ЛК. Лілль – Астон Вілла 2:1 (пен. 3:4). Еміліано Мартінес знову перемагає французів по пенальті

Перший матч між цими суперника на "Вілла Парк" тиждень тому вже повинен був нам дати достатньо інформації для роздумів та оцінки шансів виходу до півфіналу цих колективів. Так, команда Емері тоді перемогла 2:1, але те, як показали себе футболісти "Лілля", змусило відчувати до хлопців Фонсеки певне співчуття, вони точно не заслуговували там програти.

Здається, що "доґам" не потрібно взагалі вигадувати щось нове, просто можна грати так, як і в першій грі, а результат повинен прийти. Можливо, у цій грі допомогло і те, що "Віллі" було що захищати, вони далеко не найкраща команда у світі, коли потрібно відстоювати рахунок, куди зручніше їм грати в атаці та постійно тиснути на ворота суперника. Від того дивно, що навіть після пропущеного голу і коли рахунок став рівним, "віллани" все одно нічого не змогли показати. Але це ми вже забігаємо наперед.

У першому таймі ми практично не побачили бірмінгемців в атаці. Вони вийшли на поле з думкою про те, що рахунок на їх користь і можна просто утримати те, що є. От тільки "Лілль", який був змушений обходитись без Едона Жеґрови, точно не збирався проводити пасивний матч. Перший дзвіночок був після удару від Джонатана Девіда, який відбив Еміліано Мартінес, а другий вже став гольовим.

Це Лені Йоро віддав класний пас на лівий фланг атаки, де Ґудмундссон прийняв передачу і віддав класний простріл в центр, а там Юсуф Язиджи, який і вийшов у старті замість Жеґрови, у дотик пробив точно в кут воріт. Без шансів для Мартінеса і це 1:0, а гості навіть не встигли увійти в гру, вони просто спали.

Цікаво і те, що вони продовжили спати після того, як рахунок за підсумками двох зустрічей став рівним. До кінця тайму ми так і не побачили бодай одного легітимного удару в площину воріт Шевальє. Це взагалі не було схоже на команду Унаї Емері. Зате красиві комбінації продовжували розігрувати "доґи". Найнебезпечніший момент для того, щоб вийти вперед у першому таймі, був у Андре, який впритул головою розстрілював Мартінеса, але аргентинцю вдалось відбити цей удар. Ось з таким команди пішли на перерву.

У другій половині зустрічі особливих змін не відбулось. "Вілла" і надалі не зовсім розуміла, як їм рухати м'яч і як його доводити до Оллі Уоткінса, а господарі поля продовжували свій тиск. Одразу згадується класний удар з-за меж штрафного майданчика від Гаральдссона, але повз ворота.

На 56-й хвилині ми нарешті побачили перший момент біля воріт "Лілля". Класну комбінацію розіграли "віллани" і Джон Макґінн п'ятою скинув м'яча під удар Метті Кешу, який пробив не зовсім точно, втім ми хоч згадали, що Шевальє і його ворота взагалі існують. Але то був лиш спалах, який не отримав продовження. От що отримало своє продовження, так це подачі до штрафного майданчика та удари від Андре.

Після першої спроби його удар відбив Мартінес, а з другої він переправив м'яч точно у сітку воріт. Це була подача з кутового, круглий спочатку торкнувся поперечки, потім стійки, а потім вже залетів у ворота. І це абсолютно заслужені 2:0. Команда Емері відверто спала, чи то так її майстерно приспали "доґи"?

Коли здавалось, що французи спокійно доведуть цей матч до переможного завершення, оскільки "Астон Вілла" дуже важко створювала небезпечні моменти, на допомогу "вілланам" прийшов голкіпер господарів поля. Не зміг Шевальє забрати м'яч до своїх рук і ліквідувати небезпеку, після чого спробував пробити Дуран, удар якого був заблокований, а потім добивання від Метті Кеша, який залетів у сітку воріт. Це 2:1 і рівний рахунок за підсумками двох матчів. Просто ні з чого створили цей гол хлопці Емері.

Довелось все-таки грати екстра-тайми, в яких "Астон Вілла" втратила просто неймовірну можливість забити гол. Варто зазначити, що Люка Шевальє виправився за свою помилку з пропущеним голом неймовірним подвійним сейвом. Спочатку він потягнув постріл від Бейлі, а потім перевів добивання від Дуґласа Луїза на кутовий. Це був найвищий пілотаж від голкіпера "Лілля". Втім і господарі мали що відповісти, чого тільки вартий удар від Тьяґу Сантуша, який пролетів у сантиметрах від стійки воріт Мартінеса. Все ж не вдалось командам вирішити долю протистояння у екстра-таймах, тому серія пенальті.

А пенальті проти французів Еміліано Мартінес грати любить та вміє. Не обійшлось без чергових нібито випадкових провокацій від аргентинського голкіпера, який намагався збити концентрацію своїм опонентам та грався з емоціями місцевих трибун. Як мінімум нерви Бенталеба та Андре зламати вдалось. А за "Віллу" не зміг забити Бейлі, але це вже ні на що не вплинуло. Еміліано Мартінес виграє серію пенальті і виводить "Віллу" до півфіналу, в якому їх не повинно було бути, враховуючи гру, яку вони показали як тиждень тому, так і сьогодні. Пощастило Емері, що Шевальє помилився на виході в кінці зустрічі. Пощастило йому, на що воротах у нього Еміліано Мартінес. "Вілла" йде далі, але це важко назвати повністю заслуженим проходом.

Ліга Конференцій, 1/4 фіналу, матч-відповідь

Стадіон: "П'єр-Моруа" (Вільнев-д'Аск)

Головний суддя: Іван Кружляк (Словаччина)

"Лілль" – "Астон Вілла" 2:1 (пен. 3:4)

Голи: Язиджи (15), Андре (68) — Кеш (87)

Серія пенальті: Бенталеб (воротар), Девід, Ґомес, Кабелла, Андре (воротар) — Тілеманс, Уоткінс, Кеш, Бейлі (воротар), Луїз

"Лілль": Шевальє — Сантуш, Діакіте, Йоро, Ісмаїлі — Андре, Бенталеб — Язиджи (Кавалейру, 86), Гаральдссон (Ґомес, 77), Ґудмундссон (Кабелла, 91) — Девід

"Астон Вілла": Мартінес — Кеш, Конса, Торрес, Дінь — Макґінн (Дуран, 80), Луїз, Тілеманс — Діабі (Бейлі, 68), Уоткінс, Дзаньйоло (Роджерс, 39)

Попередження: Бенталеб (42), Андре (44), Сантуш (62), Ґомес (118) — Дзаньйоло (21), Мартінес (39), Дінь (61), Роджерс (76), Дуран (90+1), Уоткінс (109)