Росія
Росія

Росія - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Історія одного падіння й повернення з небуття. Торпедо Москва


Історія з поки щасливим кінцем.

Історія одного падіння й повернення з небуття. Торпедо Москва


Останній трофей московського «Торпедо» датований 1993 роком. Саме тоді «чорно-білий» клуб узяв Кубок Росії. Однак на батьківщині команда залишається популярним брендом з неабияким потенціалом для зростання. У всіх сенсах.

«Автозаводський» клуб, отримавши своє «наймення» таким чином через безпосереднє відношення до заводу ЗІЛ, живе в полоні минулого й мріє про світле майбутнє. Команда, за яку пограли Леонід Буряк та Сергій Скаченко, клуб, який вписав своє ім’я в історію завдяки Едуарду Стрєльцову та Валєрію Вороніну, Валєнтіну Іванову та Віктору Шустікову, має в клубному музеї цілих десять трофеїв – три чемпіонства СРСР, шість Кубків країни, а також ідентичний титул всередині Росії! Сьогодні усі попередні досягнення, здається, знаходяться під ще більш яскраво вираженим знаком вічності – бо коли воно було…

Історія одного падіння й повернення з небуття. Торпедо Москва - изображение 1

Едуард Стрельцов

Якщо у футболі Радянського Союзу «Торпедо» було законодавцем мод і сприймалося, як правило, одним з фаворитів чергового сезону, то вже в першості «самостійної» Росії, її Вищої ліги, Вищого дивізіону, а згодом і Прем’єр-ліги, свої позиції «чорно-білі» почали здавати. Власне, «Автозаводці» уже не претендували на чемпіонство, наближаючись хіба що до «бронзи», яку й змогли взяти один раз – у 2000 році. Ще раніше на авансцені історії клубу почали домінувати зовсім не футбольні речі, які мали й мають для клубу довготривалі плачевні наслідки…

У 1996 році клуб, який щойно посів у таблиці про ранги мало приємне, проте не катастрофічне 5-те місце, змінив власника. ОАО «Завод імені Ліхачьова» (той самий ЗІЛ) продав своє дітище ОАО «Лужнікі», а команда за забаганкою нового керівництва змушена була покинути свою альма-матер – стадіон з однаковим з клубом іменем (через рік арені буде присвоєно ще і ймення в честь Стрельцова) і переїхати на БСА «Лужнікі». З року введення в обіг української гривні й варто говорити про жирного чорного кота, який перебіг Восточну вулицю (місце знаходження клубного стадіону) автозаводському клубу.

Історія одного падіння й повернення з небуття. Торпедо Москва - изображение 2

Ігор Сємшов

Саме тоді вперше стався великий конфлікт «Торпедо»-клубу і його вболівальників – значної частини, яка представляла, здебільшого, середнє та старше покоління. Останні були проти переїзду на нову «квартиру», проте почуті не були. Хвилю незадоволення викликало також рішення про фактичне перейменування – «чорно-білі» офіційно стали називатися «Торпедо-Лужнікі». Нова назва корабля успіху не принесла. Навпаки – у двох наступних чемпіонатах клуб звалився у другу половину турнірної таблиці, двічі посідаючи непристойно низьке для себе 11-те місце. У 1998 році було вирішено повернутися до старого, традиційного варіанту назви.

Починаючи з 1999, протягом наступних трьох років вболівальники «Торпедо» пережили найкращі миттєвості клубної історії в російському «незалежному» футболі. Команда під керівництвом Віталія Шевченко вибилася у лідери російського футболу й завоювала згадане третє місце.

Однак та пісня була лебединою – надалі розвиток «Торпедо» починають гальмувати усе відчутніші фінансові проблеми, які призводять до втрати ключових футболістів, ослаблення складу й поступової деградації командної та керівної ланок. Врешті, за підсумками чемпіонату РПЛ 2006 року «Торпедо» покидає елітний дивізіон російського чемпіонату.

Історія одного падіння й повернення з небуття. Торпедо Москва - изображение 3

Алєксандр Тукманов

Трагедія сотень і тисяч сердець вболівальників не могла знати про нищівні кордони свого краю – за два роки покинута напризволяще багатьма акціонерами й основним спонсором команда покинула ще й ряди першого дивізіону. Новим власником клубу став Алєксандр Тукманов. І став «співавтором» чи не найбезглуздішої за масштабами свого руйнування події в історії «Торпедо».

На початку 2009 року «Торпедо» було близьким до злиття-об’єднання з ФК «Торпедо-РГ», клубом, який виступав у зоні «Захід» другого дивізіону. Та не судилося. Договір між двома учасниками помер на стадії «де-факто», не перетворившись у «де-юре», а «Торпедо» з подачі Тукманова «забуло» заявитися на другий дивізіон власними силами. У результаті «чорно-білі» позбавилися статусу професійного й опинилися в усіх сенсах біля розбитого корита…

На щастя змучених вболівальників легендарного клубу, надалі значні потрясіння стали обходити «Автозаводців» стороною, а «Торпедо» почало помалу підніматися з колін. У тому ж 2009-му команда впевнено виграла турнір любительської зони «Москва» у групі «А» й повернула собі статус члена російської ПФЛ.

Історія одного падіння й повернення з небуття. Торпедо Москва - изображение 4

Ще за рік «чорно-білі» вже були в ФНЛ, де, втім, провели дві складні першості, ледь не вилетівши у «тартарари» на другий сезон перебування – 14-те місце. Тим більшої сенсації набуло підсумкове третє місце команди в ФНЛ минулого сезону й подальший успіх у матчах з «Крильями Совєтов». Через вісім років, овіяних численними випробуваннями, сльозами й болем, «Торпедо» повернулося туди, де заслуговує бути.

Сьогоднішній стан «Автозаводців» не дозволяє їхнім шанувальникам розслабитися й насолоджуватися перебуванням у сонмі кращих ні на йоту. «Торпедо» усе ще без свого «дому», «Торпедо» усе ще без серйозної фінансової підтримки, врешті, «Торпедо» – поряд з «Арсеналом» потенційно головний хлопчик для биття в РПЛ! Однак футболісти цієї команди можуть пишатися тими, хто втрачає за них голос на трибунах – ця команда та її фанати, у якій кількості вони б не залишилися, пройшли найжорсткіший відбір. А тому не будуть шкодувати себе й інших у будь-якій, навіть безвихідній ситуації.

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус