Осине гніздо. Чому дортмундська Боруссія розучилася програвати?

Новина про відставку Юргена Клоппа з поста головного тренера дортмундської «Боруссії» кілька місяців тому викликала неоднозначну реакцію в пресі. Одні вважали, що наставник вичерпав себе в Дортмунді і своєчасно йде, інші - що Клопп робить помилку, а вина у провальному сезоні лежить на гравцях, які наїлися успіхами, а треті взагалі стверджували, що тренера варто було б змінити набагато раніше. Але всіх об'єднувала настороженість, з якою зустрічали спадкоємця герра Юргена - Томаса Тухеля.

У своєму представленні Тухеля у якоссті тренера «Боруссії» ми ризикнули припустити, що новий наставник зможе струснути команду і модернізувати її без масштабної трансферної кампанії. Однак передбачити появу на світ жовто-чорного монстра, який готовий знищувати все на своєму шляху, було вкрай складно.

Одинадцять перемог у перших одинадцяти матчах у новому клубі - неймовірне досягнення Томаса Тухеля, яке змушує критиків замовкнути як мінімум до Різдва. Новий тренер змусив тих же гравців, що були у Юргена Клоппа, грати в якийсь фантастичний футбол, від якого перехоплює подих. Матчі нинішньої «Боруссії» хочеться переглядати знову і знову, адже це справжнісіньке шоу, яке приводить в екстаз уболівальників, незалежно від їх клубної приналежності. На даний момент дортмундці виглядають видовищніше і трохи стабільніше самої «Баварії». Чи надовго вистачить підопічних Тухеля? Чи не розгубивлять вони форму до очного протистояння з мюнхенцями (4 жовтня)? Якщо все піде за планом Тухеля, то нас чекає повернення в сезон 2010/11, протягом якого всі чекали, коли ж у BVB закінчиться паливо, а жовто-чорний болід («Мінарді»?) Впевнено дістався до фінішу з солідним відривом від переслідувачів .

Будь-який успіх - це ланцюжок правильних рішень і вдалих дій. Тріумфальний старт сезону у виконанні дортмундської «Боруссії» - не виняток, тому можна виділити ряд факторів, без яких він би не відбувся.

Кадри

Вперше за довгі роки «Боруссія» уникла втрати ключових виконавців під час літнього трансферного вікна. Томас Тухель виважено підійшов до трансферної кампанії і не став вимагати від керівництва великих грошей на новачків. У першу чергу, він умовив залишитися ключових виконавців, які вже нагострили лижі в інші клуби (Хуммельс, Гюндоган, Мхітарян). Після цього Тухель позбувся футболістів, які вже не принесли б користі «його» «Боруссії» (Лангерак ​​і Кірх, травматичні Блащиковські і Гросскройтц, Кампль і Іммобіле, які не прижилися в Дортмунді), і мінімально підсилився.

Тренер знав, з ким йому доведеться працювати, і знав слабкі місця своєї нової команди, тому відразу ж їх зміцнив. Так Роман Бюркі став гідною заміною Роману Вайденфеллеру і Мітчелу Лангераку ​​разом узятим, Пак Чжу Хо і Аднан Янузай збільшили варіативність на флангах, а працьовитий універсал Гонсало Кастро з молодим талантом Юліаном Вайглем прибули цементувати опорну зону.

Одним з геніальних кадрових рішень Тухеля стала регулярна поява Маттіаса Гінтера зправа в обороні. У минулому сезоні захисник, який може зіграти і в центрі, був дублером Лукаша Піщека і з'являвся у складі дуже рідко. За весь сезон 2014/15 Маттіас взяв участь у 20 поєдинках і відзначився однією результативною передачею. Довіра нового тренера буквально окрилила хлопця, і тепер він прописався на фланзі оборони всерйоз і надовго. Блискучу гру біля своїх воріт доповнюють його постійні підключення в атаку, а 9 очок за системою «гол + пас» (2+7) у восьми матчах говорять самі за себе

Тактика і принципи побудови гри

Таке зростання кількості результативних дій у Гінтера і багатьох інших виконавців викликане зміною принципів побудови гри команди. Схема дортмундців не зазнала серйозних змін за винятком одного моменту. Трикутник центральних хавбеків був перевернутий «кутом» вниз і 4-2-3-1 перетворилися в 4-1-4-1. На полі це втілилося в переміщення Ілкая Гюндогана з опорної зони трохи вище та покладення на нього більш атакуючих функцій.

