Полтава - Карпати - 2:1. Що й вимагалося довести

Кубок України-2016/2017. 1/8 фіналу

26 жовтня. Полтава. Стадіон «Локомотив»

«Полтава» - «Карпати» (Львів) – 2:1

Голи: Олексій Ковтун 4, Є. Трояновський 42 – Ґ. Окечукву 54

«Полтава»: Кринський – Кушніренко, Олег Дмитренко, Олексій Ковтун, Лещенко – Лісовий, Вовкодав (Недоля 46; Сокуренко 90+7) – Соломка, Зеленевич (к), Є. Трояновський (Воронченко 90+2) – М. Дегтярьов

Тренер – Юрій Ярошенко

«Карпати»: Підківка – Зубейко, Андрій Нестеров, Лобай (К. Ярошенко 90+5), Денис Мірошниченко (Ґ. Окечукву 46) – Чачуа, В. Кравець – М. Грисьо, Худоб’як (к), Костевич (Страшкевич 89) – Лещук

Тренер – Олег Дулуб

Попередження: Худоб’як 17, М. Грисьо 51

Судді: М. Кривоносов (Київ), Трехліб (Дніпро), Жарий (Павлоград)

Дива не сталося. Найбездарніша команда в усій карпатівській історії прогнозовано програла середнякові першої ліги. Власне, сильно всім тим, хто причетний до львівського клубу, лестити собі не треба. За рівнем гри «Карпати» вже давно на звання елітного колективу не заслуговують. Просто реалії українського футболу такі, що серед когорти команд з пафосною назвою Прем’єр-ліга грають не ті, хто на це заслуговує, а ті, хто залишився і має змогу відповідати непомірним фінансовим апетитам цього об’єднання. Зрозуміло, що значна частина команд першої ліги здатні протистояти представникам так званої еліти на рівних. Зрештою, місяць тому друголігова одеська «Перлина» в протистоянні з тими ж «Карпатами» продемонструвала, що друга ліга теж відстала не надто далеко.

І не скажеш, що «Карпати» перед поїздкою в «Полтаву» не усвідомлювали, що саме на них чекає. Внесені тренером Олегом Дулубом корективи свідчили не про бажання поберегти сили основних виконавців перед суботньою зустріччю чемпіонату з «Динамо», а про пошуки оптимальних поєднань. Той варіант основи, який грав у перших двох матчах під керівництвом Дулуба, м’яко кажучи, не вразив. Тому на цей раз наставник перевів у пару до Амбросія Чачуа в опорну зону Василя Кравця, а зліва в обороні поставив Дениса Мірошниченка. Крім того, на правому фланзі півоборони з’явився Максим Грисьо. І лише Роман Підківка замість Романа Мисака у воротах – то те, що можна назвати ротацією. В центрі оборони знову грала пара Андрій Нестеров – Іван Лобай. Справа захищався Євген Зубейко. Під нападником Ґуставо Лещуком грав капітан Ігор Худоб’як, а зліва атакував Володимир Костевич.

Були певні зміни в порівнянні з зустріччю попереднього туру проти «Десни» й у полтавців. Щоправда, то були зміни суто тактичного характеру. Підсилити склад основними стоппером Вадимом Парамоновим і плеймейкером Владиславом Насібуліним Юрієві Ярошенку так і не вдалося. Як не старалися полтавські медики, відновити лідерів до цієї гри вони не змогли.

Ворота господарів захищав Володимир Кринський. Справа в обороні грав Богдан Кушніренко, зліва – Максим Лещенко, в центрі – Олег Дмитренко та Олексій Ковтун. За опорну зону відповідала пара Максим Лісовий – Сергій Вовкодав. Під нападником Максимом Деглтярьовим грало тріо Юрій Соломка – Максим Зеленевич – Євген Трояновський.

