Про злети і падіння. Підсумки літа і осені у Першій лізі

UA-Футбол згадує першу частину чемпіонату в другому по ранжиру дивізіоні країни, виділяючи головні події другого півріччя 2015-го.

ЯК У КІНО

Мине багато років, в Україні, є надія, почне правити стабільність, і заявковий період літа 2015-го ми будемо згадувати з посмішкою на вустах. Скільки команд піде в УПЛ, скільки залишиться у Першій лізі, скільки дістанеться другому дивізіону - жили б ми в умовних заокеанських штатах, це був би вже сценарій для епічного чотиригодинного гостросюжетного фільму. У той час як, наприклад, в Англії визначають дати і час початку матчів на півроку вперед, ми за кілька тижнів до старту ніяк не могли нашкребти потрібну кількість команд. А коли їх все-таки зібрали в одну купу, довго визначалися, кого і куди відправляти. Ситуація була воістину фантастичною і нагадувала якийсь сюр.

На додачу, в ПФЛ після закінчення минулого чемпіонату все ж вирішили перехідний матч за право участі у Першій лізі поточного сезону між "Миколаєвом" і "Кременем" провести. Були великі побоювання, що він може носити формальний характер, адже УПЛ, приміром, могла відмовитися від "Сталі", а краматорський "Авангард" міг не пройти атестацію, однак все в підсумку завершилося, як і личить американському кінопрому, хепі-ендом. На всі наші ліги набралося оптимальна і, головне, парна кількість учасників. Зітхнувши з полегшенням, всі почали чекати старту...

ХТО НА НОВЕНЬКОГО

Перший тур, поза всяких сумнівів, найбільше асоціювався з Маріуполем. Повернення команди в рідне місто було дуже символічним. Багатьом, навіть тим, хто дивиться на результати Першої ліги лише у разі відсутності решти матчів на тижні, було цікаво побачити новий колектив під керівництвом нового тренера. Все вийшло краще не придумаєш. Вболівальники в першому ж турі встановили рекорд відвідуваності, перебитий тільки за чотири місяці. Футболісти при цьому також не підвели, здобувши красиву вольову перемогу. Загалом, старт виявився практично ідеальним.

Маріуполь/Фото - ФК "Іллічівець"

Однак після кількох вдалих турів результати команди пішли на спад. Тільки ближче до кінця року маріупольці "ожили" і завдяки дев'ятиматчевій серії без поразок (хоч перемог за цей час було всього чотири) зуміли-таки застрибнути у верхню частину табелі.

Те ж можна сказати і про інший клуб із зони АТО. Повернення професійного футболу після майже року у Краматорську також було сприйнято як Подію. Краматорчанам вдалося зібрати на прем'єрному поєдинку сезону, кубковій грі проти "Полтави", три тисячі глядачів, що виявилося кращим показником команди в нинішньому сезоні. Навіть приїзд прем'єрлігової "Олександрії" в наступному раунді того ж Кубку не викликав у місті такого ажіотажу.

Команда Якова Кріпака дуже важко стартувала, зумівши розігратися ближче до середини чемпіонату, але замахнутися на якісь високі результати так і не змогла, прийшовши до проміжного фінішу нижче всіх серед новачків дивізіону. Справедливості заради варто відзначити, що "Авангард" із спочатку був у програшному становищі порівняно з усіма учасниками дивізіону, адже команда фактично була зібрана за місяць до старту. Не було б дивним, якби "машинобудівники" завершили рік останніми, проте хлопцям Якова Кріпака вдалося зачепитися навіть за тринадцятий рядок, хоч результат міг виявитися навіть кращим.

Ще два колективи поповнили дивізіон завдяки перемозі в минулому сезоні Другої ліги. Вже склалася добра традиція, при якій новобранці з нижнього дивізіону відразу ж спрямовують до вершин. У попередньому чемпіонаті Першої ліги "випав" тільки "Гірник", однак він надолужив згаяне у нинішньому сезоні. Зараз же "Черкаському Дніпру" і "Оболоні-Бровару" вдалося залишити у себе за спиною багатьох гідних і стабільних старожилів дивізіону, обійшовши їх по ділу. Відставання від лідерів настільки мале, що керівникам "річковиків" та "пивоварів" впору переглядати завдання на сезон, роблячи наголос не на збереженні прописки у Першій лізі, а на можливому підвищенні в класі, що з теоретичної площини може перейти в практичну вже за кілька місяців.

