РПЛ. До старту сезону. Частина перша

У п’ятницю стартує 23-й чемпіонат Росії серед кращих команд країни – клубів Прем’єр-ліги. Щоб розібратися, з якими втратами та надбаннями підійшли до нової першості учасники РПЛ сезону 2014\15, розглянемо кожну команду вищої ліги. На черзі – колективи, які поповнили еліту, та клуби, які, найімовірніше, будуть боротися за право дихати повітрям футболу для кращих.

Переможець першого дивізіону російського футболу минулого сезону – саранська «Мордовія». За виступами цього клубу українські вболівальники, а особливо – шанувальники київського «Динамо» – будуть стежити особливо ревно, адже саранців, які повернулися в РПЛ через рік, тренує такий собі Юрій Сьомін. У продовження тренерської теми варто сказати, що цей клуб, до всього, ще й відверто образив вже українського спеціаліста Юрія Максимова, який, власне, й створив той колектив, якому не було рівних серед сонму команд ФНЛ. Екс-тренера «Кривбасу» й «Оболоні» з клубу просто видворили, підписавши вітчизняного «мастодонта» тренерського цеху.

На відміну від сезону 12\13, коли Саранськ тішив безшабашним, проте відверто безглуздим футболом, через що, здебільшого, й змушений був попрощатися з РПЛ, тепер «Мордовія» має непогані шанси спробувати пороху еліти й надалі. Причиною тому – як масована трансферна кампанія (клуб підписав 12(!)-ох новачків, серед яких виділяються імена Марко Ломича, Іліє Чебану й екс-нападника «Говерли» Ле Таллека), так і збереження лідерів команди, і традиційно обережний, підходящий для матчів такого рівня, «сьомінський» футбол.

Найбільшим досягненням «Арсеналу» з Тули – абсолютного новачка РПЛ – стало збереження головного тренера Дмітрія Алєнічєва. Фактично вищий дивізіон чемпіонату Росії отримав «нову Мордовію» прикладу згаданого вище сезону 12\13, адже команда колись гравця «Спартака» в ФНЛ діяла винятково в атакуючій манері й цим заслужила собі не одну сотню симпатиків і поза містом «Тульського Токарєва». Вже сьогодні «канонірам» на російський манер в еліті відводиться роль абсолютного аутсайдера. Варто сказати, небезпідставно. Своє домашнє завдання – ретельну й продуману підготовку до старту в нових умовах – клуб з Тули відверто провалив. Вся справа у обмежених ресурсах клубу, склад якого аж ніяк не відповідав рівню РПЛ по закінченні сезону в ФНЛ, і так само не відповідає вищій лізі й нині. Брати своє «Арсенал» збирається, таке враження, кількістю – в розпорядженні Алєнічєва більше трьох десятків гравців, проте лише одиниці з них знають смак ігор у Прем’єр-лізі. Натомість Тула точно стане предметом загального обожнювання любителів усього незвичного – у складі «Арсеналу», принаймні поки, в заявці на сезон усього один легіонер!

На третій сходинці ФНЛ у минулому сезоні опинився московський «Торпедо» (окремий матеріал, присвячений, серед іншого непростим історичним реаліям, які не так давно пережили «Автозаводці», вашій увазі за декілька днів). П’ятий столичний клуб в еліті, як і представники Тули, є тренерською, залежною від багатьох нині негативних обставин, врешті, проблемною командою. Проте тепер на чолі команди вже не Бородюк – вибором керівництва став Ніколай Савічєв. Сучасний «Торпедо» не має ані стабільної фінансової, ані навіть інфраструктурної бази, що, серед іншого, вилилось й у хаотичну трансферну кампанію. Власне, якісного підсилення команди, на жаль для шанувальників триразового чемпіона СРСР, не вийшло. Здавалося б, новачків варто виділяти у кожній лінії. В оборону прийшов Владімір Риков, у центр поля – Марсіо Абреу, в нападі не завадить Сєрґєй Давидов. Проте кожен з цих футболістів не набагато кращий тих виконавців, які рівню РПЛ аж ніяк не відповідали. З цього висновок – зачепитися за рятівне місце колись величний за мірками Радянського Союзу клуб зможе навряд чи.

