UA-Футбол представляє суперника: Парі Сен-Жермен (Франція)

За останні шість з половиною років ПСЖ вчетверте перетнеться на єврокубковому шляхові з українською командою (вчетверте в двоматчевому протистоянні). "Динамо" (Київ) в Кубку УЄФА 2008/09, "Карпати" на груповій стадії Ліги Європи 2010/11, "Динамо" (Київ) на груповому етапі Ліги чемпіонів 2012/2013 – футбольна Україна мала достатньо нагод з особистим інтересом споглядати за однією з провідних команд Франції.

Втім, те, що побачить футбольна Україна завтра, а потім ще в грудні місяці, суттєво відрізняється навіть від того, що було у 2012-му році, не говорячи вже про більш ранні образи ПСЖ. Потік арабських грошей змінив команду і убезпечив її від поразок, подібних до тих, якої парижанам нанесли "динамівці" Києва в Кубку УЄФА в 2009-му році. Тепер ПСЖ – це особливий прошарок світового футболу, перемагати який можуть тільки ті, кого прийнято називати світовими грандами, зубрами.

Цікаво, що сам "Парі Сен-Жермен", незважаючи на усі можливості, до когорти європейських / світових грандів поки що не відноситься. Парижани наполегливо просяться туди, але раз за разом провалюють вступний іспит. В когорті європейських середняків парижанам теж не місце (команда з Ібрагімовичем, Кавані і Ді Марією в складі апріорі не може бути середняком), тож і виходить, що колектив наче застиг між двома світами, готуючись до кроку вперед, але постійно відкладаючи той крок на потім.

Прорив у Лізі чемпіонів – ось ключ до щастя і визнання. На внутрішній арені ПСЖ – футбольний "монополіст", якого ненавидять абсолютно всі конкуренти, якого боготворять прихильники і яким захоплюються сторонні спостерігачі. Стиль парижан у Лізі 1 – гра в економ-режимі, без іскорки в очах, прагматичний футбол на класі. Дуже часто в конкретних поєдинках проблеми з налаштуванням та мотивацією виходять ПСЖ боком, але турнірна дистанція настільки довга, що фаворит легко встигає надолужити згаяне, зробивши для цього тільки "поправки" в мотивації.

Минулий сезон став рекордним не тільки для ПСЖ, а й для всього французького футболу. Абсолютно усе, що можна було виграти на внутрішній арені, виграла одна команда. Легко ПСЖ Лорана Блана здобув Суперкубок, легко – чемпіонат Франції, трохи важче, але в цілому теж без проблем – Кубок Франції та Кубок ліги. Та знову всі ці перемоги сприймалися у футбольному Парижі з прохолодою і розчаруванням. "Парі Сен-Жермену" знову не вдалося пройти бар'єр чвертьфіналу Ліги чемпіонів.

Показово, що зірковий новачок парижан Анхель Ді Марія, підписуючи контракт з ПСЖ, висловив бажання "допомогти команді подолати бар'єр у вигляді чвертьфіналу Ліги чемпіонів". Ніяких розмов про чемпіонат Франції, про особисті рекорди чи фінансову мотивацію. Президент ПСЖ бажає бачити своє дітище на міжнародній вершині і цю ідею Нассер Ель-Хелаіфі зумів закласти в голови навіть тим своїм підданим, які тільки-но прийшли до команди.

Мета виправдовує будь-які засоби. Замало Кавані, Ібрагімовича і Лавессі? Ми придбаємо Ді Марію. Немає користі від Кабая? Ми замінимо його перспективним Стамбулі. Сірігу в умовах відсутності конкуренції розслабився? Ми посадимо його на лаву за рахунок Кевіна Траппа… Трансферну політику ПСЖ однозначно оцінювати не можна. Хтось називає сталь парижан "трансфери заради трансферів", хтось – "зажерливістю", а хтось у дороговартісних придбаннях ПСЖ бачить раціональне зерно. Істина, як завжди, десь посередині.

"ПСЖ скуповує все, що блистить" – твердження невірне. Парижани вміють працювати на перспективу і з нерозкручених гравців робити зірок. Приклади? Марко Вератті, Блез Мадюіді, Серж Орьє, Адріен Рабіо. "ПСЖ здійснює трансфери заради трансферів" – твердження невірне. Маючи цілком укомплектовану середню лінію, Лоран Блан загорівся ідеєю бачити у складі команди Йоана Кабая. Трансфер заради трансферу? Тільки на перший погляд. Якщо ж розібратися глибше, то стає зрозумілим, що до кожного придбання паризький клуб підходить з розумом. Кабай брався для того, аби вправити мізки Марко Верратті, який в умовах відсутності конкуренції відчув себе незамінною персоною, опустивши планку вимогливості до себе. "ПСЖ не надасть перевагу не розкрученому футболістові над зіркою" – твердження невірне. Парижани готові розстатися з зірковим Сірігу, віддавши "пост №1" молодому і перспективному (але не зірковому) Кевіну Траппу.

