Павло Худзік: "Друзі поза футбольним полем, на ньому — суперники"

Бурштинський «Енергетик» - чи не найнезручніший суперник для «Львова». Перемога, нічия і три поразки «синьо-золотих» — отака історія взаємостосунків цих двох команд. Одначе екс-«енергетик», а нині «львів'янин» Павло Худзік переконаний, що у неділю перемогу святкуватимуть господарі поля. Тобто ФК «Львів». Бо, як він висловився, статистика у футбол не грає.

- Гратимемо лише на перемогу, - каже Павло, - у минулому турі ми втратили очки у матчі з «Десною». Так що діватись нікуди: треба вийти на поле і виграти. Й неважливо з яким рахунком. Головне — перемога.

Переграти «Енергетик» ми зобов'язані, бо, по-перше, повинні вибачитися перед уболівальниками за втрату очок у грі проти «Десни», а, по-друге, це дербі. Давненько ми в них уже не виграли. У першому колі на виїзді поступилися. Треба виправляти ситуацію у кращу для нас сторону.

- Ти свого часу захищав кольори «Енергетика»...

Спочатку грав під керівництвом Михайла Савки, а потім – Миколи Пристая. З обома підтримую контакти. Інколи зідзвонюємося, вітаємо одне одного з святами.

Якщо ж говорити про команду, то грає вона дуже просто. Як-то кажуть, бий вперед, комбінація пройде. «Енергетик» грає від оборони. Винесли м'яч, а в центрі поля, може, й вдасться зачепитися за нього. Команда весь час пресингує, жорстко грає.

- А перед недільним матчем Микола Пристай ще не телефонував?

- Після гри можна поговорити із старими знайомими, а перед матчем – намагаюся не робити цього. Ми друзі поза футбольним полем, а на ньому — суперники.

- Той факт, що ти виступав за «Енергетик» додає мотивації?

- Безумовно. Та й, як я вже згадував, «Енергетик» досить незручний для нас суперник, у двох останніх зустрічах ми поступилися. Хочеться нарешті перемогти. У мене мотивації достатньо, у команди, думаю, теж.

І треба реабілітуватися за попередній матч. Ми зобов'язані були перемагати «Десну»... Стійка, дві поперечини, а забити гол, на жаль, так і не вдалось. У першому таймі ми повністю переграли суперника, у другому - дещо підсіли. Штучне покриття і те, що інтервал між іграми тривав всього лише три дні, вочевидь, далося взнаки.

- Мабуть, на результат матчу вплинув ще й час його проведення?

- Як взагалі можна призначати гру на 11.30?! Одним словом, цирк! Це ж бо не товариський матч під час зборів, а календарна гра чемпіонату. Я вперше із таким зустрічаюсь.