Прімера. Барселона - Вільярреал 3: 0. А, може, Мессі їм не дуже і потрібен?

Барселона. Стадіон Камп Ноу. 74 109 глядачів
"Барселона" - "Вільярреал" 3:0

Будемо чесними – якщо "Вільярреал" і міг виграти у цьому матчі, то лише у першому таймі. Так, "Барселона" мала традиційну перевагу у володінні м'ячем, більше била – але і гості мали шанси. Шанси ці були в першу чергу зав'язані на пресингу, для якого "Субмарина" не шкодувала жодних сил. Це принесло свої плоди у відсутності реальної загрози біля воріт Ареоли – аж на початку другої половини тайму у Матьє визрів справді гольовий шанс. Жеремі вийшов сам на сам з голкіпером та не зміг переграти того.

Тут же "Вільярреал" відповів шансом у недавнього барселонця Суареса – позиція у Деніса була дуже непогана, а удар головою прийшовся у молоко. Ніякого розвитку подій з цих двох моментів не вийшло, команди більше боролися, ніж креативили. До того ж, арбітр матчу Клос Гомес почувався дуже невпевнено, припускаючись іноді цілком дитячих помилок, що тягли за собою інші проблеми – наприклад, жовту картку Іньєсті, який доводив, що фол на ньому таки був (і це правда).

Картки рефері роздавав щедро, особливо господарям – на початку другого тайму отримали по гірчичнику два синьо-гранатових голеадори, причому обидва за розмови. Але "Барселона", яка вийшла на другий тайм, уже відрізнялась від першотаймової – і навіть подібні рішення не зламали її впевненості у собі. Неймар з Суаресом все частіше загрожували воротам гостей, уже на 3-й хвилині по перерві перший віддав шикарну передачу на другого, той бив з льоту з дуже близької відстані, але кіпер "Вільярреала" обрав правильну позицію.

В цей відрізок матчу на вістрі у "Барси" більше перебував Суарес, принаймні, у зірковій зв'язці саме він грав роль "забивали", а Неймар віддавав потенційно гольові передачі. Але перший гол прийшов звідти, звідки не чекали. Помилка Соріано у простій ситуації призвела до передачі на Бускетса, Серхіо моментально зреагував – пасом на хід Неймару, а бразилець легко переграв Ареолу.

І пішло-поїхало. "Барселона" почала отримувати більше простору, відповідно, збільшилася кількість гострих атак. Іньєста після хитрого рішення Суареса (пропустив м'яч на партнера) вийшов сам на сам – але не зміг пробити голкіпера, що, як і багато інших його колег, провів з "Барселоною" дуже непоганий поєдинок. Та навіть він був безсилий у моменті з пенальті. До речі, його знову, як і у попередньому турі, заробив Мунір. І, хоча в цілому 17-й номер "Барселони" був не дуже помітний у цьому матчі, але цим моментом він перекрив негативне враження. Ну а Суарес легко переграв голкіпера гостей.

Після другого голу тренери пішли тасувати склад, гра заспокоїлась, "Барселона" продовжувала тримати м'яч, інколи дозволяючи "Вільярреалу" поатакувати – але лише для того, аби спробувати спіймати суперника на контратаці. І одного разу блаугранас це вдалося. Все зробила солодка парочка Неймар-Суарес. Бразилець віддав короткий пас на уругвайця і рвонув по центру до штрафного. Суарес на лівому фланзі і собі гайнув уперед, прострілив на партнера – а той зробив із момента феєрію. Ней прийняв м'яч, не даючи опуститись на землю, перекинув Хауме Косту (який і пенальті привіз, до речі) і над самісіньким газоном устиг пробити точно в сітку. Феноменальний гол – і дійсно схожий на гол його великого земляка Пеле у чвертьфіналі ЧС-58 проти Уельса.

"Барселона" упевнено виграла. Виграла завдяки відмінній грі двох своїх суперфорвардів. Настільки супер (у другому, звісно ж, таймі), що інколи виникала думка – так, може, їм для повного щастя уже і Мессі не потрібен? Може, настав час, аби продати його за максимальну суму в історії футболу? Навряд чи – але чому б і не потеоретизувати, особливо перед Класіко (в наступному турі!), у якому Ліонель, скоріш за все, не візьме участі. Ну а якщо Неймар з Суаресом ще й "Реал" на двох обіграють…