Серед команд, які піднялися в ПЛ з першого дивізіону, чи не найкращі шанси на успіх, яким, без сумніву, стане місце в еліті й на наступний сезон, має ФК «Уфа». Команда ще одного відомого в не настільки далекому минулому футболіста, який пограв за російським кордоном, а мова про Ігоря Коливанова, може похвастати потужною матеріально-технічною базою та, на відміну від більшості конкурентів, переконливою трансферною кампанією. Сєрґєй Вєрємко, Дєніс Тумасян, Дмітрій Вєрховцов, Фелісіо Браун Форбс, Нікіта Бєзліхотнов, Марсіньйо – неповний перелік найвідоміших футболістів, яких підписав клуб, серед 12-ти (магічне число для новачків РПЛ цього сезону, які підходять до комплектування своїх команд масштабно!) гравців, які поповнили «Уфу». Вже на сьогодні, коли до закриття трансферного вікна ще більше місяця, можна говорити лише про одну проблемну позицію в складі цієї команди – під крилом Ігоря Коливанова поки нема достойного рівня РПЛ нападника. Однак серйозний настрій і готовність виділяти нові кошти керівництва Башкірії (як і переконлива більшість клубів РПЛ, «Уфа» – іграшка державна) робить виконання такого побажання наставника більш ніж реальним.

Незважаючи на більш ніж достойне друге коло минулої першості, напевно, знову буде боротися за місце під сонцем «Урал» з Єкатеринбурга. Клуб, який представляє в РПЛ Свердловську область, зміг зберегти фігуру, без якої минулорічний успіх у вигляді місця в РПЛ на наступний сезон був би неможливий. Тренер команди Алєксандр Тарханов у рекордні строки зумів безболісно ввести у склад пачку зимніх новачків, «Урал» заграв дисципліновано й використовував найменші огріхи суперників. Цього разу Єкатеринбург зумів провести акцентовану, проте не менш масову закупівлю. Серед 9-ти новачків Тарханова виділяються три футболісти, які мають немалий досвід виступів в українській Прем’єр-лізі. Прагматик та раціоналіст, Тарханов не міг не звернути увагу на можливість отримання пари захисників, яка зробила собі ім’я через виступи в одеському «Чорноморці» – ряди клубу з Уралу поповнили Маркус Бергер та Пабло Фонтанелло. Крім того, відтепер під керівництвом Тарханова сподівається відродити кар’єру й футболіст з українським паспортом – мова про багаторічного плеймейкера «Іллічівця» Костянтина Ярошенка. Для команди, яка, за деяких обставин, в цьому сезоні може розраховувати навіть на щось більше, ніж банальна боротьба за право залишитися, не менш важливим є також факт збереження лідерів – Херсон Асеведо та Спартак Ґоґнієв будуть виступати саме за «Урал».

Не позаздриш дітищу Станіслава Чєрчєсова, яке в прямому сенсі стало сиротою з усіма негативними наслідками, саме після відбуття колись голкіпера на нове місце роботи в Москву. Пермський «Амкар», навіть з сербом Славолюбом Мусліним на чолі, лишається вельми вразливою й далеко не завжди бойовою одиницею РПЛ. Серед причин такого діагнозу команді, яка ледь не стала шостим представником Росії у єврокубках на цей сезон – як багаторічне ігнорування й консервація проблем клубу місцевими елітами, так і фактична відсутність активних дій на трансферному ринку. Якщо Чєрчєсов умів працювати з будь-яким «матеріалом», та ще й при цьому міг знайти діамант у відвертій «багнюці», то Муслін ніколи не відзначався надзвичайними уміннями не тільки конструювати щось нове, а й, тим паче – виводити свої клуби на новий рівень. Вочевидь, вже в цій першості одну з найбідніших команд РПЛ очікує незавидна доля борця за право залишитися у «вишці» й надалі.