському кубку – це просто забути і не згадувати, незважаючи на те, що результат був. А у чемпіонаті Франції столичні з десяти матчів жодного не програли, але виграли тільки чотири, натомість шість завершивши внічию. Але найгірше для парижан, знову ж таки, те, що гра майже у всіх поєдинках не відповідає статусу чемпіонської.

Але то досить легко виправити - ресурсів у ПСЖ більш ніж достатньо. І тут усі карти виключно на руках у головного тренера. Лоран Блан залишається тією людиною, вагомі слова якої можуть урівноважити ситуацію і повернути ПСЖ на чемпіонський лад. Єдиним виходом з неприємної ситуації для наставника є холоднокровність, непохитна впевненість в собі та віра у своїх підопічних, а не слова про переломні моменти (як це було після матчу проти "Барселони" в Лізі чемпіонів), про відсутність Ібрагімовича чи про якісь інші аспекти, які наголошують на проблемності ситуації. Лоран Блан – частина великого проекту, частина сильної команди і у відповідності до свого статусу наставник теж мусить бути сильним. Слабини йому не пробачать.

Фото - офіційний сайт ПСЖ