В Італії розпочалося полювання на "Стару Синьору"?

Очевидно, в Італії змінюються акценти. Часи, коли Феміда була закоханою в «Стару Синьору» і не соромилася про це постійно нагадувати, поступово відходять в небуття. В двох останніх поєдинках туринцям банально не дозволили виграти арбітри, чиї помилки носили односторонній характер. Спершу був матч 22-го туру Серії А проти «Дженоа», в якому рефері Марко Ґуїда не призначив у ворота аутсайдера на третій доданій хвилині відвертий пенальті за очевидну гру рукою Андреаса Ґранквіста. Експерт UA-Футболу, екс-арбітр ФІФА Сергій Шебек назвав у своєму щотижневому аналізі європейського суддівства промах колеги «очевидним». Зрештою, враховуючи резонанс, Сергій Олександрович зупинився на грі «Ювентус» - Дженоа» детально й його висновки, які подаємо разом з відеоматеріалом нижче, промовисті і наче доповнюють емоційні висловлювання представників туринського клубу.

«Думаю, суддівський корпус перейшов межу, - сказав під час свого післяматчевого монологу Антоніо Конте. – Я прийняв би таку ситуацію, якщо б арбітр сказав, що не бачив епізоду. Але коли арбітр говорить, що не відчував готовності дати пенальті, то це абсолютно не нормально. Це не футбол. Гадаю, в цій ситуації фраза «Як же вам не соромно» - це найменше, що можна сказати. Повторюся, я б прийняв це рішення, якби арбітр сказав, що не бачив епізоду. Але йому сигналізував про те, що пенальті повинен був бути пробитий, навіть суддя за воротами. Рука повинна бути притиснута до тулуба. Правила чіткі і зрозумілі. Після такого Ґуїді варто відмовитися від суддівської ліцензії».

«Матч обслуговують шість арбітрів, але між ними немає ніякої згоди, - вважає генеральний директор «Ювентуса» Джузеппе Маротта. – Не можна ходити по штрафному майданчику з піднятими руками, а потім ще й виявитися невинним. За весь цей час траплялися різні ситуації, але в даному випадку можна з упевненістю сказати одне – ніхто не став слухати арбітра за воротами. Я скажу лишень те, що це була помилка. Суддя Ґуїда – житель Неаполя. Можливо, саме тому він і опинився в скрутному становищі. Він молодий, тому це нормально, що він занервував. Я впевнений, що він хороша людина і зараз ми обговорюємо виключно помилки. Якщо арбітрів на гру не призначають з того ж регіону, то на це є певні причини. Призначення молодого арбітра на такий матч створило проблеми для нього самого. Просто уявіть, що було б, якби це був арбітр з Туріну, а сьогодні грали б не ми, а «Наполі».

Зазначимо, що італійський аналог українського КДК покарав туринців за емоційність доволі суворо. Антоніо Конте і оборонця Леонардо Бонуччі дискваліфікували на два тури. Один тур пропустить Джорджіо К’єлліні, а для Джузеппе Маротти заборона знаходитися в під час матчів команди в офіційній зоні триватиме до 18 лютого. Крім дискваліфікації, передбачені і штрафи: 50 тисяч євро виплатить клуб, по 10 тисяч – Антоніо Конте і Леонардо Бонуччі, 5000 – К’єлліні.

Нам завжди необхідно дотримуватися певних правил при оцінці спортивної поведінки, - сказав президент Федерації футболу Італії Джанкарло Абете. – Реакція Конте і Маротти після матчу «Ювентус» - «Дженоа» буде оцінена компетентними органами. Щодо поведінки осіб, які мають стосунок до спорту, думаю, критика прийнятна завжди, але при цьому необхідно уникати непропорційності. 4 лютого глава суддівського корпусу Стефано Браскі проведе зустріч, щоб винести рішення. На жаль, в Італії є звичкою виділяти арбітрів, звалюючи на них відповідальність за всі біди. Це є звичайною для нас практикою, і цьому треба покласти край».

Як бачимо, риторика куратора української системи суддівства П’єрлуїджі Колліни на аналогічні не сильно відрізняється від тої, яку використав Абете. Разом з тим, пан керівник скромно змовчує, що скандалів на кшталт італійських нині немає в жодному з провідних європейських чемпіонатів. Ні, помилки допускають і англійські, і іспанські, і німецькі, і французькі арбітри. Але в тому й річ, що їхні ляпи виглядають саме помилками й не дають підстав називатися тенденційними.

