Суддівський аналіз Ліги Чемпіонів: В кожному з 4-х матчів арбітри допускали результативні помилки

На відміну від перших чотирьох матчів 1/8 фіналу чемпіонської ліги, де суддівських промахів було обмаль, цих вівторка й середи судді допускали результативні помилки в усіх чотирьох матчах. Зрештою, експерти UA-Футболу, колишні арбітри ФІФА Мирослав Ступар і Сергій Шебек вважають, що винуватцями такого стану речей арбітри в полі здебільшого якраз не є.

«Арсенал» - «Баварія» - 1:3. Суддя – Свейн Оддвар Моен (Норвегія)

22-га хвилина. Оборонець «канонірів» Бакарі Санья виконав поруч з штрафним майданчиком грубий підкат проти Тоні Кроса. Чи правильно те, що арбітр обмежився в цьому епізоді попередженням?

58-ма хвилина. Під час атаки «Арсеналу» на правому фланзі німець Томас Мюллер виконав небезпечний підкат проти Томаса Фермалена. Арбітр знову показує попередження.

Сергій Шебек: Ці моменти об’єднав би в один, бо вони дуже схожі і арбітр справедливо покарав порушників попередженнями. Андрій Несмачний, коментуючи цей матч на телеканалі «2+2», сказав, що в Англії за такі порушення виганяють з поля. Ні, бо і в Саньї, і в Мюллера був намір зіграти в м’яч, а не в ногу супернику. Але і той, і інший пішли в підкат необачно. Методично це називається «небезпечною атакою суперника в боротьбі за м’яч, котра передбачає покарання жовтою карткою».

Загалом матч норвезький рефері провів дуже добре, хоча простим цей поєдинок не назвеш. Мені імпонувало те, що всі картки Моен показав по ділу і всі єдиноборства трактував одинаково. Що в один, що в інший бік. Жодна картка не була формальною. І моменти з попередженнями Саньї і Мюллера в цьому контексті показові. Рефері давав грати в жорсткий, силовий футбол, який люблять і англійці, і німці. Щойно емоції ставали надмірними, як арбітр брав гру в свої руки.

54-та хвилина. Хавбек господарів Санті Касорла пробив метрів з 25-ти, але м’яч у ворота не влучив, бо вилетів за лінію воріт від спини нападника «канонірів» Лукаса Подольскі. Арбітр вирішив, що м’яч вийшов від баварця і призначив кутовий, після подачі якого той же Подольскі скоротив рахунок до 1:2.

Мирослав Ступар: Суддівська помилка, яка призвела до результативного кутового. Припускаю, що Моен допустив неуважність або був перекритий футболістами обох команд. Але на те й помічники, щоби в підсумку рефері колегіально прийняли вірне рішення. Асистенту, мабуть, розгледіти деталі епізоду було важко, а ось додатковий суддя за ворітьми мусив бачити усе. Таке враження, що додаткові арбітри там стоять для меблів.

Сергій Шебек: Припускаю, що арбітр в силу певних обставин міг не бачити, від кого м’яч пішов за лінію воріт. В такому випадку його повинен був виправити додатковий суддя. Але цього не сталося і господарі забили після несправедливо призначеного кутового. І то добре, що гра завершилася 1:3. Якби «Баварія» не виграла чи виграла мінімально, через той м’яч було б чимало суперечок.

Мирослав Ступар: В цілому я отримав задоволення від арбітражу Моена. Норвежець провів матч, якщо не враховувати епізоду з Подольскі, безпомилково. Рефері був послідовним у своїх рішеннях і не дозволяв футболістам ставити їх під сумнів. Вартувало Швайнштайґеру посперечатися, як німець одразу отримав попередження, через яке пропустить матч-відповідь. Власне, то було єдине покарання дисциплінарного характеру. Решту карток суддя показав за грубу гру. Попри те, що матч не назвеш брудним, попереджень було відразу вісім. І всі – по ділу. «Арсенал» же не звик програвати вдома. Тому діяв доволі безкомпромісно. Врешті з картками гру закінчило відразу п’ятеро лондонців. Мюнхенці, окрім попередження Швайнштайґера, отримали ще дві картки. Всі вісім карток – справедливі, бо гравці діяли нерозсудливо, зовсім не думаючи про загрозу нанесення травм суперникам. Коли суддя показує стільки карток і жодну з них не можна назвати зайвою, це свідчить про високий клас арбітра.

