В.о. міністра спорту Бідний відповів на питання про можливий бойкот Олімпіади з боку України

Виконувач обов’язків Міністра молоді та спорту України Матвій Бідний відповів, на якому етапі знаходиться питання допуску до міжнародних змагань росіян і білорусів та наскільки актуальним є питання бойкоту Олімпіади.

- До Олімпійських ігор залишилося менш як сто днів. На вашу думку, чи може змінитися ситуація з допуском до змагань “нейтральних” білорусів і росіян?

- Ми сьогодні констатуємо, що збірних Росії й Білорусі не буде на Олімпійських іграх. У Парижі будуть якісь люди в сірому одязі зі штампами під білим прапором. Їм буде заборонено навіть говорити про те, звідки вони прибули. Водночас навіть їхня “нейтральність” для нас є неприпустимою, адже кожен з них – це агент гібридного впливу Росії у світі.

Сьогодні ми бачимо, що Міжнародний олімпійський Комітет приймає доволі жорсткі рішення щодо росіян і білорусів, ставлячи їх у незручні умови. Наприклад, варто згадати ситуацію, коли від змагань відсторонили російського борця Садулаєва. Це доводить, що МОК прислухається до нас і робить правильні висновки. Ситуація не має погіршитися в майбутньому.

- “Нейтральність” росіян і білорусів – це максимум, якого сьогодні може досягнути Україна на спортивній арені?

- Так. Ми бачимо чітку позицію МОК стосовно цього. Варто розуміти, що ця організація є доволі консервативною. Хоч вони й декларують, що перебувають “поза політикою”, але не можуть не звертати уваги на ті процеси, які відбуваються у світі. МОК достатньо чітко відреагував на дії олімпійського комітету Росії, який включив до свого складу осередки тимчасово окупованих територій України. Ми бачимо, що зараз на рівні деяких федерацій усувають від процесів прийняття рішень одіозних російських агентів впливу. Росія дискредитувала себе всюди, тому навіть МОК не може це ігнорувати, але “нейтральність” зараз – це максимум.

- У своїх минулих інтерв’ю ви не виключали можливість бойкоту Україною Олімпіади. Чи змінилася ваша думка, чи має це сенс у нинішніх умовах?

- Ми усвідомлюємо, наскільки Україні важливо виступити на Олімпіаді. Ми повинні продемонструвати світові свою силу і вкотре нагадати про себе, як про невіддільну частину міжнародної спільноти. Паралельно з тим, ми чітко розуміємо, що за певних умов українські спортсмени можуть відмовитися від змагань проти росіян. У всьому має бути межа. Людина, чиїх близьких убили росіяни, не погодиться виходити на одну арену з прихильниками війни. У цій ситуації неможливо змагатися за правилами чесної боротьби. У спорті найвищих досягнень невідʼємною частиною є моральний стан. Як почуватиметься людина, якій доведеться боротися з тими, хто підтримує війну, фактично підтримує вбивства українців? Це може закінчитися трагічно, тому ми й відсікаємо російських адептів війни.

- Для ефективної точкової боротьби проти росіян нам необхідно мати своїх представників у міжнародних федераціях. Ви зауважували, що в України фактично немає міжнародних спортивних функціонерів. Чому?

- Я припускаю, що це радянська спадщина. Нам нав’язували те, що ми частина “великої” країни. Ця містечковість передалася деяким функціонерам наших федерацій. Сьогодні ми зіштовхуємося з тим, що нам доводиться допомагати деяким федераціям перекладати офіційні листи на англійську мову. Про який інституційний розвиток може йти мова у цій ситуації? Зараз ми працюємо над створенням програм навчання і розвитку федерацій. Крім того, консультуємо наші федерації у питанні входження окремих членів до міжнародних спортивних організацій. Ми маємо брати участь у формуванні порядку денного, а не лише реагувати на наслідки рішень, які знаходяться поза нашим впливом.