"Свисток по-українськи". В об’єктиві - суддівство Суперубка і матчів першого туру УПЛ

З точки зору арбітражу новий сезон в Україні стартував доволі несподівано: жертвами суддівських помилок стали ті, до кого Феміда досі здебільшого була прихильною. На думку експертів UA-Футболу, екс-арбітрів ФІФА Мирослава Ступара і Сергія Шебека, рефері матчу «Динамо» - «Волинь» Олександр Іванов не призначив у ворота гостей відразу двох чистих одинадцятиметрових. Потенційно результативну помилку в поєдинку Суперкубка допустив також суддя Сергій Бойко. Стосовно ж діяльності реанімованих вольовим рішенням ФФУ всупереч волі власників клубів додаткових асистентів доцільно згадувати прислів’я – «наша пісня гарна й нова, починаєм її знову».

Суперкубок України

«Чорноморець» - «Шахтар» - 1:3. Суддя – Сергій Бойко (Іванків)

75-та хвилина. Одесит Іван Бобко, виконуючи «стандарт», зробив навісну передачу в штрафний майданчик «гірників». Під час позиційної боротьби за м’яч нападник «моряків» Сергій Самодін впав і намагався довести судді, що його притримував Ярослав Ракицький. Бойко пенальті не призначив.

Мирослав Ступар: Можливо, Бойко не розібрав деталей моменту через велике скупчення гравців. Так чи інакше, Ракицький хапав суперника за руку доволі нахабно. Це був пенальті.Арбітр в цій ситуації мав бути уважнішим і сконцентрованішим, особливо, коли мова про таких гравців, які полюбляють дрібні фоли. Достатньо згадати, що схожим чином Ярослав порушував правила в матчі товариського турніру проти московського «Спартака», коли притримав за руку Юру Мовсесяна. Тоді російський рефері Максим Лаюшкін справедливо вказав на позначку та ще й покарав Ракицького попередженням за апеляцію.

Сергій Шебек: Самодін прийняв м’яч на груди і почав рух у напрямку воріт. У цю мить Ракицький затримав Сергія рукою. Це – чистий пенальті, якого не побачив ні Бойко, ні додатковий асистент Юрій Можаровський. Помилка суттєва, адже рахунок міг стати 2:3 й в одеситів, щоб відігратися, залишалося 15 хвилин.

Зазначу, що такими ж абсурдними були окремі рішення Сергія Бойка, коли він судив нещодавній матч фінальної частини чемпіонату Європи серед гравців, не старших 21-го року, коли Англія зустрічалася з Норвегією. На 56-й хвилині англійці подавали кутовий і їхній гравець Крейґ Доусон, вигравши повітряну боротьбу, завдав удару головою. М’яч пролетів над поперечиною, проте Бойко несподівано вказав на одинадцятиметрову позначку, вважаючи, що Крейґа притримав норвежець Фредрік Семб Берґе. Не дивлячись на те, що порушення там не було й близько, бо між футболістами точилася звична в таких ситуаціях боротьба за позицію, наш суддя ще й попередив скандинава. На 77-й же хвилині, коли норвежці провели атаку правим флангом, англієць Денні Роуз безпардонно завалив руками свого візаві Йо Інґе Берґета. Та тут Бойко пенальті не призначив. Доводиться констатувати, що Сергій вже не вперше в простих ситуаціях приймає рішення, протилежні логіці подій на полі.

Мирослав Ступар: Загалом, навіть не призначивши одинадцятиметрового, Бойко з суддівством матчу за Суперкубок впорався. На щастя, на цей раз того Бойка, на якого вішають всіх собак, не було. З іншого боку, гру складною не назвеш. В цьому арбітрові поталанило. Погано лише те, що Бойко дуже часто не бачить очевидного. Це вже питання до його рівня. Арбітр, який виходить на міжнародну арену і якого жваво лобіює П’єрлуїджі Колліна, моменти на кшталт фолу Ракицького на Самодіні бачити зобов’язаний і розбиратися в них він повинен краще.

Перший тур УПЛ

«Таврія» - «Зоря» - 0:1. Суддя – Андрій Лісаковський (Одеса)

77-ма хвилина. Кримчанин Селіо у верховій боротьбі з Желько Любеновічем спершу з розбігу повалив суперника на газон, а потім ще й впав на голову балканця. Арбітр показати бразильському оборонцеві друге в матчі попередження не наважився.

