Австрія - Угорщина 0:2. Ну, і хто головний в Імперії?

Бордо. "Матмут-Атлантік"

Головнийй арбітр: Клеман Тюрпен (Франція)

Австрія - Угорщина 0:2

Як-то кажуть, ось тобі, бабуся, й Рабіндранат Тагор. Не те, щоб Австрія була аж таким лідером і фаворитом, але принаймні певні шанси на високе місце їх пророчили. Угорщина ж, яка потрапила на Євро вперше з 1972-го року (нікого, навіть легендарного голкіпера Габора Кірая, ще не було на білім світі в день останнього до сьогодні матчу угорців на ЧЄ) – упевнено записувалася в аутсайдери. І перші хвилини матчу цю диспозицію тільки підтвердили…

Та що там хвилини – уже на 30-й секунді австріяки мали відкривати рахунок. Давід Алаба класним ударом в дальній кут переграв володаря унікальних штанів – та розстріляв штангу. Після такого, майже гольового початку номінальні господарі трохи притихли, але час від часу нагадували про свою перевагу – наприклад, моментом того ж Алаби (Кірай відбив непростий удар).

Угорці, до їх честі, не тільки оборонялися, а й ходили в атаку – в основному правим флангом. Чогось особливого у їх виконанні і не пригадаєш, хіба що дальній удар Гери рівно посередині тайму. Але і це було непогано, зважаючи на перед матчеві розклади. Втім, в другій половині тайму ситуація уже вирівнювалася, Угорщина відповідала ударом на удар. А Австрія, здавалося, втратила той стартовий запал, який міг обернутися швидкою і легкою перемогою – і почала мучитися на полі.

І в другому таймі гру не можна було назвати видовищною. Австрійці створили непоганий момент, не завершивши його ударом, Альмер витягнув постріл Джуджака – та все це були епізоди на фоні досить нудної гри, в якій, як це не дивно, Австрія нічим не виділялася. І тут – сталося.

Довгий пас зі своєї половини поля долетів-таки до Салаї – і той не просто прийняв м’яч, а зумів скинути його партнеру, Кляйнхайслеру. Австріяки якось занадто мляво спостерігали за епізодом, тому угорці на двох розіграли цілу комбінацію, яку завершив ривком і ударом Салаї. Гол з нічого, гол на порожньому місці, гол, який цілком на совісті австрійської оборони – нічого ж надзвичайного атакери в білому не продемонстрували.

От коли смажений півень дзьобнув в площину воріт, австріяки побігли уперед. Але замість голу привезли собі вилучення. Це Драговіч так завзято старався дістати м’яч у чужому штрафному, що зацідив по нозі суперника. Жовта картка, яка для Александра стала другою. Піти з поля за фол у нападі – як мінімум оригінально.

І після цього червоно-чорні потихеньку знітились. Угорці ж постійно намагалися закріпити успіх, Немет був дуже близький до успіху – Альмер витягнув з-під дальної штанги. Один момент, так – але вони й не напружувалися, вважаючи головною задачею збереження існуючого переможного рахунку. А от австрійцям нема що продемонструвати як доказ своєї волі до перемоги. Єдиний підсумок їх недолугих походів в атаку – це другий гол в ворота Альмера.

Класика – помилка в нападі, втрата м’яча, довгий пас, ривок Штібера і акуратний удар в дальній кут повз голкіпера. Без шансів – у епізоді і, як виявилося, грі. Угорці, які ледве видряпалися на Євро, відтепер будуть мріяти про вихід із групи – а от збірна Австрії для цього має дуже постаратися. І, чесно кажучи, за тою грою, яку ми побачили у матчі першого туру – шансів у «тіньових фаворитів» не дуже багато.

До речі, це всього лиш друга перемога угорців на Євро. А перша була – 20 червня 1964-го. Більш ніж півстоліття тому!