Як привернути увагу Венгера

UA-Футбол пропонує вашій увазі переклад інтерв'ю наставника лондонського "Арсеналу" Арсена Венгера виданню Fourfourtwo, в якому він розповів про те, як змінилися методи пошуку молодих гравців за час його тренерської кар'єри.

Мало хто в футболі може відповідати званню Професора, коли мова заходить про те, щоб розгледіти "зірку". Арсен Венгер розповів, як відбувається їх пошук.

- "Арсенал" носить звання кузні талантів під Вашим керівництвом. Є якась річ, яка впадає в очі у талановитому гравцеві? Якщо так, то вона у вас є?
- Існує таке поняття, як погляд на гравця. Деякі люди просто більш чутливі до цього, і користуються конкретними критеріями. Було б химерно сказати, що у мене це є, але я працював у цій сфері протягом довгого, довгого часу. Я підписав безліч молодих гравців, але я повинен висловити подяку за допомогу скаутам і тренерам. Коли я вірю в гравця, я даю йому шанс.

- Що можна сказати про гравця в молодому віці, якщо у нього є потенціал? Ви коли-небудь дивилися на гравця і були миттєво впевнені?
- У 12 років ви можете побачити, зможе він стати технічно сильним чи ні. З 14 до 16 років ви можете побачити, чи зможе він фізично впоратися з вимогами професійного спорту. І з 16 до 18 ви можете побачити його взаєморозуміння в колективі. У 20 починається психологічний удар. Як він готується? Як він впорається зі спокусами життя і чи пожертвує цим заради того, щоб стати ТОП гравцем? Це робота, де ви повинні бути готові. Якщо ви отримуєте шанс, ви маєте ним скористатися.

- Скільки часу вам необхідно, щоб розгледіти, чи є у гравця потенціал пройти весь цей шлях?
- Я б сказав, що перше враження дуже важливе і займає 20 хвилин. Цей час може відрізнятися у різних гравців, тому що деякі мають очевидні таланти, які видно відразу. Для деяких, більш рівномірних гравців, що мають очевидні навички, може знадобитися шість місяців перш ніж ви зрозумієте, що це вартий уваги футболіст. Ліонелю Мессі в 13 років знадобилося б близько хвилини. Я бачив його записи в цьому віці. Він отримував м'яч, обігравав усіх і забивав. У нього був талант. У деяких гравців його немає, у більшості - він не так очевидний.

- Як часто ви відшукували гравця, який ламався під тиском в професійному середовищі?
- Я бачив багатьох, хто падав під тиском. Важлива річ, яка йде неправильно, пов'язана із загальним здоров'ям. У хорошого молодого гравця просто можуть бути погані гени і, отже, погані стегна або коліна, через що він змушений рано завершити кар'єру. Здоров'я важливе. Гравці повинні прокинутися щасливими, не відчувати ніякого болю і стрибати на тренуваннях. Це здається очевидним, але ніхто в цьому не може дати гарантії.

- Відтоді, коли ви почали тренувати, наскільки менш імовірно стало для гравця вислизнути зі скаутської мережі?
- Чесно кажучи, відсоток значно знизився завдяки скаутингу та професіоналізму. У молодості, коли я жив у селі, не було жодного шансу на виявлення таланту. На сьогоднішній день, якщо ви добре виглядаєте у будь-якому місці в Англії, у вас буде шанс. Я займаюся пошуком гравців вже протягом сорока років, але навіть сьогодні я помиляюся. Це все тримається на точці зору, тому я кажу деяким гравцям, щоб вони не упустили свою мрію.

- Чи змінилася методика підготовки дітей по всьому світу у зв'язку з розвитком технологій та обміном досвіду? Чи стосується це Англії, чи все ж є культурні відмінності?
- Ні, рівні постійно змінюються і завжди використовуються нові методи. Особисто я вважаю, що рівень кваліфікації молодого гравця постійно зростає. Я зустрів свого першого тренера, коли мені було 19 років. Сьогодні гравцеві може бути п'ять років! Він або вона піддається впливу в куди більш ранньому віці.

- У 2007 році ви сказали, що зміни, які б ви хотіли б бачити в розвитку англійської молоді були своєчасними і що кращі молоді таланти, яких би ви хотіли бачити, були англійці. Ви дотримуєтеся цієї точки зору?
- Так. Нещодавно я сказав нашим тренерам, що в мій час у мене ніколи не було стільки молодих англійських гравців. Мене тривалий час звинувачували, що я запрошував у "Арсенал" тільки іноземців, але це несправедливо.

- Наскільки молодих британських футболістів можна порівняти технічно з їхніми закордонними колегами?
- Десять років тому вони були позаду, але тепер знаходяться на одному рівні. Перші спроби були недостатньо гарні, і загальної технічної виучки їм не вистачало, але не більше. Ви можете побачити це в результатах, досягнутих у матчах U-17 і U-19 - все стало набагато краще. Шкільна система в Англії виявилася конкурентоспроможною в спорті, але на сьогоднішній день професійні клуби взяли школярів під своє крило, що принесло свої дивіденди.

- З усіх гравців, яких ви тренували, ким ви пишаєтеся найбільше?
- Не хочу називати імена, щоб не образити інших. Деякі подолали шлях більший за інших, але вони могли бути не такі талановиті. Давати початок кар'єри таким особистостям, як Ліліан Тюрам, і дивитися на його 142 матчі в збірній дивно. Якби ви сказали мені про це, коли він був хлопчиною, я б відповів вам, що ви зійшли з глузду. Він не був найталановитішим, проте він смиренно старався і зараз пишаюся тим, що брав участь у цьому. Людське життя завжди підносить вам несподіванки, і це чудово.