Відбір до Євро-2016. Україна - Іспанія - 0:1. Творчі муки? Радше агонія

Відбірний турнір до чемпіонату Європи-2016. Група С. Десятий тур

12 жовтня. Київ. НСК «Олімпійський». 69 000 глядачів

Україна - Іспанія 0:1

Гол: Ґаспар 22

На 24-й хвилині Фабреґас не реалізував пенальті (воротар)

Україна: П’ятов – Артем Федецький, О-др Кучер, Ракицький, В. Шевчук – Ротань (к) (О-др Зінченко 87), Т. Степаненко – Ярмоленко, Гармаш (Рибалка 58), Коноплянка – Артем Кравець (Є. Селезньов 87)

Тренер – Михайло Фоменко

Іспанія: де Хеа – Аспілікуета, Начо Фернандес, Ечейта, Ґаспар – Фабреґас (к) (Мата 64), Сан-Хосе, Алькантара – Іско, Алькасер (Серхіо Бускетс 85), Ноліто (Жорді Альба 75)

Тренер – Вісенте Дель Боске

Судді: Мажіч – Рістіч, Джурджевіч – Н. Петровіч, Ґруїч (усі – Сербія)

Попередження: О-др Кучер 23, Артем Федецький 78 – Алькантара 36, Сан-Хосе 53, де Хеа 88

То навіть не сумно, а безнадійно. Мабуть, після цього матчу ілюзії стосовно боєздатності української збірної під керівництвом Михайла Фоменка розвіялися остаточно. Наче й моменти були, і бажання, однак не скажеш, що в тому створеному була якась вигадка, щось таке, що б ставило суперника у стан безвиході. Ми програли другому складові збірної Іспанії. Програли безнадійно, по ділу. При цьому бажання змінити ситуацію було помітним на полі, але не з тренерської лави. Михайло Іванович продовжував мислити стратегічно тоді, коли усі стратегії вартувало б відкинути до чортової матері.

Звичайно, складом наш тренер не здивував. Навіть тим, що у нападі вийшов не Євген Селезньов, а Артем Кравець. Динамівець вдало вийшов на заміну проти слабкої збірної Македонії і це було аргументом. А що Селезньов останнім часом забиває ледь не щоматчу і всім суперникам без різниці? Тренер вочевидь чекає чогось більшого. Ворота українців захищав Андрій П’ятов. В обороні за відсутності дискваліфікованого Євгена Хачеріді справа наліво діяли Артем Федецький, Олександр Кучер, Ярослав Ракицький і В’ячеслав Шевчук. Пару опорних хавбеків склали капітан Руслан Ротань і Тарас Степаненко. Денис Гармаш, остаточно відновившись після травми, діяв під Кравцем, а з флангів наступали Андрій Ярмоленко та Євген Коноплянка.

Наставник невмотивованих іспанців Вісенте Дель Боске мав змогу експериментувати і цією нагодою скористався. У воротах з’явився не Ікер Касільяс, а Давід де Хеа. В центрі оборони діяла пара Начо Фернандес – Шав’єр Ечейта. Справа оборонявся Сезар Аспілікуета, зліва – Маріо Ґаспар. В ролі опорного хава грав Мікель Сан-Хосе, вище над ним праворуч розташувався капітан Сеск Фабреґас, ліворуч – Тьяґо Алькантара. На вістрі атаки грав Пако Алькасер, із флангів наступали Іско та Ноліто. Хоча, звісно, амплуа гравців групи атаки іспанців – поняття умовне.

Як і очікувалося, м’яч до своїх ніг із перших хвилин прибрали іспанці. Гості у самому дебюті навіть здійснили небезпечний випад, але простріл Іско зліва, перевівши м’яч грудьми на кутовий, перервав Ракицький. Українці відповіли на це загострення своїм дуже швидко. Шевчук, вибігши через лівий край у контратаку, віддав на Кравця, а той, трохи пововтузившись із м’ячем на лівому ж краї і стягнувши на себе двох суперників прострелив – Ротаневі, щоб замкнути у межах воротарської зони передачу, не вистачило лічених сантиметрів.

Після того була чергова хвиля гостьового натиску, витримати який нашій команді вдалося не без проблем. Особливо в епізоді, коли Іско віддав передачу на Алькантару, а той, увірвавшись між двох центрбеків до карної зони, пробив над поперечиною. Україна відповіла на цей відразу двома справді гольовими ситуаціями. Від взяття воріт гостей в обох епізодах врятували довжелезні ноги де Хеа. Спершу Коноплянка віддав з місця лівого півсереднього розрізний пас на Кравця, а Артем, опинившись під гострим кутом віч на віч із голкіпером, сходу пробив – воротарські ноги рятують свої володіння вперше. Щойно м’яч вилетів в аут, як Коноплянка здійснив вкидання, Кравець передачу продовжив, а Ротань із центру карної зони бив зльоту без перешкод. Так, майже по центру воріт, проте з відскоком від газону і тому сейв де Хеа, який перегородив шлях м’ячу двома ногами, виглядає фантастичним.

Втрачати два таких моменти із суперником рівня Іспанії – то злочин проти себе. Покарання настало майже миттєво. Ноліто, отримавши м’яч на місці лівого півсереднього, швидко віддав м’яч вперед на Алькантару, а той виконав навіс на ніким не прикритого Ґаспара, котрий кивком голови спрямував кулю в сітку – 0:1.

