Німеччина - Італія 1:1 пен. 6:5. Гра нервів

Євро-2016. Чвертьфінал

Бордо. "Нуво стад де Бордо"

Головний арбітр: Віктор Кашшаї (Угорщина)

Німеччина - Італія 1:1 (п.п. 6:5)

Голи: Озіл 65 - Бонуччі 78 (пен.)

Німеччина: Нойер, Гомес (Дракслер 72), Кімміх, Кроос, Боатенг, Мюллер, Озіл, Хедіра (Швайнштайгер 16), Хуммельс, Хеведес, Хектор

Італія: Буффон, Джаккеріні, Бонуччі, Пароло, Едер (Лоренцо Інсіньє 108), Барцальї, Стураро, Пелле, Флоренці (Дарміан 86), К'єлліні (Дзадзен 120), Маттіа Де Шильйо

Попередження: Хуммельс 90, Швайнштайгер 112 - Стураро 56, Маттіа Де Шильйо 57, Пароло 59, Пелле 91, Джаккеріні 103

Від двох найтитулованіших збірних Старого Світу в першу чергу очікувалося видовища, яскравого, комбінаційного футболу, такого собі "попереднього фіналу" Євро-2016, як багато фахівців назвали цей матч. Німеччина і Італія ще перед початком турніру вважалися фаворитами та головними претендентами на титул чемпіона Європи, хоча якщо брати до уваги виключно очне протистояння - навряд чи можна сказати, що німці й італійці заслуговують настільки гучних номінацій. Гра між принциповими суперниками вийшла дуже нервовою, з невеликою кількістю гострих моментів, зовсім не видовищною, хоча і це цілком можна пояснити.

Сказати, що Італія для німців один з найбільш неприйнятних суперників - це нічого не сказати. У змаганнях найвищого гатунку - на фінальних стадіях чемпіонатів Європи і чемпіонатів світу - збірна Німеччини ніколи не перегравала італійців. Лише в контрольних матчах Бундес Машина виявлялася сильнішою за збірну Італії. Тому певний комплекс меншовартості у підопічних Лева можна було очікувати. І в цьому конкретному матчі переломити неприємну для себе традицію німці не змогли.

У Німеччині в стартовому складі сюрпризів не було, ворота традиційно захищав Нойер, Хуммельс і Боатенг діяли в центрі оборони, Хектор грав зліва, а Хеведес справа. Кроос і Хейдіра контролювали опорну зону. Тут відразу зазначимо, що на 16-й хвилині Хейдіру вивів з ладу К'єлліні і Швайнштайгер замінив Самі. Озіл і Кімміх з флангів розганяли атаки німців, а на вістрі розташовувалися Гомес і Мюллер.

Антоніо Конте в обороні довірився Бардзальї, Бонуччі, К'єлліні та Буффону в воротах. В середині поля діяли Стураро, який замінив де Россі, а також Пароло, Джаккеріні, а на краях розмістилися де Шільо і Флоренці. Пару нападників сформували Пелле і Едер.

Німеччина відразу заволоділа територіальною перевагою, закріпилася на центральному плацдармі та впевнено моделювала свої атаки ближче до половини поля суперника. Німці намагалися діяти максимально широко, щоб розхитати оборону Італії, яка в дебюті грала абсолютно без м'яча. І це не могло подобатися підопічним Антоніо Конте.

Проте, в перші хвилин 15-20, нічого небезпечного німцям організувати не вдалося. Комбінації команди Лева рідко закінчувалися ударами по воротах, і оборона Скуадра Адзурри виглядала непорушним монолітом. Завжди вчасно перекривали італійці вільні зони, виявлялися в потрібному місці в потрібний час та індивідуально дуже щільно опікали своїх візаві.

Видовищності зустрічі Німеччини та Італії відверто не вистачало, проте напруга в цій битві титанів не спадає ні на секунду. Відчувалося, що до першої помилки грають команди. І цієї помилки довго не дозволяли собі зробити ні німці, ні італійці. Варто відзначити, що при колосальній перевазі німецької машини, удари по воротах частіше завдавали підопічні Конте. Не дуже часті, але гострі контратаки збірна Італії практично завжди закінчувала ударом, в той час як Німеччина вважала за краще розігрувати м'яч до вірного. У першому таймі у команди Лева статистикі нарахували всього два удари по воротах, три відносно небезпечних моменти і більше 70% переваги у володінні м'ячем.

Втім, кінцівка першого тайму змусила вболівальників обох команд суттєво понервувати, обмінялися команди хорошими атаками і створили кілька цілком гідних моментів. Спочатку Мюллер, Хектор і Кроос організували справжню навалу на ворота Буффона, але холоднокровності німцям не вистачило, заметушилися вони, і пробити точно не зміг жоден з гравців. А вже в атаці-відповіді Джаккеріні здорово прорвався по флангу і прострілив у штрафну, хоча ніхто з партнерів на цю передачу не встиг.