Підсумовуючи, можу сказати, що дуже шкода, що недогляд помічника зіпсував враження від блискучої роботи Моена. Зараз на зборах в Туреччині вчаться працювати додатковими асистентами українські судді. Хоча в правилах про обов’язкове використання додаткових арбітрів не сказано нічого. Там згадується про арбітра, асистентів, четвертого суддю, резервного асистента, який вводиться на матчах чемпіонатів світу, але не про помічників за ворітьми. Але це так, ремарка. Подивимося, як з цією роботою впораються українські судді, бо з європейських додаткових арбітрів користі наразі небагато.

«Порту» - «Малаґа» - 1:0. Суддя – Марк Клаттенбурґ (Англія)

56-та хвилина. Гравець «Порту» Алекс Сандро розрізною передачею справа вивів на побачення з воротарем гостей Вільфредо Кабальєро Жоао Моутінью. Той в дотик відправив м’яч у ворота і арбітр вказав на центр поля. Проте з повтору можна зробити висновок, що автор переможного голу міг перебувати в положенні поза грою.

Мирослав Ступар: Це – результативна помилка асистента, адже арбітр взяти на себе відповідальності за прийняття рішення в цьому епізоді не міг. Ситуація динамічна, непроста. Але коли зробимо стоп-кадр, то побачимо, що в положенні поза грою було відразу двоє гравців «Порту». Асистент трохи моргнув й не побачив деталей. Звісно, мову треба вести про людський фактор. Хтось в таких епізодах сконцентруватися здатен, а хтось через недостатню зосередженість дає маху. Припускаю, що асистент міг не переключити увагу з гравця, який подавав, на Жоао Моутінью. З іншого боку, футболісти знаходилися не під лайнсменом, а в центрі штрафного майданчика і візуально фіксувати офсайд тут було зручно. Але сталося як сталося. Результат, наче, й по грі, але єдиний гол «Порту» забив з порушенням правил.

Сергій Шебек: Гол забитий з офсайду, хоча момент для асистента надважкий. Якщо епізод дивитися в динаміці, з першого погляду, то визначити без повтору і стоп-кадру, чи було положення поза грою, неможливо. Але у нас є добрий орієнтир – лінія штрафного майданчика. Якщо зробимо стоп-кадр, то побачимо, що ноги гравця «Малаґи» Мануеля Ітурри знаходилися на 16-метровій лінії, а ноги і корпус Жоао Моутінью були ближчими до лінії воріт. Звісно, асистент змоги зупинити гру і зробити стоп-кадр не має. Аби прийняти вірне рішення, треба мати орлине око. Щоб помилитися в цій ситуації, достатньо було в момент передачі моргнути.

Разом з тим, схожу ситуацію ми розглядали в нашому попередньому огляді й відзначали, що асистент арбітра в матчі чемпіонату Іспанії «Ґранада» - «Барселона» правильно відмінив гол Сеска Фабреґаса.

«Мілан» - «Барселона» - 2:0. Суддя – Крейґ Томсон (Шотландія)

56-та хвилина. Після розіграшу господарями штрафного Ріккардо Монтоліво сильно пробив метрів з 30-ти і м’яч рикошетом від гравця «Барселони» влучив у Крістіана Сапату. Від того «куля» відскочила до Кевіна-Прінса Боатенґа й ганець відкрив рахунок у матчі. З повтору видно, що м’яч до автора голу відскакував від руки Сапати.

