Italiano vero. Едер - крізь терни до зірок

UA-Футбол представляє черговий матеріал рубрики Italiano vero.

Зірка цього футболіста засяяла досить пізно – до 28 років він був звичайнісіньким середньостатистичним бразильським форвардом, яких в кожній футбольній лізі хоч греблю гати. Однак останній рік став для нього просто фантастичним: запрошення до збірної Італії і лідерство, хай наразі лише проміжне, в гонці бомбардирів Серії А. Як ви вже здогадались, мова піде саме про Едера – форварда італійської "Сампдорії".

Футбол, як і Італія, для Едера Сітадіна Мартінса (саме так звучить його повне ім'я) є рідними на генетичному рівні. Його дід емігрував до Бразилії з італійської провінції Віченца, а батько також був футболістом, причому досить відомим. Едер Алейшо де Ассіс, або просто Едер (власне, на честь батька наш герой і взяв собі прізвисько) також грав на позиції нападника, встиг виграти за свою професійну кар'єру кілька десятків різноманітних титулів, трофеїв і медалей, а також зіграти півсотні матчів за збірну Бразилії. Вболівальники зі стажем повинні пам'ятати його гол у ворота збірної СРСР на іспанському Чемпіонаті світу 1982-го року, завдяки якому бразильці тоді вирвали перемогу (2:1) за дві хвилини до фінального свистка.

Зрозуміло, що за таких обставин іншої долі, як стати футболістом, у Едера молодшого не було. Пройшовши дитячо-юнацьку футбольну школу бразильського клубу "Крісіума", 18-річний форвард в 2004-му році дебютував у складі першої команди. Щоправда, дебютний матч так і залишився єдиним для нашого героя у рідному клубі, тому що вже у січні 2005-го року його за 0,55 млн. євро придбав знаний шукач молодих талантів – італійський "Емполі".

На історичній Батьківщині Едеру також довелося непросто. "Емполі" саме пробився до Серії А і мав досить потужний (як для себе) склад, тому юному бразильцеві довелося починати з молодіжної команди. Лише в другому за ліком сезоні в Італії його почали поволі підпускати до першої команди, час від часу випускаючи на заміни. Та й протиснутися крізь широкі спини Ніколи Поцці (тоді гравця молодіжної збірної Італії) і Франческо Тавано було майже нереально.

Але "Емполі" не мав би слави "інкубатора футбольних талантів", якби не вмів ці самі таланти розкривати. Розуміючи, що вже 20-літньому форварду потрібна ігрова практика, його взимку 2008-го на умовах партнерства (обміняли на частину трансферних прав на Франческо Лоді) віддають до "Фрозіноне", який в ті часи намагався закріпитися в Серії В. І ось тут наш герой проявив себе у всій красі: 52 матча і 20 голів за півтора сезони змусили тосканців, що на той момент вже самі встигли вилетіти до Серії В, повернути майбутню зірку. Щоправда, вже за 2,3 млн. євро.

Сходу повернути "Емполі" до Серії А не вдалося, хоч Едер зробив все від нього залежне (забив 27 голів у 40-ка матчах, ставши кращим бомбардиром Серії В), однак бразильський бомбардир зумів привернути до себе увагу і наступний сезон таки провів у елітному дивізіоні – його на правах оренди з правом викупу підписала "Брешія", що саме туди пробилася. Однак, 6 голів у 35-ти матчах виявились не тим показником, на який всі розраховували, тому сходу вибувші до Серії В "Ластівки" не стали викуповувати його контракт. Зате це зробила "Чезена", заплативши влітку 2011-го року 2,8 млн. євро, і Едер таки залишився в елітному дивізіоні.

Щоправда, ненадовго. Вже в січні 2012-го за 3,5 млн. євро все ще перспективного форварда придбала "Сампдорія", яка на той час робила відчайдушні спроби вирватись з болота Серії В. За півроку Едер забив всього 5 голів, однак зумів добитися найголовнішого – закріпитися у складі перспективної команди, яка саме повернулася до елітного дивізіону.

Так з'явився той Едер, якого всі ми мали змогу спостерігати протягом останніх трьох сезонів у Серії А. Особливою результативністю він не відзначався (12 голів у сезоні 2013-2014 так і залишаються його рекордом в футболці "Сампдорії"), хоч і мав регулярне місце у стартовому складі. Але незважаючи на це, свою користь команді наш герой приносив, дозволяючи з кожним сезоном підійматися все вище і вище в турнірній таблиці.

У сезоні 2014-2015 "Сампдорія" тривалий час перебувала в лідируючій групі, що дозволило головному тренеру збірної Італії Антоніо Конте, яка зараз переживає кризу кадрів, звернути увагу на працьовитого форварда, у якого на той час вже був італійський паспорт. Дебют у складі "Скуадри Адзурри" відбувся 28 березня 2015-го року у відбірковому матчі на Євро-2016 проти збірної Болгарії. Замінивши на 58-й хвилині гри Сімоне Дзадзу, Едер на 84-й відзначився голом, врятувавши Італію від поразки (2:2). Всього ж за неповний рік наш герой відіграв чотири матчі за головну команду Італії, але більше відзначитись йому поки що не вдавалося.

Зате гольове затишшя у збірній він сповна компенсує у матчах за "Сампдорію". У сезоні 2015-2016, який нещодавно стартував, Едер забив 6 голів у 6-ти стартових матчах, що дозволяє йому одноосібно лідирувати у списку бомбардирів Серії А, а футбольним експертам "підбирати" йому наступний, більш статусний, клуб. Сам же Едер ніколи не приховував свого бажання грати за "Мілан", ще у 2010-му році заявивши про це в інтерв'ю італійській газеті La Gazzetta Dello Sport: "Грати за "Мілан" – моя мрія, однак жодних пропозицій від цього клубу мені не надходило".

Хоча, враховуючи те, що россонері зараз очолює колишній тренер "Сампдорії" Сініша Міхайловіч, під керівництвом якого наш герой виріс до рівня збірної Італії, така пропозиція незабаром може з'явитись. Головне, щоб сам Едер продовжував грати на тому ж рівні.

Запитання автору ви можете задати на конференції.