I'm on fire. Божевільний Лестер і його симптоми

UA-Футбол розповідає про головну сенсацію європейського футбольного сезону - скромний, але дуже гордий «Лестер».

За підсумками 13 туру чемпіонату Англії турнірну таблицю очолив «Лестер», який дивом не вилетів до Чемпіоншип кілька місяців тому. Команда Найджела Пірсона левову частку минулого сезону провела на дні таблиці, проте на фініші набрала неймовірну форму і зберегла прописку в АПЛ. Влітку «лисиці» пережили зміну тренера, однак це не завадило продовжити серію вдалих матчів. Та як продовжити! Британські колеги з BBC підрахували, що починаючи з 4 квітня «Лестер» заробив 50 очок, що на 6 більше ніж у другого за цим показником «Ман Сіті» та на 16 - ніж у чинного чемпіона «Челсі».

Востаннє вболівальники «Лестера» раділи першому місцю трохи більше 15 років тому (у жовтні 2000 року), однак та історія завершилася не надто вдало. До неї ми ще повернемося, а зараз варто розібратися з факторами, які дозволяють вчорашньому аутсайдеру лідирувати в найсильнішій лізі світу.

Тренер

«Раньєрі? Ви серйозно? », - цей твіт Гаррі Лінекера інакше як насмішкою не назвеш. Подібна реакція була у більшості вболівальників «Лестера» після призначення Клаудіо Раньєрі, проте італійський фахівець досить скоро результатами зумів подолати упереджене ставлення до себе.

Нинішній «Лестер» - творіння рук Найджела Пірсона, який п'ять років створював цю команду і вивів її в АПЛ. Більше того, Пірсон утримався на своїй посаді в момент найглибшої кризи команди (був звільнений на кілька годин), підняв команду з психологічної ями і дивом зберіг прописку в Прем'єр-лізі. Проте звістка про витівки сина головного тренера (розважався з тайландськими дівчатами за викликом) викликало обурення у керівництва клубу, і Пірсон-старший залишився без роботи.

На його місце запросили «збитого льотчика» Клаудіо Раньєрі, кар'єра якого не рясніє трофеями і гучними перемогами. Останній серйозний успіх італійця датований аж 2004 роком, коли він біля керма «Валенсії» виграв Суперкубок УЄФА. А ось з останнього місця роботи його виганяли мало не стусанами: одне очко в чотирьох матчах відбору на Євро-2016 (у тому числі поразка від Фарерських островів) коштувало Раньєрі роботи в збірній Греції.

Складно пояснити, чому вибір керівництва «Лис» припав саме на Раньєрі (повну протилежність Пірсона), проте цей крок себе повністю виправдовує. Після невеликого косметичного ремонту «Лестер» заграв в ще більш яскравий і результативний футбол, добуваючи при цьому необхідний результат.

Стиль гри

У міжсезоння новий наставник не вимагав величезної кількості новачків, обмежившись пiдсиленням на 38 мільйонів євро. Так вільний агент Крістіан Фукс (екс-гравець «Шальке») відразу застовпив за собою місце зліва в захисті, придбаний у «Стоку» Роберт Хут склав пару центрбеків з Уесом Морганом, а Н'Голо Канті у своєму першому сезоні на британській землі заслуговує звання одного з кращих опорників АПЛ.

Раньєрі відразу змінив тактичну схему «Лестера» з 3-5-2 на класичні 4-4-2, що дозволило розкритися по-новому цілому ряду виконавців. В усіх на очах пара Джеймі Варді-Ріяд Марез, однак варто відзначити і тих, хто тягає рояль. У першу чергу, Каспера Шмейхеля, якого постійно тримає в тонусі дірявий захист «Лис». Проблеми в обороні є такою ж відмінною рисою команди, як божевільна атака, що в корені не в'яжеться з уявленнями про принципи роботи Клаудіо Раньєрі. Однак і в цьому компоненті команда прогресує: у перших дев'яти турах «Лестер» жодного разу не зберіг свої ворота в недоторканності, а в останніх чотирьох поєдинках двічі відіграв на нуль.