Цікаво, що при здоровому Свенові Бендеру на позиції єдиного опорника став грати юний новачок команди Юліан Вайґль. Тухель хотів бачити на цій позиції «свого» гравця і першим кандидатом на перехід в «Боруссію» був Йоханнес Гайс з «Майнца», але його встиг перехопити «Шальке». Незважаючи на свої 20 років (виповнилося 2 тижні тому), Вайґль вже встиг приміряти капітанську пов'язку рідного «Мюнхена 1860». У нього є яскраво виражені лідерські якості, і, до того ж, він демонструє зрілий і розумний футбол.

Поки Вайґль сам-один випалює центр поля, четвірка хавбеків працює на Обамеянга. Ройс, Мхітарян, Кагава/Гюндоган і Янузай/Хофманн прекрасно знають свій маневр. Вони насичують простір перед чужим карним майданчиком, стягуючи на себе увагу захисників. Їм допомагають латералі Шмельцер і Гинтер, які беруть участь чи не в кожній атаці, встигаючи виконувати свої безпосередні обов'язки. Їхні партнери по задній лінії (Хуммельс і Папастатопулос) перестали творити дива зі знаком мінус (хіба що, граються в ЛЄ) і не дозволяють суперникам тривожити Бюркі.

Найкращий з вірмен

Ключовим гравцем нової «Боруссії» став Генріх Мхітарян, в якого Томас Тухель буквально вдихнув життя заново. Поки Клопп намагався засунути вірменина на фланг або зробити з нього шпільмахера, Генріх відверто губився на полі і не реалізовував свій величезний потенціал. Новий тренер, мабуть, продививсякілька матчів останнього сезону Генріха в «Шахтарі» і дав йому ті ж повноваження на полі (в нинішньому сезоні в «Шахтарі» схожі функції виконує не менш забивний Алекс Тейшейра).

Результат не змусив себе довго чекати: в 11 матчах екс-«гірник» забив 9 голів і віддав 8 ассистів. Тепер дортмундські вболівальники, нарешті, усвідомили, за що було заплачено 27,5 мільйона євро.

Психологія

Томас Тухель завжди вважався вмілим тактиком, який будує гру від опонента. За великим рахунком, в «Майнці» по-іншому грати було складно, але двічі вивести цей не дуже забезпечений клуб в Лігу Європи - дорогого коштує. Під час річної відпустки Тухель не забував поповнювати свій багаж знань, приділяючи час не тільки футбольної літературі, а й пошуку балансу між фізичною та психологічною складовими успіху. Судячи з його перших кроків у «Боруссії», пошуки увінчалися успіхом.

Він прийшов у команду, яка не так давно грала у фіналі Ліги чемпіонів, але стрімко впала з цієї висоти. Гравцям потрібно було повернути впевненість у собі і бажання гризти землю за жовто-чорну футболку. Схоже, новий тренер з цим впорався у найкоротший термін. Кагава і Гюндоган близькі до форми трирічної давнини, повернулися на звичний рівень Шмельцер і Хуммельс, засяяла новими кольорами гра Гінтера і Мхітаряна, продовжують вести за собою команду Ройс і Обамеянг. Здається, на «Вестфалені» починають забувати Юргена Клоппа...

Чи не єдиним недоліком Тухеля є відсутність досвіду. Досвіду боротьби за трофеї, досвіду гри двічі на тиждень, досвіду роботи в топ-клубі, досвіду масштабних трансферних кампаній... Хоча, якщо згадати, що Клопп приходив в Дортмунд з аналогічним багажем, то сумніви в Тухелі здадуться безпідставними.

Робити глобальні висновки по перших матчах поки не варто, але вже зараз зрозуміло, що «Боруссія» готова боротися за трофеї. Поки ніхто не знайшов протиотруту проти її фантастичної гри, а матч з «Баварією» стане істинною перевіркою на міцність для Тухеля і його хлопців.

Вопросы автору вы можете задать на конференции или