Сергій Шебек, зупинившись на двох останніх матчах «Ювентуса» детально, прямо своїх італійських колег в упередженості не звинуватив, разом з тим продемонструвавши, що окремі похибки виглядають дивними і невиправданими навіть для нього.

«Ювентус» - «Дженоа» - 1:1

54-та хвилина. Туринець Клаудіо Маркізіо віддав вправо, де м’яч на грані втрапляння в офсайд прийняв Штефан Ліхтштайнер. Після його прострілу Фабіо Квальярелла відкрив рахунок у матчі.

Сергій Шебек: В цьому епізоді треба відзначити хорошу роботу асистента, бо момент був непростим. Ліхтштайнер знаходився від втрапляння в положення поза грою на тоненькій ниточці. Якщо зробити стоп-кадр моменту, то можна сказати, що Штефан знаходився на одній лінії з оборонцем «Дженоа». Можливо, рука швейцарця навіть знаходилася ближче до лінії воріт. Але оскільки рукою голів забивати не можна, то офсайд фіксується по корпусу. Не виключаю, що нога футболіста «Ювентуса» була на кілька сантиметрів попереду останнього оборонця суперників, але попри це рішення лайнсмена – цілком вірне. Обери він бодай трохи неправильну позицію, момент міг кваліфікуватися неправильно.

80-та хвилина. Гравець «Юве» Емануеле Джаккеріні виконав навіс зліва на дальню стійку, де на пас виходив Мірко Вучініч. До м’яча чорногорський нападник не дотягнувся. Не виключено й тому, що за футболку його притримував оборонець суперника Лука Антонеллі. Пенальті суддя не призначив.

Сергій Шебек: Момент непростий. Вучініч тягнувся до м’яча і миттю впав. З позиції арбітра оцінити, чи падав чорногорець сам, за інерцією, чи була якась затримка, складно. Навіть під час перегляду відеоповторів розібратися в ситуації вдається з третього ракурсу. Відразу зазначу, що допомогти арбітрові мав асистент, оскільки додаткових суддів за ворітьми в Кубку Італії немає. Можливо, саме додатковий рефері зміг би вказати вірний вердикт. В даній же ситуації, не виключаю, аистент теж не міг розібратися, яка то була затримка.

Той самий третій повтор демонструє, що арбітр начебто забіг для перегляду моменту правильно. Він бачив момент по глибокій диагоналі. І справді, якби був обіграш один в один, деталі Ґуїда бачив би чітко. Але після подачі від Джаккеріні рефері був перекритий приблизно сімома-вісьмома гравцями і, відповідно, не міг бачити, що затримка з боку Антонеллі все ж була і підстави призначати одинадцятиметровий удар – теж. Особливо, якщо порівняти цей епізод з тим, за який П’єрлуїджі Колліна вказав на одинадцятиметрову позначку в матчі Чехія-Нідерланди на Чемпіонаті Європи-2000. Там чех Репка взагалі лише дотулився пальцями до футболки голандського нападника. З телекартинки ми бачимо, що Антоніо Конте бачив затримку з боку Антонеллі навіть зі свого тренерського місця. Чому її не побачив асистент – для мене загадка.

82-га хвилина. Момент, який дуже зацікавив нашого читача, тому й цитуємо те, що прочитали на форумі: «Начебто давно цікавлюся футболом і думав, що знаю про нього все. Аж ні – виявилося, не все. Під час матчу «Юве» - «Дженоа» Себастьян Джовінко, пробиваючи штрафний удар, влучив у стійку. М’яч, нікого не торкнувшись, повернувся до Себи і... пролунав свисток рефері. Чому? Припущу, що як і у випадку з пенальті, гравець після влучання не має права добивати?»

Сергій Шебек: У правилах сказано, що при пробитті вільного штрафного удару, після того, як гравець, який його виконує, вдарив по м’ячу і якщо ніхто з гравців обох команд м’яча не зачепив, а футболіст, який виконував удар, доторкнувся до м’яча вдруге, призначається вільний удар. Те саме стосується випадків з пенальті і кутовими. Тому арбітр прийняв правильне рішення. Найпростіший приклад стосовно цього правила – гравець, виконуючи удар, катнув м’яч собі на хід і потім підхопив «кулю» знову.