Сергій Шебек: Зазначу, що на 62-й хвилині Лісаковський чітко розібрався в ситуації, показавши тому ж Селіо жовту картку за грубий фол проти Івана Петряка. Але через 15 хвилин бразилець, маючи в пасиві попередження, діяв у безрозсудній манері. Розуміючи, що не встигає виграти верховий м’яч, Селіо банально врізався Любеновічу в шию. Желько в цьому епізоді ризикував отримати важку травму хребта. Переконаний, арбітр мав показати Селіо другу жовту картку і залишити «Таврію» в меншості. Гравець, який бачить, що до м’яча він не встигає, має прагнути пом’якшити зіткнення, прибрати руки і коліна. В діях Селіна нічого схожого не було.

Мирослав Ступар: Селіо відверто вистрибнув на Любеновіча і напрацював на повноцінну другу жовту картку. Не знаю, може, арбітр пожалів бразильця? Селіо незграбно вистрибнув суперникові на плечі і міг нанести Любеновічу травму. Що ж, будемо вважати, що дебютант Лісаковський притримувався певної лінії і був, аби не зіпсувати свій дебют, обережним. Разом з тим, Андрій – лише один з багатьох сучасних українських арбітрів, хто по-різному трактує однакові моменти і не є послідовним при винесенні дисциплінарних санкцій.

Також у цьому матчі мою увагу привернув епізод на 45-й хвилині, коли луганчанин Віталій Вернидуб після подачі кутового завалив у своєму штрафному майданчику Маріна Любічіча. Суддя пенальті не призначив і вчинив правильно, бо першим тягати суперника почав якраз кримчанин. Вернидуб продовжив це шарпання. То була двостороння боротьба руками. Суддя мав зупинити гру і усно попередити обох гравців. Та оскільки м’яч вже був поданий, порушення якщо й вартувало фіксувати, то з боку футболіста «Таврії».

«Карпати» - «Ворскла» - 0:2. Суддя – Сергій Березка (Київська область)

Мирослав Ступар: На 59-й хвилині арбітр мусив попереджувати львів’янина Павла Ксьонза за зрив перспективної атаки. Неоднозначною була й ситуація на 66-й хвилині, коли той же Ксьонз увійшов до штрафного майданчика суперників, але там незграбно впав після зіткнення з Ігорем Пердутою. Гарного повтору моменту ми від телевізійників не дочекалися, але в будь-якому разі дії судді викликають запитання. Якщо то було не порушення і Березка не вказав на позначку, значить він мав попередити футболіста «Карпат» за симуляцію. Ні того, ні іншого не було.

«Динамо» - «Волинь» - 1:1. Суддя – Олександр Іванов (Макіївка)

37-ма хвилина. Прибравши під себе в межах карного майданчика Дмитра Немчанінова, динамівець Андрій Ярмоленко виконував справа передачу на Лукмана Аруну. Не вийшло, бо на шляху м’яча опинився Ванче Шиков. Луцький македонець зірвав атаку, але з допомогою руки. Арбітр на одинадцятиметрову позначку не вказав.

Мирослав Ступар: Дров у цьому матчі судді нарубали багато. Перша з помилок – непризначений пенальті за гру рукою у виконанні Шикова. Іванов, зважаючи на швидкоплинність моменту, міг деталей не розгледіти. Але ж події розвивалися поряд з додатковим асистентом Костянтином Трухановим. Харків’янин промовчав і його позиція викликає подив. Шиков зіграв, як воротар. І роль додаткового асистента в цій помилці очевидна.

Сергій Шебек: У цьому епізоді для призначення пенальті достатньо двох критеріїв – рух руки до м’яча і неприроднє положення руки. Третій критерій – виставленою рукою Шиков збільшив простір, щоб завадити проходження м’яча до Аруни.

Припускаю, що Іванов міг погано обрати позицію і гри рукою у виконанні Шикова не помітити. Але поряд був додатковий асистент Костянтин Труханов з Харкова. Порушення відбувалося у нього перед носом. Костянтин зайняв класичну стійку – «лев готується до стрибка» - але нічого не помітив. Причини такої бездіяльності відомі, мабуть, лише самому Труханову. Між тим, згадаймо міжсезоння. Власники клубів голосують за відмову від послуг додаткових асистентів, однак через дві доби на трибуну виходить віце-президент ФФУ Анатолій Попов і каже, що для такого рішення нема достатньої кількості статистичних даних і матеріалів. Дивно, адже впродовж 12-ти турів весняної частини чемпіонату-2012/2013 прикладів бездіяльності суддів за ворітьми було надзвичайно багато. Вже перший тур нового сезону демонструє, що суттєвого покращення якості роботи додаткових асистентів не видно. Навпаки – маємо гучні скандали. Які ж матеріали потрібні пану Попову, щоб він перестав іґнорувати думку клубів?

