Тернопіль - Зірка 1:4. Ну, не змогли

Тернопіль. Центральний міський стадіон

ФК "Тернопіль" - "Зірка" (Кіровоград) 1:4

Голи: Атласюк 37 - Г.Баранець 41, Чичиков 44, Щедрий 58, Загальський 85

ФК "Тернопіль": Чернобай, Волошинович, Богданов, Семенець, Кушецький (Полянчук 64), Кіцак (Гаврилюк 53), Кондзьолка, Курило, Клекот, Атласюк (Дорі 84), Соколовський (Дубчак 59)

"Зірка": Поштаренко, Локтіонов (Акименко 76), Чичиков (Фатєєв 88), Ковальов, Г.Баранець (Загальський 81), Кучеренко, Б.Баранець, Бацула, Щедрий (Мостовий 67), Лупашко, Допілка

Попередження: Кіцак 19, Семенець 66

Весняний спурт кіровоградців (без поразок) – виглядав достатньо поважно, щоб ФК "Тернопіль" поставився до матчу із всією серйозністю. А додайте ще й провальний останній матч у Комсомольську (0:4). А ще – розгром в грі першого кола у Кіровограді (5:1). Одне слово – тернопільські "муніципали" мали за що реваншуватися.

Додам, що після розгрому від "Гірника-Спорту" – послідували, очевидно, "оргвисновки", і склад ФК "Тернопіль" був не зовсім звичним. Дубчака і воротаря Русана, наприклад, не було "в старті". Допомогло чи ні – судіть самі. В результаті захисника довелося випускати таки в другому таймі…

Матч розпочався спокійно. Втім, уже з перших же секунд відчувалося, що кіровоградці – команда класна. Атаки проводилися на високих швидкостях, футболісти діяли із мінімальною кількістю дотиків до м'яча – одне слово, приємно дивитися на такі ігри. Втім, й тернополяни не тушувалися, і високий темп та рівень матчу – підтримували.

На 14-ій хвилині здавалося, звичайний штрафний – але не так думав Богданов! Удар понад тридцяти метрів – у самісіньку "дев’яточку" – м’яч попадає в поперечку, від неї відскакує в спину кіперу "Зірки" Поштаренку, і якоюсь неймовірною траєкторією вилітає… на кутовий! Чесно кажучи, не пригадаю такого епізоду, здавалося – гол неминучий, а от воно як!

І після цього супер-гострого епізоду – все якось втихомирилося, гра перемістилася в центральну частину поля, і нечасто із неї вихлюпувалася. Розважали публіку в цей час фанати – була присутня і група з Кіровограду, і, звісно, тернопільські "ультрас". Отак, з піснями і танцями, дивимося матч далі…

У Кіровоградців нагода показати своє вміння виконувати "стандарти" випала на 33-ій хвилині, причому позиція була самою що не є - ударною. І Бацула пробив так, що тернопільські вболівальники схопилися за серця – м’яч буквально просвистів поруч із стійкою у підозрілій близькості до неї!

Тернопільські "городяни" відчули теж ці неприємні миттєвості, поки м’яч летів в напрямку воріт, і не було зрозуміло, влучить чи ні – і вирішили, що нерви варто берегти. І, щоб почуватися спокійніше – забили гол самі! Богданов подав кутовий, а Атласюк, вистрибнувши в традиціях "його повітряності" Джордана – розкішним сильним ударом головою просто-таки увігнав м’яча в сітку! 1:0!

І тут вже "Зірка" образилася, і надовго перевела гру на половину поля "Тернополя". Все миттєво змінилося, гострота почала виникати тільки біля воріт Чернобая. Незрозуміло, чому так раптом "сіли" господарі, але коли на 37-ій хвилині після подачі з правого флангу Григорій Баранець без надзусиль головою переправив круглого в сітку – всі сказали, що це закономірно. 1:1, недовго тішилися вболівальники. Втім, на цьому проблеми "міщан" не закінчилися – на 41-ій хвилині Чічіков після хитрого і явно заготовленого наперед розіграшу кутового – з метра відправив м’яча у сітку воріт – 1:2! Такого тернопільські вболівальники давно від ФК "Тернопіль" не отримували… Догравали тернополяни тайм в роздумах про те, чому ж воно так…

Після перерви господарі просто таки зі свистком перейшли в атаку, і навіть нанесли достатньо небезпечний удар вже на перших секундах другої половини. Мабуть, в роздягальні була розмова за підсумками першого тайму.

І начебто взялися тернополяни за розум, наче почали притискати гостей до їх воріт, але… На 58-ій хвилині кіровоградці одним пасом прорізали захист "Тернополя" по центру, і от вам – вихід Щедрого віч-на-віч, і от вам м’яч в куті воріт, 1:3, і це вже дуже серйозна заявка гостей на три очки.

На 60-ій хвилині після стандарту, і невпевненої гри на виході від воротаря гостей – м’яч летів у ворота, проте захисники кіровоградців підстрахували свого напарника, і, як-то кажуть – грудьми стали на захист, відбили. А так хотілося відродження інтриги. Ну, це, звісно, тернополянам. Кіровоградцям, думаю, було і так добре.

А гра далі собі потекла в зручнім для гостей руслі, як кажуть в байці – "щуку випустили в річку". Кіровоградці достатньо спокійно захищалися від відчайдушних спроб "Тернополя" відквитати хоч один гол, а при нагоді – проводили натхненні контратаки. Скажу з особистої точки зору – жодна команда із тих, кого бачив - не виглядала у Тернополі так по-футбольному "класно". Кіровоградці моментами демонстрували проблиски "прем’єрлігового" футболу, хоч в турнірній таблиці знаходяться не надто високо – дався взнаки провал першого кола… А от зараз команда, схоже, знайшла себе, на біду "Тернополя".

Мушу візначити, що ФК "Тернопіль", попри поганий рахунок – боровся до кінця. Атакували як могли, за м’ячі билися, як виходило. І на 81-ій хвилині Семенець таки переграв в карному майданчику свого візаві з лівого флангу захисту "Зірки", і був таки кинутий на мокру траву. Всі приготувалися до пенальті, а суддя подумки готувався до повернення в рідний Київ, і загострювати інтригу до рахунку 2:3 вже, очевидно, не планував. А дуже шкода. За цю дію арбітр матчу був удостоєний обструкції від вболівальників, котрі запідозрили його в різних нехороших справах. Витримав цю важку ношу пан Новохатній стоїчно.

І от врешті-решт, коли всі зусилля господарів не принесли успіху – фортуна ще раз криво посміхнулася (може навіть хіхікнула) на адресу кіровоградців, і після метушні в штрафному – Загальський таки записав на свій рахунок гол. 1:4, ну от не задалося таки в цю непогожу п’ятницю у господарів.

Кіровоградцям – респект за сильну гру. Тернополянам – не падати духом, зробили те, що змогли. Схоже, що проти такої "Зірки" важко буде всім у першій лізі. Далі треба брати "своє", і все буде добре.

Арбітру при вході в стадіон вболівальник добрим хором висловили своє "фе", ішов він сумний з опущеною головою. А може просто така походка? Хто ж знає…

Команду "Тернополя" проводжали все-таки підбадьорливим скандуванням.