Незважаючи на велику кількість пропущених м'ячів, складно пред'явити претензії двом центральним хавбекам. Вихованець «Манчестер Юнайтед» Данні Дрінкуотер після декількох оренд осів у Лестері і з року в рік поступово прогресує. У минулому сезоні він цементував опорну зону з наддосвідченим Естебаном Камбьяссо, а влітку на зміну аргентинцеві придбали маловідомого хавбека «Кана» Н'Голо Канте, знайомого Раньєрі по французькiй трясовині. Спочатку передбачалося, що пару з Дрінкуотером складе інший новачок Гекхан Інлер, однак Канте з перших матчів ідеально вписався в гру нової команди і заткнув за пояс більш іменитого конкурента. На даний момент в активі француза малійського походження 55 перехоплень (кращий результат в АПЛ) і 52 відборiв (третій).

Не може не радувати гра лівого хавбека/вінгера Марка Олбрайтона, який діє не надто яскраво на тлі головних зірок команди, проте продуктивність його роботи (гол і п'ять ассистiв) і взаєморозуміння з Рiядом Марезом також вражають.

Є у команди і прихований потенціал, який може дати про себе знати в найнесподіваніший момент. Незважаючи на достатню кількість ігрової практики, ще не вийшли на свій звичний рівень Леонардо Ульоа і Шінджі Окадзакі, а досвідчений Гекхан Інлер і перспективний форвард Андрій Крамаріч ще обов'язково скажуть своє слово.

«Лестер» не любить возитися з м'ячем, воліючи доставляти його в лінію атаки якомога швидше. Завдяки такій побудові гри команда до автоматизму відпрацювала стрімкий вихід з оборони в атаку і забула словосполучення «перевагу у володінні м'ячем». Тільки в 11 турі (проти «Вест Брому») вперше в новому сезоні підопічні Раньєрі переграли суперника за цим статистичному показнику. А чи не головною зброєю «Лис» є високий пресинг, який змушує будь-якого суперника нервувати і помилятися. Нікого не нагадує? Підказка, заснована на 13 турі: перший тайм матчу «Манчестер Сіті» - «Ліверпуль» має спільні риси з другою половиною розгрому на «Сент Джеймс Парк». Крім того, нікуди не подівся характер, вихований Найджелом Пiрсоном, проте до нього додалася і «холодна голова», яка включається у гравців немов по клацанню головного тренера.

Прогрес Ріяда Мареза і Джеймі Варді

Однак навіть незважаючи на все перераховане вище, ніякого зльоту «Лестера» не відбулося б, якби не прогрес і фантастична форма дуету Ріяд Марез-Джеймі Варді. Вже зараз британські таблоїди приписують інтерес до обох футболістів з боку грандів європейського футболу, а самі гравці і Клаудіо Раньєрі стверджують, що про трансфери поки ніхто не замислюється. Цікаво, що чи не першою дією Раньєрі біля керма «Лестера» стало продовження контракту з Марезом.

Різкий і технічний алжирець став справжньою знахідкою для «Лестера». Після переходу з більш ніж скромного «Гавра» Ріяду довелося багато чому навчиться спочатку в Чемпіоншипі, а потім і в АПЛ. Тут з хисткого юнаки Найджел Пірсон виховав міцного чоловіка, через якого будувалася вся гра команди в атаці. Марез приносив чимало користі на позиції «під нападаючим», а Раньєрі просто підштовхнув футболіста на новий якісний рівень. Італійський фахівець вирiшив, що від Мареза більше толку буде на фланзі, і не прогадав. Хавбек буквально розцвів, отримавши більше простору для проходів, а його взаємодія з форвардами (і конкретно з Джеймі Варді) - щось неймовірне.

