Німеччина - Італія 4:1. Коли результат не має значення

Німеччина - Італія 4:1. Резервний склад збірної Німеччини виявився сильнішим, ніж резервний склад збірної Італії. Таким чином німці реабілітувалися за поразку від англійців.

Німеччина. Мюнхен. Стадіон: "Альянц-Арена"
Головний арбітр: Олівер Драхта (Австрія)

Німеччина - Італія 4:1
Голи: Тоні Кроос 24, Маріо Гетце 45, Йонас Хектор 59, Месут Озіл 75 (пен.) - Стефан Ель-Шаараві 83

Німеччина: Марк-Андре тер Штеген, Шкодран Мустафі, Йонас Хектор (Маттіас Гінтер 85), Себастьян Руді, Матс Хуммельс, Месут Озіл, Томас Мюллер (Емре Джан 69), Антоніо Рюдігер, Тоні Кроос (Крістоф Крамер 90), Маріо Гетце (Марко Ройс 61), Юліан Дракслер (Кевін Фолланд 85)

Італія: Джанлуиїджі Буффон, Маттео Дарміан, Сімоне Дзадза (Лука Антонеллі 78), Тьяго Мотта (Стефано Окака Чука 68), Лоренцо Інсіньє (Стефан Ель-Шаараві 68), Франческо Ачербі, Ріккардо Монтоліво, Леонардо Бонуччі (Андреа Раноккія 62), Емануеле Джаккеріні (Марко Пароло 68), Алессандро Флоренці (Лоренцо Де Сільвестрі 61), Федеріко Бернардескі

Попередження: Матс Хуммельс 57, Шкодран Мустафі 77 - Емануеле Джаккеріні15

Товариські матчі на то й є товариськими, щоб у них передивлятись кадровий резерв, експериментувати з тактикою і награвати ігрові зв'язки. Не став винятком і цей матч. Обидва тренери випустили з перших хвилин такі склади, які ніколи раніше ми не бачили і ніколи більше не побачимо.

Йоахім Льов незрозуміло з якого дива вирішив зіграти по схемі 5-4-1, додавши у центр захисту Шкордана Мустафі, який грав на позиції чітко вираженого ліберо. У нападі ж грав самотній Маріо Гьотце, тоді як Томас Мюллер знову мучився на правому фланзі півзахисту.

На таке "катеначчо" у виконанні німців Антоніо Конте відповів суператакувальною схемою 3-4-3, якою в середині 1990-х амстердамський "Аякс" наводив жах на всю футбольну Європу. З незрозумілих рішень можна виділити Маттео Дарміана знову на позиції центрального захисника (найвищого етапу розвитку він досягнув, граючи на фланзі). Всі інші футболісти вийшли на своїх позиціях, але, знову ж таки, у такому поєднанні багато з них зіграли вперше.

Враховуючи різницю в тактичних схемах, не було нічого дивного в тому, що саме Італія з перших хвилин пішла в атаку і добряче так притисла німців до їх воріт. Щоправда, ті досить впевнено відбивались, а перша ж їх контратака ледь не призвела до голу. Це Себастьян Руді на 8-й хвилині довгим пасом виводив Месута Озіла сам-на-сам з голкіпером, але в останній момент захисники вибили м'яч на кутовий.

Після цього епізоду за інерцією італійці ще продовжили атакувати, але поступово збірна Німеччини почала перехоплювати ініціативу. Хтось за такої гри повинен був забити, і першими це зробили господарі поля. На 24-й хвилині Томас Мюллер від правої бровки прострілив у карний майданчик, там захисник підставив ногу, але м'яч відскочив прямісінько під удар Тоні Кроосу, який одразу ж пробив низом під праву від себе штангу.

Італійці трохи "підвисли" від такого розвитку подій, а ось німці навпаки – на куражі мало не забили другий гол. На 28-й хвилині Томас Мюллер показав, що буде віддавати пас, а сам раптом пробив по воротам, примусивши Джанлуїджі Буффона парирувати досить непростий м'яч.

Догравали перший тайм команди у досить нудному стилі, практично без моментів. Але коли вже всі готові були до перерви, несподівано німці забили вдруге. Томас Мюллер знову від правої бровки виконав передачу на Маріо Гьотце, і цього разу вона дійшла до адресата – удар головою 2:0.

Один гол італійці могли відігравати вже на 48-й хвилині, однак не пощастило. Лоренцо Інсіньє вивів на ударну позицію Ріккардо Монтоліво, але у того зрізався м'яч з ноги і пішов повз ворота. Ще через десять хвилин Сімоне Дзадза міг карати німців за необачний виніс м'яча, але метрів з 15-тии влучив у гравця своєї команди. А ще через хвилину німці забили третій гол.

Юліан Дракслер здійснив ривок з м'ячем лівим флангом, увірвався до карного майданчика і прострілив на Йонаса Хектора, якому ніхто не заважав розстріляти Джанлуїджі Буффона. Також у цьому епізоді травмувався Леонардо Бонуччі, намагаючись відібрати м'яч у Дракслера, а це набагато страшніше за будь-який рахунок.

Попри поточний розгром, Італія навіть не думала здаватись. На 68-й хвилині міг забивати Сімоне Дзадза, але прийнявши м'яч і розвернувшись, він з меж карного майданчика пробив вище воріт. А за 15 хвилин до фінального свистка арбітр ще й пенальті призначив у ворота гостей. Себастьян Руді відгукнувся на довге закидання з глибини поля, втік від Федеріко Бернардескі, вийшов сам на сам з Буффоном і був збитий ним у карному майданчику. Вирок арбітра, як і у півфіналі Євро-2012, впевнено виконав Месут Озіл.

Менше з тим, без свого голу італійці з поля не пішли. Більше того – навіть могли звести відставання у рахунку до мінімуму. На 77-й хвилині Андреа Раноккія незрозуміло яким дивом з пари метрів не влучив у ворота після подачі Федеріко Бернардескі, на 83-й Штефан Ель-Шаараві один гол таки відквитав, забивши з півкола карного майданчика не без допомоги рикошету від партнера по "Ромі" Антоніо Рюдігера, а на 88-й Стефано Окака Чука після шикарного пасу Ель-Шаараві опинився сам-на-сам з голкіпером, але пробив йому просто в руки.

Ось так за рівної, в цілому, гри Німеччина розгромила Італію. Але найголовніше в таких матчах не результат, а харч для розуму, який напевно отримали обидва головних тренера. Можна не сумніватися, що на Євро-2016 ці команди будуть грати зовсім інакше.

Запитання автору ви можете задати на конференції.