54-та хвилина. Киянин Даніло Сілва, протягнувши м’яч через увесь правий фланг і обігравшись з Андрієм Ярмоленком, вийшов сам на сам з воротарем гостей Віталієм Недільком. Бразилець прокинув м’яч повз голкіпера, але проскочити Неділька не зумів і впав. Іванов не призначив пенальті, але й не покарав Даніло за симуляцію.

Мирослав Ступар: Неділько не зіграв у м’яч, хоча й наміру грати в ноги суперникові Віталій теж не мав. Даніло, перестрибуючи воротаря, перечепився за його тіло і впав. Так чи інакше, але голкіпер «Волині» виступив бар’єром і, вірогідно, це був пенальті. Знову Іванову не допоміг ніхто, але в цьому моменті рішення арбітр у полі мав приймати сам. Ситуація була більш-менш відкрита. Якщо Іванов вважав, що Даніло симулював, то його вартувало попереджувати. Боротьби теж не було, оскільки Сілва просто проткнув м’яч і перечепився через Неділька.

Сергій Шебек: Неділько прагнув у падінні забрати проткнутий уперед Даніло Сілвою м’яч, проте не встиг цього зробити. Динамівець, перестрибуючи воротаря, зачепився за плече голкіпера і впав. Виходить, на шляху Даніло виник штучний шлагбаум. Дехто може заперечити, мовляв нещодавно я епізод, коли сімферополець Аніс Буссаїді впав, зблизившись з динамівцем Максимом Ковалем у матчі «Таврія» - «Динамо», трактував по-іншому, на користь сторони, яка захищалася. Але тоді я пояснював, що тунісець відшовхувався двома ногами. Це падіння картинне. На швидкості гравець, щоб перестрибнути суперника, відштовхується однією ногою, як то робив Даніло. Втім, тоді Годулян вилучив Коваля і призначив пенальті. Зараз Іванов мав зробити те саме й, призначивши у ворота «Волині» пенальті, вигнати Неділька з поля. Даніло ж виходив на порожні ворота і другим дотиком міг завдати результативного удару.

Цікаво, що події відбувалися перед очима додаткового асистента Володимира Бондаря з Харкова. Уважно прослідкувавши за діями Іванова, можу стверджувати, що він спершу збирався призначати пенальті. Свисток арбітра був у роті й він біг у напрямку штрафного майданчика. Очевидно, спантелику рефері в полі збив Бондар. Разом з тим, якщо арбітр кваліфікував цей епізод, як симуляцію, тоді чому він не попередив Даніло?

72-га хвилина. Новачок «Динамо» Юнес Беланда віддавав передачу вліво на хід Міґелу Велозу. Та португалець продовжити атаку не зміг, оскільки лайнсмен зафіксував дуже сумнівний офсайд.

Сергій Шебек: Якщо в момент передачі Беланди зробити стоп-кадр і провести між гравцями умовну пряму, то побачимо, що Велозу знаходився рівно на одній лінії з оборонцями суперника. Асистент Андрій Мотика з Тернополя помилився. Але як Андрій міг прийняти вірне рішення, якщо в момент передачі він відстав від останнього захисника на два метри?

88-ма хвилина. Юнес Беланда головою віддавав передачу в напрямку воріт лучан. На пас виходили Дуду, який знаходився в очевидному положенні поза грою та Денис Гармаш, який офсайдної пастки, судячи з повтору, уник. Врешті м’ячем на куті штрафного майданчика заволодів Гармаш, проте асистент Мотика підняв прапорець. Атака «Динамо» на цьому захлинулася.

Мирослав Ступар: У кількох дуже складних моментах Андрій Мотика розібрався відмінно, але двічі – на 72-й і 88-й хвилинах – він помилився.

Сергій Шебек: Знову ж – помилка Мотики. На цей раз через те, що забіг занадто далеко. Дуду перебував у офсайді, але м’ячем заволодів Гармаш. Відповідно прапорця асистент підіймати не мав. Мотика мав дочекатися, хто з динамівців торкнеться м’яча першим. Та він цього не зробив і допустив другу грубу похибку.

