Валенсія - Атлетік 2:1. Ветеран тягне басків у чвертьфінал

Іспанія. Валенсія. Стадіон Месталья
"Валенсія" - "Атлетік" 2:1

Матч на «Местальї» пройшов у зовсім інших кліматичних умовах, ніж перший поєдинок (тоді, нагадаю, баски виграли 1:0). І це напряму позначилося на грі – «Валенсія» легкою невимушеною ходою пішла на половину поля гостей і не забралася звідти доти, доки не відіграла той пропущений в аквафутболі гол. Негредо пробив навідліг, потужно – Еррерін зумів парирувати цей удар, а от Лоренсо ніхто із захисників у чорно-сірому не завадив доштовхати м’яча в сітку.

Не можна сказати, що після цього «Валенсія» заспокоїлася і відійшла назад – але все-таки з нервами стало простіше, поразка на «Сан Мамесі» вже не тиснула. Тому левантійці спокійно продовжили вести гру, але «Атлетік» розпружився і намагався відповідати ударом на удар. Формально, за кількістю цих самих ударів (і в площину, і в молоко) гра була рівною – але по факту без варіантів виграли білі. По-перше, травмувався і залишив поле Муніаїн. Хоча треба зазначити, що Сусаета непогано увійшов у гру, одного разу мав і забивати, прорвавшись до правого кута воріт – та Райан грамотно (а, може, інтуїтивно – хтозна…) виставив ногу і відбив важкий низовий удар.

Але потім було ще гірше. Для «Атлетіка». Втім, самі собі винні – упустили біля воротарського одинокого Адерлана, який вистрибнув і без перешкод головою розстріляв безпорадного Ерреріна… Гол, може, й не дуже логічний, але характерний. Для того періоду матчу.

Отже, перший тайм «Валенсія» виграла – і повела у протистоянні в цілому (закривши, до того ж, питання з овертаймом). Гостям нічого не залишалося, як іти уперед. Вони так і зробили відразу по перерві, та дуже швидко «Кажани» показали їм їхнє місце – відібрали м’яч, почали ганяти атаки флангами, особливо лівим. І моменти біля воріт Райана – навіть ті нечисленні і примітивні, що мали місце – зникли. Не рвала жили і «Валя», але гру тримала чітко, час від часу прицілюючись до третього, контрольного голу.

Не вийшло. А за 15 хвилин до кінця захист команди Невілла пропустив фатальний удар. Після шикарного пасу Рауля Гарсії п’яткою 35-літній Адуріс викрутився і пробив повз австралійського кіпера «Лос Чес». Невілл посигналізував, що була рука – але арбітр не відреагував на англійські емоції. Зате відреагувала його команда. Оскільки втрачати уже не було чого – точніше, якраз навпаки, було що втрачати – «Валенсія» понеслася як на останній бій. І могла, могла вирвати потрібну різницю!

На 85-й хвилині господарі розтягли нарешті щільну баскську оборону, Пако Алькасер після навісу і скидки Фегулі на лінію воротарського бив просто без шансів для Ерреріна – але той плечем зумів відбити м’яч. А Фегулі на добиванні банально не влучив по м’ячу.

І все, левантійці потухли. Ні, вони ще атакували – але скоріше за інерцією. А в самому кінці матчу «Атлетік» навіть претендував на пенальті. Принаймні, Беньят відразу після фінального свистка не радів виходу у чвертьфінал, а доводив арбітру його помилку.