ЗАВАЛИ

Раз були несподіванки, значить, є колективи, які не виправдали очікувань, поступившись своїми місцями у дивізіоні. До числа таких в першу чергу слід віднести охтирський "Нафтовик". Були в історії команди часи і гірші, проте це не означає, що на поточне дванадцяте місце можна закрити очі. Зміна тренера в міжсезоння і просто величезна травматичність привели до поступового падіння колективу з першої на чотирнадцятому позицію. Гра "нафтовиків" часом нагадувала хаос, в якому не було місця нічому тлумачному на полі. Уже згадане чотирнадцяте місце - це найгірший результат команди за останні шістнадцять років. Ще більш обтяжуючі показники у охтирчан були лише одного разу: у сезоні-99/2000, коли команда в перший і останній раз в історії вилітала з Першої ліги.

Охтирка/Фото - ФК "Нафтовик-Укрнафта"

Неприємно здивувала "Десна", яка виступила не краще охтирчан. І якщо у "нафтовиків" ще можливо виділити світлі відрізки у, в цілому, сірій частині сезону, то у "сіверян" траплялися тільки швидкоплинні успіхи. Причому, переважно вони були у гостях, вдома ж чернігівці тільки двічі святкували успіх. Склад колективу в порівнянні з минулим сезоном не особливо й змінився. Але виявилося, що втрати Деребчинського, Каваціва, Скепського і Картушова через травму виявилися практично непоправними.

Не можна занести в актив першу частину чемпіонату також "Сумам", "Гірнику-Спорту", якого, схоже, наздогнав "синдром другого сезону", і "Полтаві" з "Іллічівцем". Та й тернопільський дует навряд чи задоволений другим півріччям 2015-го. Останнім двом турнірне становище обіцяє запеклу боротьбу за виживання навесні. Однак приклад "Зірки" зразка минулого року показує, що навіть з критичного становища можна вибратися завдяки ударному другому відрізку сезону. Тим більше щільність колективів в таблиці завдяки кільком перемогам може дозволити з борця за виживання перетворити будь-яку команду в середняка дивізіону.

ТРЕНЕРСЬКІ РОКІРОВКИ

Невдачі по ходу осені виявилися для декількох тренерів фатальними. Не стали миритися з поразками в "Полтаві", де був змушений покинути посаду головкому Олег Федорчук. За дев'ять місяців роботи фахівця так і не стало ясно, що збирається будувати досвідчений наставник. Набрані "під себе" виконавці вище десятого місця забратися так і не зуміли (таблиця у перших двох турах, коли "городяни" йшли спершу на шостій, а згодом на восьмій сходинці, досить умовна). Анатолію Безсмертному, який прийшов замість нього, особливо поліпшити турнірне становище не вдалося, проте позитивні зрушення у вигляді, в першу чергу, більш надійній гри біля своїх воріт, відзначити також не можна.

Другим "відставником" виявився тренер "Ниви" Роман Толочко. Для тернополян, яких протягом 2015-го знатно штормило через фінансові проблеми, це виявилася вже друга зміна наставника за рік. Думається, стабілізуйся положення (керівне і фінансове) в клубі за Богдана Самардака, пошук кращого варіанту на тренерському містку можна було б і не починати. Успіхи ж Петра Бадла збіглися з тим часом, коли нарешті навколо клубу перестали витати чутки про фінансовий крах: у листопаді "Нива" не програла жодної гри і при цьому могла розраховувати завдяки останньому місяцю осені навіть на більший підсумковий багаж, ніж у десять очок.