Другий тайм активніше почали італійці, однак буквально після двох комбінацій Скуадра Адзурри, які не доставили абсолютно ніяких турбот Нойєру, німці знову перехопили ініціативу та з колишньою наполегливістю монотонно почали розбивати організовану оборону Італії. Вже на 54-й хвилині у Мюллера виник відмінний момент після паса Гомеса. Томас з меж штрафного вистрілив дуже сильно, але на шляху м'яча опинився Флоренці. Це був перший по-справжньому гольовий момент.

Гра нервів тривала і після непоганого удару здалеку Боатенга. Потім знову зав'язалася напружена, тягуча гра в середині поля, і все йшло до того, що поки одна з команд не заб'є, видовищного протистояння вболівальники не побачать.

Все змінилося на 65-й хвилині, Гомес на лівому фланзі зібрав біля себе трьох захисників, а потім зробив розкішний пас на Хектора в штрафну, Йонас відразу переправив снаряд на Озіла, який відкрився в центрі штрафної. Месут в один дотик пробив з не найбільш зручного положення, проте, м'яч опинився у воротах.

Майже відразу Німеччина мала можливість збільшити свою перевагу. Після чергового флангового пасу Гомес виявився один перед воротами, але спиною до Буффона, а потім елегантно п'ятою хотів доставити м'яч за адресою, однак легендарний голкіпер впорався з підступним ударом.

Збірна Італії після пропущеного м'яча заграла сміливіше і вже не відсиджувалася в обороні, команда Конте розуміла, що необхідно йти ва-банк. І перший момент виник у Пелле. На випередженні зіграв форвард і після прихованого, несподіваного для захисників пасу від Джаккеріні здорово пробив з 10-ти метрів. М'яч зовсім трохи розминувся з лівої "дев'яткою". Також непогано пробивали по воротах Едер і Джаккеріні, але снаряд у ворота не йшов.

Те, що не змогла зробити Скуадра Адзурра, вдалося центрбеку німецької команди в абсолютно не небезпечному, можна навіть сказати рядовому моменті. Боатенг зіграв рукою в своїй штрафній площі і дав арбітру привід призначити пенальті. Кашшаї з великим задоволенням вказав на точку. Леонардо Бонуччі вирок виконав хоч і не зовсім за правилами, зупинившись перед ударом, але тут вже скандальний суддя не був настільки принциповим. А Нойер вгадав кут, куди пробивав Бонуччі, але до м'яча не дістав. 1:1.

Кінцівку основного часу обидві команди провели дуже обережно, ніхто з суперників не ходив вперед великими силами, німці, як і раніше, володіли територіальною перевагою, але італійці як могли огризалися, контратакували і намагалися частіше бити по воротах. Влучності цим пострілам все також не вистачало. Хоча, і німецькій машині було не просто, пробивали підопічні Лева не так часто, але моменти тринькали з таким же "успіхом". Все йшло до того, що в цьому чвертьфіналі буде зіграно не 90, а всі 120 хвилин. Так воно і сталося.

Два овертайми вийшли ще більш напруженими та нервовими, ніж основний час. Страх суперників припуститися помилки витав над "Стад де Бордо" немов суцільна, всепоглинаюча тінь. Тому з певним запасом міцності в обороні діяли команди, про атаку згадували не часто і створили на двох три моменти з неточними ударами. У німців можна відзначити активність Хектора і Дакслера, який вийшов на заміну і змусив італійців приділити своєї персоні додаткову увагу. У номінальних гостей також вийшов на заміну Лоренцо Інсіньє і здорово пробивав з меж штрафного, але кут був дуже гострим, та й Нойер діяв все також надійно.

А ось серія пенальті вийшла вкрай неоднозначною, напруження зустрічі зросло до межі і в цей період могла перемогти тільки та команда, яка краще впоралася зі своїми нервами. Ніхто не міг очікувати, що Швайнштайгер, Озіл і Мюллер не заб'ють з 11-ти метрів та не стануть головними дійовими особами зустрічі. У той же час у італійців також все було зовсім не гладко Бонуччі, Пелле, Дзадза промахнулися, а вирішальний удар не вдався Маттео Дарміану. Було це вже після п'яти основних пострілів. І у Німеччині героєм став Йонас Хектор, який пробив на силу, максимально просто і вивів-таки підопічних Лева в півфінал.

Бундес Машина з великими труднощами пройшла Італію, але записати собі в актив першу перемогу над принциповим суперником не змогла.