Що стосується самого Варді, то це нападник-трудяга, який готовий гризти землю за кожен забитий м'яч. Швидконогий і технічний він не любить йти в дриблінг, але завжди знаходиться на перших ролях під час хльостких контрвипадів «Лестера». Результативна серія кращого бомбардира АПЛ триває вже 10 матчів і за цим показником він зрівнявся з голландцем Руудом ван Ністелроєм. У наступному турі «лисицям» належить битися з МЮ, і в цьому поєдинку Варді може вписати своє ім'я в історію АПЛ. А ще кілька років тому цей хлопець не проходив в основу аматорської команди.

Атмосфера в роздягальні

Нинішній головний тренер команди завжди розглядається через призму попереднього. У випадку з «Лестером» контраст більш ніж очевидний, і мова зараз не про результати на футбольному полі. На зміну бізону зі скаженими очима, який міг почати душити гравця суперника під час матчу або «послати» прямим текстом журналіста на прес-конференції, прийшов інтелігентний і усміхнений дідок. Своєю поведінкою Клаудіо Раньєрі заслужив прихильність у ЗМІ, а безпосередністю та вмінням знайти спільну мову з кожним - у підопічних. З боку здається, що в клубі панує мир і злагода.

Розуміючи, що вирішити традиційну проблему в обороні звичними способами не виходить, тренер зробив оригінальну заяву. Італійський фахівець спочатку сказав, що пригостить всю команду піцою в разі «сухого» матчу та після кожного поєдинку твердив, що його підопічні чомусь в черговий раз самі позбавили себе нагороди. «Мабуть, мої гравці не люблять піцу. Можливо, вони хочуть, щоб я поліпшив пропозицію і взяв кожному ще й по хот-догу», - жартував своїх гравців італієць.

Бажаний клин-шитий був оформлений тільки в 10 турі, і тренер стримав своє слово. Він не тільки відвів футболістів в піцерію, але також разом з ними відвідав майстер-клас з приготування піци і оплатив весь захід.

Ще один епізод, який тільки підтверджує дружню обстановку в команді, відбувся в матчі 12 туру проти «Уотфорда». Коли після найдурнішого фолу Еуреліо Гомеса арбітр вказав на точку, штатний пенальтист Ріяд Марез спочатку сам схопив м'яч, проте потім віддав його Джеймі Варді, щоб той зміг продовжити свою результативну серію. Саме такими маленькими (на перший погляд) вчинками і формується Команда, в якій кожен футболіст відчуває підтримку й опору з боку партнерів.

Календар

Безумовно, перше місце після 13 турів - солідне досягнення, проте якась частка везіння в ньому все ж таки присутня. Завдяки підступам календаря «Лисиці» за цей період провели тільки три матчі з командами, які на папері мають солідну перевагу в класі, і жодного з них не виграли. І якщо нічиї з «Тоттенхемом» і «Саутгемптоном» можна віднести до успіхів, то розгром у поєдинку проти «Арсеналу» показав, що на такому рівні одного завзяття і характеру недостатньо.

Починаючи з наступного (чотирнадцятого) туру в «Лестера» починається затяжний траверс, закінченням якого можна вважати поєдинок з «Арсеналом» в середині лютого. За іронією долі, цей відрізок також вміщує в себе 13 турів, за підсумками яких і визначиться реальний рівень домагань підопічних Раньєрі. Зате «лисиці» порадують своїх уболівальників особливим різдвяним подарунком - 26 січня їм належить зіграти на «Енфілді», а 29-го до них в гості завітає «Манчестер Сіті».

Лідирування в таблиці 15-річної давності завершилося для «Лестера» не дуже вдало. На фініші сезону 2000/01 «Лисиці» виявилися тринадцятими, а через рік покинули АПЛ. Нинішня команда виглядає досить збалансованою і характерно, а вік виконавців дозволяє розраховувати на їх прогрес. Якщо клубу вдасться уникнути продажу ключових виконавців, то підопічні Раньєрі ще зможуть нас здивувати в кінці сезону. Навіть потрапляння до Ліги Європи стане величезною перемогою для самого тренера і для хлопців, які не так давно мріяли вибратися з «трясовини».

Питання автору ви можете задати на конференції