Кубок Націй Данон 2016: тріумф Німеччини, рівень України

В столиці Франції м. Париж завершився Всесвітній фіналу Кубку Націй Данон - неофіційного чемпіонату світу серед дітей 10-12 років. Україну на цьому турнірі представляв переможець Всеукраїнського дитячого футбольного турніру «Кубок Націй Данон» - команда Кропивницької школи № 6.

Нагадаємо, що в перший ігровий день змагань юні кропивничани двічі зіграли в нічию 1:1 з командами Сенегалу та США. Проте в заключному матчі групового етапу мінімально поступилися принциповому супернику Росії і продовжли боротьбу лише за 17-32 місця. На жаль і на цьому етапі не все виходило в української команди. Дві поразки від Румунії та Бельгії і підсумкове 26 місце. Ложкою меду стали перемоги над Єгиптом та Китаєм, які в підсумку фінішували одразу за нашою командою.

До честі українців варто сказати, що кропивничани поїхали на турнір в дещо ослабленому складі. Напередодні від'їзду злавмав руку основний голкіпер, а ще кілька провідних гравців підхопили застуду. Також варто зазначити, що в багатьох командах візуально були старші діти. Хоча з іншого боку в кількох країнах у складі було по 1-2 дівчинки, а у наших жодної. А наприклад команда Італії взагалі повністю була складена з дівчаток.

Підсумовуючи виступ команди з Кропивницького у фіналі Кубку Націй Данон, мабуть варто врахувати, що загальний рівень розвитку дитячо-юнацього футболу України десь приблизно і відповідає місцю, яке зайняла наша команда на чемпіонаті. До речі, 2 роки тому дніпровські школярі зайняли 25 сходинку на цьому ж турнірі, тобто зіграли десь приблизно на тому ж рівні. Головний здобуток української команди - це досвід і враження, які отримали наші юні футболісти.

Переможцем Кубку Націй Данон 2016 стала німецька команда з Дортмунда, яка у фінальному матчі після 0:0 в основий час в серії післяматчевих пенальті здолала Японію 2:1. Третіми фінішували іспанці, перемігши з рахунком 2:1 Бразилію.

Звичайно б хотілося, щоб представники України займали більш високі місця у фіналі турніру такого рівня, але зусиль Асоціації Аматорського футболу України та компаній-партнерів замало. Якщо б в Україні всі змагання проводилися на такому рівні як Шкіряний м'яч та Кубок Націй Данон, то успіх був би цілком можливий. Але, на превеликий жаль, дитячо-юнацький футбол нашої країни знаходиться в глибокому занепаді. Всіх діток, які більш-менш здатні попадати по м'ячу ще в юному віці розбирають так звані гранди, які працюють з ними, не як з особистостями, а за принципом конвеєра. З дітьми, що залишаються в системі ДЮСШ займаються тренери восновному ще рядянської закалки, які не мають жодної мотивації працювати з підростаючим поколінням і в більшості випадків просто відбивають охоту в хлопчиків та дівчаток грати у футбол. Діти, яким все-таки вдається вибитися в люди та стати футболістами зазвичай досягають успіху не завдяки, а всупереч системі.

Тому, якщо ми справді хочемо, щоб Україна стала футбольною державою потрібно звернути увагу на досвід тих же Німеччини, Японії, Нідерландів та навіть Ісландії системи дитячо-юнацького футболу яких є прикладами для наслідування.