90+3: Той самий епізод з рукою Ґранквіста…

Сергій Шебек: До сказаного в минулому огляді можу додати, що найбільше мене здивувало те, чому арбітрові не сигналізував про порушення Ґранквіста додатковий суддя, в якого момент відбувався перед носом? Окрім того, прекрасно бачив деталі епізоду асистент. Чому ж ніхто з них не підказав арбітрові, що треба призначати пенальті? Оглядаючи матч 22-го туру Чемпіонату Італії «Інтер» - «Торіно», я вказував на те, що суддя за ворітьми не наважився взяти на себе відповідальність в епізоді, в якому можна було приначати пенальті. Таких моментів в італійській першості немало. Відповідно, виникає питання стосовно доцільності присутності додаткових арбітрів на полі.

Додамо, що президент «Ювентуса» Андреа Аньєллі намагався висловлюватися стриманіше, ніж його підлеглі: «Складно прохати наших тренерів і гравців вести себе так, як англійські лорди. Особливо після того, як приймаються такі шокуючі рішення, в футбольному світі завжди буде існувати відповідна реакція. Заява Маротти було абсолютно спокійною і адекватною. Певен, що відповідальні люди візьмуть його слова до відома. Чи буде від цього результат? Побачимо найближчим часом. Подивимося, як будуть призначати суддів на матчі нашої команди».

…Вже через два дні «Ювентус» у матчі-відповіді півфіналу Кубка Італії грав у Римі проти «Лаціо». Вдома туринці володіли величезною перевагою, однак матч завершився внічию 1:1. Римляни уникли поразки завдяки голу Стефано Маурі на 84-й хвилині і блискучій грі воротаря Федеріко Маркетті. Матч на «Стадіо Олімпіко» став справжнім триллером. «Ювентус» з 53-ї хвилини програвав 0:1, але відігрався на першій доданій до основного часу хвилині завдяки голу Артуро Відаля. Втім, додаткового часу не було: через дві хвилини Серджо Флоккарі ударом головою після подачі кутового забив переможний для господарів гол. Гравці «Ювентуса» апелювали до арбітра й у цьому, й у кількох інших епізодах.

Антоніо Конте в свою чергу на післяматчевій прес-конференції іскрометно іронізував: «На Вучінічі пенальті не було. Суддя завжди правий. Вучініч «пірнав», це сто відсотків. Він повинен був отримати жовту картку за симуляцію, Маркетті до нього навіть не доторкнувся. А Себу взагалі потрібно було вилучати. Не можна подібним чином намагатися обдурити суддю! Стосовно епізоду з Клозе, то там був брудний фол. Очевидний пенальті».

Що ж, слово експерту…

«Лаціо» - «Ювентус» - 2:1. Суддя – Лука Банті

8-ма хвилина. Оборонець гостей Мауріціо Ісла справа віддав передачу на хід Мірко Вучінічу. Той пробував проскочити на швидкості воротаря суперників Маркетті, а Федеріко кинувся руками перед ногами чорногорця. М’яча голкіпер не дістав, натомість форвард «Ювентуса» впав. Суддівський свисток промовчав.

Сергій Шебек: Стовідсотковий пенальті. Вучініч прокинув м’яч собі на хід швидше, ніж на перехоплення пішов воротар «Лаціо». Маркетті, не встигши перехопити «кулю», руками, корпусом і ногами відверто збив нападника туринців. Вучініч не втикався ногами у воротаря взагалі. Не відаю, чому арбітр в полі не вказав на одинадцятиметрову позначку. Він правильно обрав позицію, момент був нескладним. Такі пенальті треба призначати з закритими очима. Зрештою, навіть якщо Банті деталей епізоду не бачив, то про асистента такого сказати не можна навіть близько. Чому не допоміг він – невідомо. Зізнаюся, коли арбітр в супроводі гравців «Ювентуса» побіг до лайнсмена, я подумав, що останній вкаже на правильне рішення. Але цього не відбулося. Дивовижно й інше. Раз і арбітр, і асистент вирішили, що порушення не було, чому ж вони призначили кутовий, а не удар від воріт? Маркетті м’яча не зачіпав взагалі.