Мирослав Ступар: В мить, коли Монтоліво наносив удар, арбітр, мабуть, не до кінця відреагував на те, що м’яч після рикошету від спини футболіста «Барселони» пролетів ще два метри і влучив у руку Сапати. Гол зарахований неправильно. Мабуть, це взяття воріт вплинуло на підсумок поєдинку, бо в цілому «Барселона» не грала, а катала м’яч, щоб зберегти рахунок 0:0. Сил на те, щоб відігратися, каталонці вже не мали й у підсумку пропустили абсолютно чистий другий гол. Звісно, мову треба вести не лише про помилку судді в полі, а й про недогляд його асистентів – як бокового, так і того, що знаходиться на лінії воріт. Хтось з них порушення з боку Сапати помітити мусив. Втім, асистенти мовчки погодилися з рішенням арбітра в полі. Тим самим враження в цілому від дуже доброї роботи Томсона було зіпсоване. Якщо б руки Сапати були внизу, то виправдати рішення судді ще якось було б можна. Але гравець «Мілану» скинув руки догори в неприродньому положенні і відбив м’яч.

Сергій Шебек: Під час виконання міланцями штрафного удару арбітр обрав позицію правильно і, відповідно, бачив тонкощі епізоду чітко. Через те мені дивно, чому рефері не зафіксував гри рукою з боку Сапати. Сапата здійняв обидві руки вище голови і погасив м’яч рукою. Це – чистий штрафний удар в напрямку воріт «Мілана». Так, м’яч полетів до Сапати рикошетом від футболіста «Барселони». Але це виправданням для судді бути не може. Не фіксувати порушення можна лише у випадках, коли рука притиснена до тіла. Припутимо, Томсон якісь деталі пропустив. Тоді навіщо йому помічник за ворітьми? Він же мав бачити, яким чином м’яч потрапив до Боатенґа, адже видимості додатковому арбітрові не перекривав ніхто. Втім, допомоги арбітрові в полі не надав ніхто, через те можемо говории про дуже грубу помилку всієї суддівської бригади.

«Ґалатасарай» - «Шальке-04» - 1:1. Суддя – Вільям Коллам (Шотландія)

35-та хвилина. Стамбулець Селчук Інан збив у середині поля Джермейна Джонса. Арбітр призначив штрафний в сторону воріт «Ґалатасарая», але попередив гравця, проти якого порушили правила.

Сергій Шебек: Арбітр виконав вказівку суддівського комітету ФІФА не залишати безнаказаними гравців проти яких порушили правила, але які вимагають продемонструвати опонентові картку. Джонс, сидячи на газоні, якраз того від рефері й вимагав.

55-та хвилина. Хавбек гельзенкірхенців Юліан Дракслер віддав передачу справа під удар Джефферсону Фарфану. Той пробив метрів з 13-ти сходу, але на шляху польоту м’яча став оборонець господарів Сабрі Сариоґлу. Влетіти «кулі» в ворота турок не дав, але з допомогою рук. Пенальті суддя не призначив, очевидно, вважаючи, що навмисне правил Сабрі не порушував.

Сергій Шебек: Не призначивши одинадцятиметрового удару, суддя помилився, хоча й позицію обрав правильну. Цей момент він бачив, його ніхто не перекривав. З першого повтору ми бачимо епізод майже очима арбітра. Коллам знаходиться в 15-17 метрах від Сабрі. Фарфан бив точно у ворота, а відстань від суперника складала п’ять-сім метрів. Оборонець «Ґалатасараю» підставив у напрямку до м’яча обидві руки і погасив ними м’яч. Рука йшла в напрямку м’яча, а це – один з критеріїв призначення одинадцятиметрового удару. Другий критерій – велика відстань між гравцями, що теж було.

І неправильно говорити, що м’яч в цьому епізоді влучив у руку. Якраз навпаки – рука знайшла м’яч. Разом з тим, знову виникають питання стосовно ефективності перебування на полі додаткового арбітра за ворітьми. Він мав бачити момент дуже добре, може навіть краще, ніж головний суддя. Помічник мав по рації коротко повідомити, що треба призначати пенальті. Але вкотре мусимо констатувати, що додатковий арбітр залишався статистом. В цьому матчі, як і в двох інших поєдинках вівторка-середи жодної ефективності від арбітра за ворітьми не видно.