Звісно, «Карпати» на правах нехай і формально, але вищого за статусом, спробували з перших хвилин нав’язати суперникові свій стиль гри. Але інтенсивна біганина гостей полтавців над то сильно не вразила. Витримавши подобу стартового штурму, підопічні Ярошенка провели випад, який завершився кутовим. Передачу з корнера замкнув стоппер Ковтун – 1:0.

З того часу і майже до самого завершення першого тайму тривало жваве ґарцювання львівських футболістів на чужій половині поля. Проте хаотичний рух у купі з безґлуздими навісами зламати оборону «Полтави» не міг за визначенням. Сподіватися залишалося лише на «стандарти», але Худоб’як та Чачуа з цілком перспективних штрафних у стулку не влучили.

Впродовж майже 40-ка хвилин полтавці терпеливо оборонялися, а незадовго до перерви вибухнули контратакою, яку після прострілу Дегтярьова справа замкнув ударом у дотик Трояновський – 2:0. Олег Дулуб отримав зайве підтвердження, що його крок з Мірошниченком зліва в обороні був великою знахідкою і після перерви на поле Дениса вже не випустив. Замість Мірошниченка вийшов другий нападник Ґабріель Окечукву, а на край захисту, звісно, повернувся Кравець.

Натомість Ярошенко, помінявши опорних хавів (Вовкодава на Артема Недолю) націлив команду на боротьбу. Тренер розумів, що другий тайм буде для його команди вкрай важким і найголовніше завдання його команди – банально вистояти.

І справді, перших хвилин 20 були для «Полтави» дуже важкими. Окечукву свою появу на полі виправдав дуже швидко. Ґабріель виявився найспритнішим після поданого зліва кутового. 2:1 – попереду в «Карпат» був весь тайм. Натхненні швидким успіхом львів’яни кинулися вперед. І моменти для того, щоб вирівняти становище, в принципі, мали. Приміром, Нестеров сильно вистрелив з лінії карного майданчика зльоту. Якби на шляху м’яча не трапилася голова Дмитренка, куля цілком могла влетіти в сітку. Проте Олег врятував команду ціною нокдауну. Невдовзі після того Худоб’як сам штрафний майже на лінії карного майданчика заробив і сам його виконав. На цей раз, діставши м’яч з нижнього кута в стрибку, господарів врятував Кринський.

А ось Лещук після навісу справа пробив головою поруч зі стійкою. Кринський за цим м’ячем теж кидався і чи то дійсно вдарився в стійку, чи імітував болюче зіткнення, але пауза, впродовж якої воротареві надавали допомогу, виявилася для полтавців життєдайною. Господарям вдалося збити суперників з темпу і знову втягти львів’ян у трясовиння в’язкої боротьби. Карпатівці знову збилися на примітив (навіси, довгі закидання, авантюрні дальні удари), а в такому середовищі відбиватися команді Ярошенка значно комфортніше. Більше того, під час однієї з контратак Дегтярьову забракло дещиці, щоб приборкати передачу справа і вийти з Підківкою на побачення.

Врешті, велика кількість зупинок, під час яких господарі просили допомоги медиків, влаштоване фанатами «Полтави» димове шоу вилилися у вісім компенсованих хвилин. На вирішальний штурм Дулуб кинув Вадима Страшкевича і Костянтина Ярошенка. То були найнепростіші для полтавців у цьому матчі хвилини. На два «стандарти» у ворожий карний майданчик прибігав навіть Підківка. А врятувати гру міг уже на дев’ятій доданій хвилині Окечукву. Після подачі справа Ґабріель розстрілював головою ворота впритул, але примудрився головою пробити по центру, саме в те місце, де знаходився Кринський.

Власне, виграв той, хто більше заслужив. Для «Карпат» нинішній день і без того радше успішний. Адже розрив від передостаннього місця в чемпіонаті вони завдяки ідентичній зі львівською недолугості керівництва дніпровського клубу скоротився до трьох очок. А мантру «Кубок Львову!» знову відкладено до кращих часів. «Полтава» ж вперше у своїй історії вийшла до чвертьфіналу національного Кубка.