Кубок України. Оболонь-Бровар - Динамо - 0:2. Гостинність пивоварів: і якість, і сервіс

Кубок України-2015/2016. 1/8 фіналу. Перший матч

23 вересня. Київ. «Оболонь-Арена». 5 500 глядачів

"Оболонь-Бровар" (Київ) - "Динамо" (Київ) 0:2

Голи: К.Коваленко 27 (авт.), Мораєс 73

«Оболонь-Бровар»: Федорівський – Т. Пінчук, Корнєв (к) (Антон Шевчук 51), К. Коваленко, Аблітаров, Кіцута - Ю. Бровченко (І. Коваленко 67), Фаворов (А. Корольчук 79), П. Гордійчук , Бидловський – О-др Мандзюк

Тренер – Сергій Солдатов

«Динамо»: Рибка – М. Морозюк, Бурда, Драґовіч, Є. Макаренко (к) – Р. Петровіч – Буяльський (Н. Краньчар 81), С. Сидорчук (Беланда 70), Міґел Велозу (М’якушко 62), Д. Ґонсалес – Жуніор Мораєш

Тренер – Сергій Ребров

Судді: С. Скрипак (Київська область) – Рачинська, Халамендик (обоє – Київ)

Попередження: О-др Мандзюк 84, Аблітаров 88

Здаватися без бою вони не збиралися. Про це можна було судити бодай із того, що рівно за добу до початку гри футболісти «Оболоні» провели на рідному стадіоні тренування, чого зазвичай перед домашніми поєдинками в першій/другій лізі вони не практикували. Вихованець «Динамо» Сергій Солдатов видумував щось, що б здивувало чемпіонів.

Між тим, візуально перед стартовим свистком Сергія Скрипака здивували пустоти на «Оболонь-Арені». То за умови, що квитків, вартість яких становила 40-50 гривень, за годину до початку матчу не було навіть у перекупників. Динамівські фанати, яких на колі поруч із метро «Героїв Дніпра» зібралося кілька сотень, попервах навіть боялися, що можуть не вміститися у відведеному їм гостьовому секторі, але врешті спокійно зайняли ще й сусідній. Натомість їхні оболонські візаві до гри мали конфлікт з правоохоронцями. Начебто в одного зі стражів порядку влучив предмет, який вилетів з господарського сектору. Чим завершилися розбірки сказати складно, адже місця для преси знаходяться трохи далі. Відрадно інше: впродовж стартових десяти хвилин поєдинку трибуни «Оболонь-Арени» заповнилися вщент.

А сюрприз від Солдатова полягав у тому, що господарі розпочали гру в п’ять оборонців. Капітан Андрій Корнєв, Костянтин Коваленко і Різван Аблітаров діяли у центрі, Анатолій Кіцута виконував роль лівого бека, Тарас Пінчук грав справа. Ворота «пивоварів» захищав Назар Федорівський. У середині поля (чи то пак в першому ешелоні оборони) справа наліво розташувалися Юрій Бровченко, Артем Фаворов, Павло Гордійчук і Володимир Бидловський. На вістрі атаки снував поодинокий Олександр Мандзюк.

Наставник «Динамо» здивував не стільки експериментальним варіантом основи (якраз це було очікувано), скільки гравцем, який вивів команду на поле з капітанською пов’язкою. Євген Макаренко, який через травму не грав без чотирьох днів рік. В останнє Євген виходив на поле в складі динамівської основи ще 27 вересня 2014 року, теж в матчі 1/8 фіналу Кубка України проти «Карпат». Зараз Макаренко зайняв звичне до втрапляння в лазарет місце на лівому краї оборони та ще й заслужив честь бути капітаном. Ворота гостей захищав Олександр Рибка. В центрі оборони поряд із Александаром Драґовічем вперше в сезоні зіграв Микита Бурда. Справа оборонявся Микола Морозюк. В опорній зоні Сергія Рибалку прогнозовано замінив Радосав Петровіч, а над ним і під нападником Жуніором Мораєсем справа наліво розташувалися Віталій Буяльський, Сергій Сидорчук, Міґел Велозу та Дерліс Ґонсалес. А лідери команди Олег Гусєв та Андрій Ярмоленко спостерігали матч із того ж сектора, який відведений для преси. Олег дивився матч у компанії дружини, Андрій – із прославленим в Мережі сином-пенальтистом й кимось із друзів.

Як і очікувалося, розпочався матч з неквапливого домінування гостей. Довго володіючи м’ячем, динамівці не поспішали вмикати швидкості, намагаючись знайти щілини в насичених оболонських редутах з допомогою методичного тиску. Підопічні Солдатова, до їх честі, чітко витримували лінії, грали компактно, не допускаючи зривів ні в тактичних побудовах, ні з точки зору індивідуальних помилок. Атакувальні ж розрахунки «пивоварів» проявилися на 11-й хвилині, коли Мандзюк, отримавши на лівому фланзі довгу передачу, з допомогою прострілу заробив кутовий. Після його навісу Костянтин Коваленко виграв у суперників повітря і пробив головою над поперечиною. Виходить, перший у матчі небезпечний момент створили нижчі за рангом.