Додам, що цей момент один в один нагадує епізод, який трапився в матчі шостого туру групового турніру Ліги чемпіонів між загребським і київським «Динамо». Тоді арбітр за аналогічне порушення з боку воротаря киян справедливо вказав на одинадцятиметрову позначку. Те саме мав зробити й Банті.

29-та хвилина. Ісла у власному штрафному майданчику перервав передачу Ернанеса, але не помітив, як з-за спини у нього вигулькнув нападник суперників Мирослав Клозе. З труднощами, але туринець м’яча відстояв. Клозе вимагав від арбітра призначення пенальті.

Сергій Шебек: Цей епізод на одинадцятиметровий не тягне. Невеличкий контакт з ногою Клозе в Ісли був, але не такий, щоб призначати пенальті.

66-та хвилина. Артуро Відаль віддав пас у карну зону суперників на Себастьяна Джовінко. Той, перебуваючи поряд з оборонцем римлян Абдулаєм Конко, впав. Гри рефері не зупинив і за мить м’яч повернувся в штрафний майданчик – Ісла віддав на того ж Джовінко. Себастьян, розвертаючись, знову впав і сигналізував арбітру, що йому допоміг опинитися на газоні гравець «Лаціо» Андре Діас.

Сергій Шебек: Я вже якось говорив, що для арбітра важливо позначити симуляцію вчасно. В таких випадках гравцеві, який намагається ввести суддівську бригаду в оману, треба зупинити гру і покарати винуватця попередженням. Але що ми бачимо в цій ситуації? Два падіння Джовінко впродовж лічених секунд. Якби арбітр після першої симуляції, яка була відвертою, зупинив гру і попередив футболіста «Ювентуса», другого падіння просто не було б. Джовінко, відчувши дотик руки Конко, не знайшов нічого кращого, як просто впасти. Разом з тим, в другій ситуації, якщо уважно придивитися, підстави для призначення пенальті були. Спершу був удар ззаду по ногах, а потім невеличкий поштовх. Але увагу, найперше, треба звертати саме на ноги. Діас підбив ногу Джовінко під коліном.

Зазвичай, коли арбітри перед матчем домовляються про взаємодію в грі. У випадках, коли гравець падає в штрафному майданчику через симуляцію, а арбітр в полі цього чітко не бачить, асистент має показати жест рукою, що гравець має піднятися, а потім хлопнути себе по кишені на грудях. Тим самим він сигналізує рефері, що було не порушення, а його імітація.

90-та хвилина. Щойно Джовінко подав кутовий, як арбітр дав свисток, призначивши штрафний в сторону воріт туринців. Очевидно, рефері вважав, що Леонардо Бонуччі притримував Абдулая Конко.

Сергій Шебек: «Лаціо» веде 1:0. В момент, коли Джовінко виконував передачу, з боку гравців «Ювентуса» я жодних порушень не побачив. Навпаки, гравці «Лаціо» декуди легенько приобійняли своїх суперників. Відповідно, арбітр не мав давати свистка, а продовжувати гру. Показово, що оборонці «Лаціо» Конко і Діас після зупинки гри демонстративно вітали один одного з тим, що їм вдалося перехитрити суддю.

90+3-тя хвилина. Після кутового у виконанні римлянина Стефано Маурі Серджо Флоккарі ударом головою забив переможний м’яч. Відаль запевняв суддю, що автор голу бив головою, опершись йому на спину.

Сергій Шебек: Арбітр, на мою думку, зарахував гол абсолютно правильно. Але якщо приглянутися під мікроскопом, то підстав зупиняти гру і фіксувати порушення в цьому епізоді було значно більше, ніж у випадку з кутовим біля воріт римлян, бо Флоккарі, коли забивав м’яч, трошки оперся на спину Відаля. В динаміці цього контакту не видно взагалі. Через те й гол вважаю чистим. Але ж ми порівнюємо два кутових. В одному фіксується мікроскопічне порушення, а в другому іґнорується більш явне.

- Не хочу нікого звинувачувати, - підсумовує Сергій Олександрович.- Можу лишень зробити висновок, що всі суддівські помилки, зокрема й грубі, в двох останніх матчах «Ювентуса» були не на його користь. Завичай прийнято говорити, що судді допомагають командам-ґрандам, в Італіїї ж зараз спостерігаємо зворотню тенденцію. Чомусь…