Базель - Севілья 0:0. Для Білої Андалусої це просто максимум

"Базель" - "Севiлья" 0:0
"Базель": Томаш Вацлік, Міхаель Ланг (Адама Траоре 46), Вальтер Самуель (Даніель Хег 90), Лука Зуффi, Біркір Б'ярнасон, Матіас Дельгадо (Александер Франссон 83), Марек Сухі, Беранг Сафарі, Марк Янко, Ренато Штеффен, Таулант Джака
"Севiлья": Давид Сорья, Бенуа Тремулінас, Аділь Рамі, Тімоте Колодзейчак, Мікаель Крон-Делі, Кевін Гамейро (Фернандо Льоренте 73), Себастьян Кристофоро, Стівен Н'Зонзі, Евер Банега (Даніел Каррісу 90+3), Вітоло (Євген Коноплянка 65), Коке
Попередження: Вальтер Самуель 8, Ренато Штеффен 90 - Евер Банега 37, Себастьян Крiстофоро 40, Стівен Н'Зонзі 75, Бенуа Тремулінас 85, Стівен Н'Зонзі 87
Видалення: Стiвен Н'Зонзi 87

У Швейцарії зустрілися дві команди, які всю останню п'ятирічку дуже активно шумлять в єврокубках. Ось тільки єврокубки ці різні: якщо «Севілья» просто випалює в Лізі Європи, то «Базель» підносить сенсації в Лізі Чемпіонів. Навпаки не дуже виходить: швейцарці обігравали «МЮ», «Ліверпуль» і «Челсі» в ЛЧ, але без шансів вилетіли від «пенсіонерів» в ЛЄ, а Біла Андалусія просто один раз за всю історію грала в плей-офф ЛЧ. Виходячи з таких даних, можна сказати, що «Базель» ще легко відбувся - але згідно з іншою статистикою, максимуму досягла якраз «Севілья».

Що легко не буде, гості могли зрозуміти вже на самому початку, коли відмінний ривок по флангу і навіс Штеффена привів до наднебезпечного удару головою Янко. Цьому форварду в принципі потрібно кілька моментів, щоб забити – як і Б'ярнасон, який незабаром уникнув офсайду (Коке не витримав лінію) і вирвався один на один, але далеко відпустив від себе м'яч. Емері з незрозумілих причин поставив в опорну зону Крiстофоро, який два з половиною роки провів між лазаретом і лавкою – як наслідок, чіпкості в центрі поля «Севільї» бракувало.

Але в іспанських команд є свій хитрий козир, який дозволяє навіть «Бетісу» з останнього місця Прiмери добиратися до 1/8 єврокубків. Його знають всі, це тики-така. Контроль м'яча на своїй третини і в центрі поля позбавив «Базель» можливості тиснути і створювати моменти. Все, що змогли протиставити вічному іспанському аргументу швейцарці – жорстка гра, яка, треба визнати, швидко стала обопільною. Навіть англійський арбітр був змушений показати три жовті ще до перерви.

Чого у «Севільї» не відняти, так це чемпіонський характер: у другому таймі гості змогли зібратися й переломити хід гри. Н'Зонзі після дивовижного пасу Банеги повинен був забивати, але пробив дуже легко для воротаря. Був свій момент і в Гамейро: форвард відмінно пробив у дотик, але знову виручив воротар. Заявила про себе «Севілья» та в інший штрафний, де практику отримував 22-річний дублер (правда, при 22-річному основному) Давид Сорія. Воротар відбив складний удар Янко – і навіть офсайд в епізоді ніяк не повинен вiдмiняти чудове спасіння голкіпера.

Ну і куди ж без пригод нашого хлопця в Європі. Коноплянка вийшов в середині другого тайму – і довго був зовсім непомітний. Для таких гравців це навіть гірше, ніж нереалізовані моменти – але Женя створив один з найнебезпечніших моментів, коли протягнув м'яч по правому флангу і небезпечно пробив низом. Вацлік впорався з ударом – але українець міг, реально міг виграти для Білої Андалусії цю гру. Втiм, цього не сталося, а в самій кінцівці ще й Н'Зонзі заробив чергове видалення.

Якщо винести за дужки матчі Кубка Іспанії, де багато суперників ставлять неоптимальні склади, то «Севілья» не може виграти матч за межами «Рамон Санчес Пісхуан» вже 20 (!) iгор. Навіть дивно, як Емері зміг вичавити зі своєї команди перемогу у Варшаві – і ще дивніше, що з такою статистикою Біла Андалусія ще на щось претендує. Але стерпного результату в Базелі домогтися вдалося – тепер, нехай і без Н'Зонзі, можна брати швейцарців теплими у себе вдома.