Власне, впродовж перших півтайму характер гри не змінювався. Організована оборона «пивоварів» не помилялася, терпеливо вичікуючи на наступну нагоду вийти у контрнаступ. Один з таких нечисленних випадів завершився заробленим метрах в 25-ти прямо по центру від воріт штрафним. Фаворов могутньо вистрілив під поперечину, змусивши Рибку кулаком переводити кулю на кутовий.

Та зрештою, навіть не вмикаючи максимальних обертів, динамівці свого таки досягли. З безперервною максимальною концентрацією оболонці захищатися, мабуть, ще не звикли. Звісно, з ходом гри господарі почали втомлюватися і поволі губити зони. Спершу була передача Ґонсалеса з місця лівого півсереднього на хід Велозу. Міґел, ледь увійшовши до карної зони, з району кута сильно пробив – Федорівський у рамці зіграв надійно. Однак цим він лише відтермінував взяття воріт своєї команди хвилини на три. Причому до голу призвела курйозна ситуація. Елементарний навіс Велозу справа у центр карної зони, здавалося, буде безадресним. Однак Коваленко, намагаючись холоднокровно вибити м’яч, запустив головою парашут до власних воріт. Федорівський до такого повороту подій виявився не готовим. М’яч пролетів у нього над головою і, вдарившись у поперечину, пірнув за лінію воріт – 0:1.

На емоціях «пивовари» спробували піти у наступ і навіть заробили штрафний, який після скидки головою ударом зльоту метрів з 15-ти завершував Гордійчук – вийшло в метрі від стійки. Та подальші події продемонстрували, що з автоголом на 27-й хвилині інтрига вмерла майже остаточно. До перерви динамівці мали чотири гарних шанси збільшити перевагу. Мораєш після навісу від Макаренка зліва пробив головою неточно. Майстерний удар Велозу метрів з 20-ти, після якого м’яч пірнав у правий від воротаря кут, кінчиками пальців відбив Федорівський. Сидорчук після перерваного оборонцями прострілу справа бив сходу і у ворота метрів з 15-ти не влучив зовсім трохи.

З початком другої половини динамівці продовжили наступати, акцентуючи наступальні акценти на правому фланзі, де активністю відзначалися Морозюк та Буяльський. Перших п’ять хвилин господарі майже безвилазно провели на власній половині й спроба щось змінити від Солдатова виглядала цілком виправданою. Випустивши замість капітана Корнєва атакувального хава Антона Шевчука, тренер наважився змінити тактичну схему і з гри в п’ять оборонців перейшов на розстановку 1 – 4 – 2 – 3 – 1, в якій свіжий футболіст займав позицію під нападником.

Невдовзі після виходу Шевчука динамівці могли забивати вдруге. То Морозюк пострілом метрів з 20-ти влучив у стійку. Втім, подальші події покажуть, що ця заміна стала для «пивоварів» сигналом до активніших атакувальних дій. Звичайно, з відкритим забралом господарі в наступ не йшли, але обережні вилазки кількістю шість-сім гравців вони час від часу здійснювали.

В заключній третині гри Ребров нарешті дав пограти М’якушкові. Сергій вийшов на поле замість Велозу і зайняв позицію правого вінґера, тоді як Буяльський перейшов у центр поля. Власне, М’якушко в ендшпілі матчу виглядав однією з найпомітніших на полі постатей – багато рухався, брав гру на себе, вступав у єдиноборства, заробляв штрафні. Звісно, старалися й оболонці. Наскільки майстерність дозволяла, а де її бракувало, господарі вмикали бажання і бійцівські риси. Як наслідок, виглядали «пивовари» цілком достойно і не зганьбилися. То як мінімум. Але дива не сталося й, мабуть, не могло статися.

Другий гол «біло-сині» забили після того, як Ґонсалес навісив зліва, а Жуніор Мораєс майстерно пробив головою у верхній кут – 0:2. Після того емоції на полі трохи вщухли. В решту часу варто виділити хіба повернення до основи «біло-синіх» після дворічної перерви Ніко Краньчара, котрий на початку заключної десятихвилинки замінив Буяльського. А до розгромного рахунок незадовго до фінального свистка міг довести ще один гравець, який вийшов з лави. Юнес Беланда по місцю правого півсереднього обійшов на швидкості двох оборонців, посадив фінтами на газон воротаря, але, дійшовши майже до лицьової лінії, пробити з гострого кута так, щоб удару не заблокували оборонці, не зумів.

Загалом можна сказати, що «Динамо» здобуло перемогу на класі, а їхні суперники зробили вагомий крок, той клас здобуваючи.