Але й ідеальною трансферну стратегію парижан назвати не можна. Не потрапляючи до кайданів фінансового фейр-плей, ПСЖ з обличчям гламурного покидька висмикує найкращих і найперспективніших з команд, які не можуть встояти перед фінансово вигідними пропозиціями. Так у "Роми" був придбаний Маркіньос, хоча в центрі оборони Лоран Блан має чи не найкращу у Європі пару стопперів – Сілва / Луїз. Так був придбаний у "Лілля" Лука Дінь, хоча ліворуч в захисті надійно діє Максвелл. Так у "Монако" був придбаний Лейвін Курзава (універсальний захисник; може зіграти на будь-якому з флангів захисту), хоча є ван дер Віль, Максвелл, Ор'є і був той таки Лука Дінь (нині молодий француз пробує закріпитися в "Ромі"). Так у "Тоттенхема" був придбаний Стамбулі, хоча в центрі поля є Тьяго Мотта, Верратті, Матюіді, Рабіо і при потребі може зіграти Хав'єр Пасторе (і був ще Йоан Кабай). Інакше, окрім як перебірливістю, це назвати не можна.

Але це все засоби, які, як відомо, виправдовує мета. Мета Блана – зібрати команду, яка матиме два фактично рівноцінні склади, аби до домінування на внутрішній арені додати прорив у Лізі чемпіонів.

Кадрове наповнення "Парі Сен-Жермену" дійсно вражає:

Трапп (Сірігу, Дюшез) – ван дер Віль (Ор'є), Сілва (Маркіньос), Луїз (Кімпембе), Максвелл (Курзава) – Мотта (Стамбулі), Матюіді (Рабіо), Верратті (Пасторе) – Ді Марія (Лукас Моура), Ібрагімовіч (Лавецці), Кавані (Онгенда)

За підбором виконавців в топ-4 колективів Ліги чемпіонів ПСЖ входить. Питання тільки в тому, скільки часу парижанам потрібно ще для того, аби реалізувати свій потенціал і нарешті пройти прокляту стадію чвертьфіналу. Коли минулого сезону в 1/8-й французи здолали "Челсі", шепотом заговорили – "ось воно". Мовляв, нарешті ПСЖ залишив за бортом плей-офф реально топового, елітного суперника, і тепер команда пропишеться в ранзі фаворитів турніру на рівні з "Барселоною", "Реалом" та "Баварією". Але після подвигу на "Стемфорд Брідж" на парижан чекало чергове випробування "Барселоною", яке команда вкотре не пройшла. Безальтернативна поразка від майбутнього чемпіона засвідчила – Лоран Блан топчеться на місці.

Власне, саме тренер – слабке місце цієї футбольної глиби під назвою "Парі Сен-Жермен". Мсьє Блан – непоганий спеціаліст, але не такого менталітету тренер потрібен ПСЖ. Цій братії на чолі з "босом" Ібрагімовичем потрібен або геній-покидьок на кшталт Моуріньо, або виважений, безпристрасний маестро на кшталт Анчелотті. Блан – просто хороший хлопець, хороший спеціаліст. А просто хорошим для ПСЖ бути замало.

Лоран Блан не вміє знаходити слова, які б мотивували його підопічних в ситуаціях, коли мотивації не вистачає. Лоран Блан не є тією ланкою, яка повинна зв'язувати в єдине ціле примхливих майстрів м'яча, які визначають малюнок гри ПСЖ. Лоран Блан не є тим авторитетом, до слова якого безальтернативно прислухалися б як футболісти, так і керівники клубу. Лорану Блану важко розвиватися і зробити крок вперед через боязнь зіпсувати те, що уже вибудоване. Лоран Блан топчеться на місці у Лізі чемпіонів, але завдяки потужним кадровим ресурсам не залишає шансів конкурентам на внутрішній арені. А ПСЖ – це не "Реал, щоб звільняти того, хто здобуває трофеї, нехай і внутрішнього розливу.

Певною мірою ця Ліга чемпіонів стає для мсьє Блана моментом істини. Черговий виліт на стадії 1/8-ї, 1/4-ї фіналу може увірвати терпець власникам. Та й сам Блан не приховує, що його амбіції виходять далеко за рамки внутрішньої гегемонії, тому всі сили спрямовані на міжнародний турнір.

ПСЖ – це футбольний вбивця, від якого не можна врятуватися в ближньому бою. Єдиний спосіб вижити – це ухилитися від сутички, не потрапити під гарячу руку. Мінімальна слабинка, мінімальна помилка може стати фатальною для "Шахтаря". Завдання "гірників" - дисципліновано і організовано діяти від стартового до фінального свистка і не дозволити ПСЖ зіграти в свій футбол. Ібрагімович та компанія не люблять, коли ситуація йде не за планом.

_______________________________________________________________

Чемпіон Франції – 5
Віце-Чемпіон Франції - 7
Кубок Франції - 9
Кубок Французької ліги – 5
Суперкубок Франції – 4
Кубок Інтертото - 1
Кубок володарів кубків – 1
Фінал Кубка володарів кубків – 1
Півфінал Ліги чемпіонів - 1