Поки українці приходили до тями, іспанці ледь не забили вдруге. По тому ж місці зліва, звідки хвилину тому подавав Алькантара, на цей раз до карної зони увірвався Фабреґас. Крайньої потреби фолити у Кучера не було, проте він вочевидь на емоціях стрибнув у ноги суперникові двома ногами – чистий одинадцятиметровий. До позначки підійшов сам потерпілий. Розбігшись, Сеск на півдорозі до м’яча зробив якусь невиправдану паузу й цим, мабуть, дозволив П’ятову свої наміри прочитати. Пробив Фабреґас не в самісінький кут і наш воротар, стрибнувши вліво, перевів м’яч над поперечиною.

Цей епізод, безперечно, додав українцям натхнення і вони нарешті кинулися відігруватися. Кравець, отримавши скидку від Гармаша, пробив зліва з меж карної зони в ближній кут – де Хеа знову зіграв надійно, перевівши кулю на кутовий. Після подачі корнера воротар іспанців на виході зіграв не дуже переконливо, однак відразу виправився, відбивши удар Степаненка. На добивання від Гармаша де Хеа, звісно, зреагувати вже не міг, але Денис у ворота не влучив.

Українці наступали натхненно. Іспанцям упродовж хвилин десяти відбиватися було надзвичайно складно, однак захопившись наступом, наша команда ледь не пропустила контратаку. Ґаспар навісив справа, П’ятов помилився на виході, а Ноліто, пробиваючи метрів з семи, влучив у спину оборонцеві. Ще раз добити спробував Алькасер, але й його удар беки українців героїчно заблокували.

Цим випадом «Червона фурія», безперечно, атакувальний порив українців вгамувала й до перерви господарі йшли у наступ уже не настільки агресивно, а спроби прорватися до воріт у виконанні Коноплянки та Кравця іспанці зривали чи вміло використовуючи офсайдні пастки, чи своєчасно блокуючи удари.

По перерві українці кинулися у наступ і майже відразу потурбували де Хеа після того, як Ярмоленко, увірвавшись до карної зони зліва, пробив поруч із дальньою стійкою. Втім, стартовий випад не означав, що українці кинулися у наступ з максимальним завзяттям. Надалі наша команда діяла так само обережно як і в першому таймі. Півоборонці вперед грали виключно на Коноплянку чи Ярмоленка, а ті, маючи на собі по двоє-троє опонентів, якоїсь вигоди зі звільнених для партнерів зон знайти не змогли. Чи то партнери у них вбігали не дуже своєчасно?

Впродовж першої половини другого тайму підопічні Фоменка ще демонстрували бажання і агресію і це змушувало суперників діяти в обороні з максимальною концентрацією. При цьому у контрвипади іспанцям виходити вдавалося нечасто. Але коли вдалося, то четверо суперників короткими передачами в дотик розтягли нашу оборону через правий край і до центру, наче в квадраті під час тренування. Нам дуже пощастило, що арбітр вирішив зафіксувати проти Ярмоленка, який панічно пішов із суперником кістка в кістку вже в межі воротарської , порушення. Інакше гол Алькасера довелося б зараховувати.

Невдовзі ж був навіс від Ярмоленка справа і удар Гармаша головою у верхній кут – де Хеа у дивовижному стрибку перевів на кутовий. Але хто б подумав, що відразу після цього моменту, не дочікуючись розіграшу кутового, Фоменко зніме Гармаша з поля і випустить замість нього Сергія Рибалку. Що то була за заміна і на що вона була спрямована, збагнути складно. Рибалка впродовж понад півгодини свого перебування на полі відзначився лише одним ударом, а в решті випадків жодної дії на загострення не здійснив.

Старався Коноплянка, але двічі зміщуючись зліва в центр і виконуючи удари на виконання з правої, він бив трохи неточно. Ще в одному епізоді після навісу Євгена Ярмоленко пробив головою в оборонця.

Дель Боске витримував свою лінію і, випускаючи замість Фабреґаса Хуана Мату, лише додав українцям у середині поля додаткового клопоту. Гостям у середині тайму вдалося засушити гру повністю і особливого просвітку не було видно взагалі. Коли на 77-й хвилині до тренерської лави побіг Селезньов, журналісти почали іронічно сміятися, мовляв, десять хвилин, саме час. Але навіщо зайвий оптимізм? Мабуть, Михайло Іванович теж підняв очі на табло і помітив, що до фінального свистка ще ціла вічність. Євген побіг у зону для розминки і вийшов аж на 87-й хвилині разом із дебютантом команди Олександром Зінченком під свист трибун, який був адресований зовсім не гравцям які йшли чи виходили на поле.

Свіжі гравці справді додали командним діям бойовитості. Селезньов навіть встиг пробити головою над поперечиною після навісу Ротаня справа. Коли ж Євген після передачі справа скинув м’яч під удар Рибалці і Сергій пробив метрів з десяти сходу, знову дивовижну реакцію, взявши м’яч намертво, продемонстрував де Хеа. То була остання нагода зачепитися за нічию, яка, втім, для нашої команди була, наче мерцеві кадило.

«Скажіть хтось Фоменкові, що нічия нас не влаштовує», - обурювалися вболівальники хвилин за десять до завершення зустрічі. Врешті, цього разу українці не вистраждали навіть на нічию. Знову плей-оф…

фото - Олександр Приходько