ЧC-2018. Ізраїль - Італія 1:3. Вимучена перемога на класі

П'яте вересня. Хайфа. "Самі Офер"
Ізраїль - Італія 1:3
Голи: Бен Хаїм 36 - Пелле 14, Кандрева 31 (пен.), Іммобіле 83

Ізраїль: Гореш, Бен Бітон, Цедек, Тібі (Гершон 50), Давідзада, Нір Бітон (Ацiлi 58), Каял, Йєйні, Хемед, Бен-Хаїм (Кехат 62), Захаві

Італія: Буффон, Кандрева (Флоренцi 67), К'єлліні, Бонуччі, Барцальї, Антонеллі, Пароло, Бонавентура (Огбонна 63), Верратті, Пелле, Едер (Iммобiле 71)

Попередження:‭ К'єлліні 28
Вилучення: К'єлліні 55

Обом збірним загалом щастило з жеребкуванням в останніх відбіркових турнірах. Ізраїльтянам, які не потрапляли на великі турніри з 1970-го року, в підсумку заважала зайва самовпевненість, а італійці працювали не яскраво, але впевнено. Нині ж присутність в групі збірної Іспанії значно зменшує шанси перших і загрожує перервати десятирічну безпрограшну серію других у відборі. До того ж і персона недосвідченого на найвищому рівні у 68-річному віці Джамп'єро Вентури викликає в Італії чимале занепокоєння. Його опонент Еліша Леві, хоч і "дипломований андердог" і тренував чимало малих команд, але й вигравав два Чемпіонати Ізраїлю з хайфським "Маккабі" і тренував там, куди Вентура і не наближався - в груповому турнірі Ліги Чемпіонів.

"Скуадра Адзурра", на перший погляд, дещо зверхньо поставилася до суперника. Прибувши до Ізраїлю лише за добу до матчу і ані хвилини не тренувавшись на "Самі Офер", розгулюючи і на стадіоні і по місту в чудових костюмах, незважаючи на спеку. Вентура навіть заявив, що не встиг вивчити суперника і тому погано знає його. І на початку матчу підопічним Леві вдалося здивувати. Форвард Томер Хемед і два вінгера - Еран Захаві і Таль Бен Хаїм - чинили постійний тиск на трьох центральних захисників гостей. Бірам Каяль, зазвичай "чистий опорник", висувався далеко вперед і заважав Марко Верратті, який намагався розпасовувати майже на одній лінії з захисниками. Тож комбінаційна гра у гостей не йшла, занадто багато було втрат м'яча.

І "слабкою ланкою" збірної Італії несподівано виявився... Джорджо К'єлліні. Під тиском Бен Хаїма він тричі грубо помилявся. Перші два епізоди ізраїльтяни не довели навіть до ударів. Той же Бен Хаїм занадто загравався з м'ячем і не шукав партнерів. Але на 36-iй хвилині довів, що мав на це право, просто чудово з району лінії штрафного закинувши м'яч за спину Буффону.

Слабка ланка знайшлася і у збірній Ізраїлю. Центр поля успішно протистояв італійським опонентам, і господарі навіть більше володіли м'ячем. Проблеми починалися на флангах. Пресинг Бен Хаїма залишав правого захисника Бена Бітона без допомоги, і лівий латераль Антонеллі і лівий з опорників Бонавентура користувалися цим. Верратті чи не єдиний раз протягом тайму наблизився до штрафного суперника, оминув Бітона, віддав ліворуч на вільного Антонеллі, і той без проблем прострілив на Пелле. А на 31-ій хвилині Бонавентура легко пройшов Бiтона, і той зачепив його у власному штрафному. Відзначився й Кандрева, після його навісу наприкінці тайму Гореш блискуче витягнув удар головою Пелле.

Якщо перший тайм загалом був жорстким, повільним і насиченим втратами м'яча, то в другому ми вже побачили швидкий динамічний футбол. І здебільшого в бік воріт Буффона. Щоправда, на початку тайму Едер мало не закинув м'яч за спину Горешу. Але далі на полі була лише збірна Ізраїлю. Опорні півзахисники сміливіше підключалися до атак, Нір Бітон ударом здалеку змусив Буффона витягати м'яч з кута. А на 55-ій хвилині К'єлліні підсумував свій жахливий матч, отримавши другу жовту картку за фол проти Хемеда (м'яч знаходився далеко від місця подій).

Леві не втрачав час даремно, провів дві заміни (раніше Гершон замінив травмованого Тібі) і посилив тиск на фланги. А оскільки Вентура не бажав відмовлятися від гри з двома форвардами, замінивши Едера на Іммобіле, господарі отримали відчутну перевагу в центрі поля проти двох опорників і чинили постійний тиск на ворота Буффона. На небезпечний простріл Давідзада не відгукнувся ніхто, Буффон відбив удар Кехата здалеку, а за мить просто врятував команду від голу на добиванні Захаві, удар Хемеда через себе в падінні ножицями був неточним. І на тлі цього тиску і нервів Вентури на лаві запасних італійці протрималися, і Пелле з Іммобіле в контратаці організували третій гол.

Перемога на класі зазвичай означає впевнено відіграти проти недостатньо сильного суперника. У звітному матчі ізраїльтяни й справді були недостатньо потужними, головним чином - недостатньо збалансованими, хоча в деяких аспектах виглядали дуже привабливо. Але й італійці грали занадто нерівно, нестабільно, іноді нервово. Хоча максимально використовувати надані шанси, вчасно помітити вади в тактичних побудовах суперника, протриматися вдесятьох, та й врешті-решт бути Джанлуїджі Буффоном - це і є клас. Чи вистачить цього проти Іспанії? Безсумнівно ні. І мова про обидві збірні.