Взагалі, зараз простежується певна негативна тенденція щодо «Динамо». В передостанньому турі минулого чемпіонату киян, як хотів, судив у Сімферополі Віталій Годулян. Зараз, на початку нової першості, маємо цілу серію результативних помилок у зустрічі з «Волинню».

«Севастополь» - «Чорноморець» - 1:1. Суддя – Євген Арановський (Київ)

38-ма хвилина. Після подачі гостями кутового удар зльоту від одесита Олексія Антонова заблокував капітан севастопольців Маріуш Левандовскі. На відскоці першим був Сергій Самодін, постріл якого головою взяв на себе Євген Неплях. Після довгої паузи рефері зупинив гру, зафіксувавши в севастопольця гру рукою. Ударом з одинадцятиметрової позначки Еліс Бакай вивів гостей вперед.

Мирослав Ступар: У цьому епізоді вийшло невеличке непорозуміння. Арановський гри рукою в Непляха не побачив. За діями додаткового асистента Сергія Скрипака я теж зробив висновок, що не помітив порушення й він. Вони обоє продовжили гру і почали слідкувати за розвитком атаки «Севастополя». Припускаю, що виправив похибку двох колег помічник на лінії Олександр Якименко з Києва. Арановський має подякувати асистентові.

Сергій Шебек: Пенальті очевидний, бо Неплях зіграв рукою. Арановський спершу на позначку не вказав, гра продовжилася. Лише після певного часу, коли господарі розпочали контратаку, пролунав свисток. Очевидно, арбітрові в полі допоміг або додатковий асистент Сергій Скрипак, або лайнсмен Олександр Якименко. Виходить, у цьому матчі суддівська бригада спрацювала злагодженіше, ніж та, що судила поєдинок у Києві.

«Металіст» - «Металург» Д – 1:0. Суддя – Віталій Годулян (Одеса)

9-та хвилина. Харків’янин Марлос передачею на хід справа допоміг Крістіану Вільяґрі увірватися в штрафний майданчик суперників. Оборонець від лицьової лінії зряче відпасував на Марко Девіча, котрий завдав удару. Воротар донеччан Юрій Паньків з пострілом впорався, та м’яч від нього відскочив у руку партнера за командою Миколи Морозюка, котрий знаходився поряд. Пенальті суддя не призначив, а рикошет дизорієнтував Себастьяна Бланко, який був першим на добиванні. Удару слобожанець завдав, однак Морозюк в падінні врятував ворота.

Сергій Шебек: Епізод з розряду 50 на 50. Суддя правий, не призначивши пенальті, але ніхто б його не засудив за рішення, протилежне цьому. Можливо, Годулян дотримувався правила переваги й залишав м’яч у грі, даючи харків’янам дограти момент. Якщо так, то таке рішення було ні до чого. Я б хотів зауважити наступне: коли м’яч почав відскакувати від Паньківа, рука Морозюка рухалася знизу вгору. Якби рука залишалася знизу, тоді можна було б сміливо говорити про випадкове влучання. В цьому ж випадку, коли рука Миколи була витягненою ледь не паралельно землі, все не так однозначно. Після рикошету Бланко було бити не так зручно, як після прямого відскоку. Іншими словами, підстави призначити пенальті в Годуляна були. Хоча в цілому Віталій цей матч відсудив нормально.

Мирослав Ступар: Момент настільки швидкоплинний, що рішення, приміром, призначити пенальті Годулян прийняти не встиг. Зрештою, судячи з поведінки Віталія і з його пояснень гравцям, вказувати на позначку рефері й не хотів. Будемо говорити так: оскільки суддя не встиг зреагувати, а м’яч потрапив до Бланко, котрий бив з забійної дистанції, то претензій до арбітра бути не може. Себастьян влучив не у ворота, а в Морозюка і відповідно «поїзд пішов». Вертати цей момент назад Годулян права не мав. Одесит використав у цій ситуації принцип переваги. Пенальті можна призначати лише відразу після порушення. Гадаю, претензій по цьому моменту до Годуляна бути не може.

Та й загалом матч Віталій провів добре. Взагалі, поєдинки такого рівня проводити легко, оскільки обидві команди технічні, вони не дуже часто фолять. Так чи інакше, арбітр не був у центрі уваги, він не заважав футболістам, давав їм грати. Три-чотири дрібних суддівських помилки були, але в цілому хлопці відпрацювали нормально.