Тінь Рауля за спиною Зідана

Не в неділю у Лісабоні, а у вівторок 25 серпня у Ньоні на полі Спортивного центру Коловрей завершився європейський клубний сезон 2019/2020, такий рекордно тривалий через коронавірус. Зрозуміло, що гра в Швейцарії ні в чому не конкурувала з матчем ПСЖ - "Баварія", проте саме матч "Бенфіки" та мадридського "Реалу" поставив крапку у континентальних змаганнях сезону, це був фінал юнацької Ліги УЕФА, яку майже усі неофіційно звуть юнацькою Лігою Чемпіонів.

Перемога в цьому турнірі "Реалу", до речі, перша в його історії, наче прозоро натякає - хто за кілька років має очолити білий клуб з Мадриду. Юнацька Ліга УЕФА проіснувала вже сім сезонів. Шестеро тренерів за цей час приводили свої команди до трофею, але навіть Аді Вівеш, який з "Челсі" перемагав двічі поспіль, не отримав серйозної пропозиції. Просто тренувати у елітному дивізіоні своєї країни вже досягнення для наставників, що мали успіху у юнацькій Лізі УЕФА. І все ж я переконаний, що саме останній переможець обов’язково отримає шанс на найвищому рівні. Пояснюю, чому так вважаю.

Здоровий глузд підказує, що в таких серйозних речах, як керівництво командою, тим паче великою командою, повторення одних й тих самих дій ні в якому разі не гарантує повторення успіху. Але один раз добре спланована операція, що дала результат, залишається певним лекалом.

Свого часу Флорентіно Перес та директорат "Реалу" цілеспрямовано провели Зінедіна Зідана усіма сходами до посади головного тренера. Вони захищали француза на посаді директора першої команди, коли того нищівно критикував за бездіяльність Жозе Моуріньо, тоді наставник "вершкових". Вони зробили усе, аби Зідан тренував другу команду навіть тоді, коли ще не мав потрібної ліцензії. Далі ж історія тренера Зідана добре відома. Наразі він має величезний кредит довіри, але сама посада головного тренера в "Реалі" є надто гарячим місцем аби на ньому можна було спокійно сидіти немов на троні. Підтримка з боку Переса не убезпечує й від вимогливості керівників, від потреби завжди перемагати, адже ніщо інше для неймовірно гонорового королівського клубу не є доказом відповідності тренера його посаді. Згадайте, що вперше Зідан протримався на чолі "Реалу" два з половиною роки попри те, що першим з тренерів в історії клубу тричі поспіль переміг у Лізі Чемпіонів.

Нинішній ж тренер юнацького "Реалу" - це один з символів клубу Рауль Гонсалес Бланко, в новітній історії він просто не має собі рівних у кількості матчів. Тренерською роботою Рауль займається зовсім недовго, минулого літа він очолив другу команду, котра грає у Сегунді Б. Проте через пандемію сезон у цьому дивізіоні не дограли і він з успіхом взявся за штурм Юнацької Ліги УЕФА. Після трьох програних півфіналів мадридці з Раулем відразу взяли титул. Поки рано казати про сильні сторони цього тренера, його харизма поки дає більше ефекту, ніж навички. Але усі відзначають його вимогливість, цілеспрямованість – той самий небагатий набір козирів, що був попервах й у Зідана.

Очевидно, що Рауль не стане тренером головної команди у найближчий час, "Реал" може собі дозволити взяти тимчасовим наставником вельми статусного фахівця, як це було з Рафаелем Бенітесом. А от роки за два-три легендарний форвард вже може розраховувати на шанс. Тоді якраз підростуть ті хлопці, що принесли клубу перемогу у юнацькій Лізі УЕФА.

троє з них мають дуже великий потенціал. Центральний захисник Віктор Чуст давно має репутацію гравця з перспективою виступати за головну збірну Іспанії. Він вже був чемпіоном Європи до 17 років та до 19-ти. Ще за рік матиме усі шанси стати гравцем головного "Реалу", де Рамосу на той момент вже буде 35.

Разом з валенсійцем Чустом, який домінує у повітрі, доволі дорослий футбол демонструє й арагонський півзахисник Антоніо Бланко - жорсткий, швидкий, універсальний. Ці двоє грають постійно і тому, пори вік, досвіду їм не бракує.

Третім ж стовпом команди Рауля є Іван Моранте. Якщо Антоніо Бланко діє в широкому діапазоні, але залишається в першу чергу руйнівником, то леонець Моранте абсолютно універсальний боєць центру поля, його ж бачення поля і прекрасний пас з лівої роблять Івана великим проектом. Недарма "Реал" доклав максимуму зусиль аби юного гравця забрати з дуже сильної школи "Вільярреалу".

Жодному зі згаданих хлопців не має місця в резерві головної команди зараз. Та й, можливо, воно їм і не потрібне. Сезон суворої боротьби в Сегунді Б з "Кастільєю" має дати їм заряд стійкості, якщо ж вдасться піднятися до Сегунди, то ще й зміцнить віру у власні сили. Тому час цих футболістів настане за кілька років, тоді ж до великого виклику має дорости й тренер Рауль Гонсалес Бланко, суворий початківець і водночас жива легенда.