ТЕРНОПІЛЬСЬКА СУХІСТЬ

"Нива" виявилася одним з головних ньюсмейкерів осені не тільки через зміну головного тренера, а також грошових коливань, але і своєю неймовірною серією з восьми поспіль зустрічей без забитих м'ячів. Здобувши домашню перемогу над "Десною" в останньому турі серпня тернополяни не могли розжитися навіть одним голом, програвши сім ігор цієї серії з рахунком 0:1. "Нафтовик", "Динамо-2", "Полтава", "Авангард", "Зірка", "Іллічівець", "Гірник" і на додачу - розгромна поразка "Миколаєву", яка відкривала цей відрізок. Але вже в зустрічі з "Оболонню" колектив Петра Бадла було не впізнати: такої агресії і неймовірного бажання зачепитися за очки не було видно ні в одній з попередніх восьми іграх. Команда пережила справжнісіньку реінкарнацію, повставши з попелу і кинувшись у гонитву за прямими конкурентами.

Тернопіль

ДОМОВИЛИСЯ

Періодичні новини з'являються про те, що команди неспортивним шляхом впливають на результати матчів, безумовно, не можуть не насторожувати. Спершу кілька гучних заяв було сказано на адресу "Тернополя" та "Ниви", днями - також з не найкращого боку заговорили про "Миколаїв". Але поки всі ці заяви робляться немов дуже знехотя. Обидва тернопільських колективи відразу ж оголосили про подачу апеляцій, однак за три місяці так і не було оголошено про їх розгляд. Чи то залишили до кращих часів, а, можливо, чекали набрання чинності закону про договірні матчі, принцип роботи якого багатьом поки так і не зрозумілий. Та й чи запрацює він в українських умовах - теж питання.

Також досконально невідомий "принцип відбору" договірних матчів. Приміром, згаданий "Миколаїв" покарали за "нечисті" ігри з "Олександрією" та "Буковиною", а одного з колишніх гравців клубу, Артура Купрія, дискваліфікували на рік. Але, що цікаво, Артур не брав участі ні в матчі з олександрійцями, ні у грі з чернівчанами. Тобто сам футболіст "нишком" впливав на результати якихось інших зустрічей? Варто також відзначити, що з часів тих зустрічей в клубі (навіть не в команді) залишилося від сили п'ять чоловік. Так кого карають?

БЕЗ ІНТЕРЕСУ

Це теж футбол у Першій лізі/Фото - Артем Гетьман

Падіння відвідуваності і глядацького інтересу в цілому виявилося одним з найболючіших питань першої частини сезону. Все спочатку складалося непогано: великий футбол повернувся у Краматорськ і Маріуполь, плюс підвищення у класі "Черкаського Дніпра" з "Оболонню-Броварем" дозволяло тримати планку на досить високому рівні. Однак прихід холодів, падіння результатів деяких з вище названих колективів, лінь самого глядача, а також небажання організаторів із цією лінню зі свого боку боротися істотно вдарило по кількості тих, що приходили на трибуни. Все це вилилося в кілька антирекордів не тільки поточного сезону, але й останніх п'яти років. У той час як по всьому світу футбол не просто продовжує здобувати шанувальників, а стає одним з обов'язкових пунктів у програмі вихідного дня, в Україні це питання дуже плачевне Зрозуміло, що останнім часом нашій країні довелося чимало пережити, і одна з найактивніших частин люду вирушила в зону бойових дій. На трибунах же залишилися пенсіонери, яким більше нічим себе урізноманітнити, а також дуже рідкісні любителі гри мільйонів, які зуміли відірвати себе від ТБ та інтернету. Є надія, що навесні ситуація тут також буде кращою. Благо динаміка останніх сезонів з низхідної нарешті трохи пожвавилася, зробивши невеликий рух вгору.

ЩО ДАЛІ?

Що нас чекає у весняній частині сезону, очевидно, не зможе сказати ніхто. Кіровоградська "Зірка" залишається єдиною, хто відкрито каже про бажання вийти до УПЛ, серед решти клубів дивізіону зберігається мовчання в очікуванні можливих змін на краще. Багато хто ратував за скорочення Прем'єр-ліги для її фінансової стабілізації. Поки ми бачимо, що все до цього дуже повільно і штучним шляхом йде. У разі можливого зникнення "Говерли", "Металіста" і запорізького "Металурга" "прикрити тили" еліти може тільки та ж "Зірка", що в підсумку може призвести до фактичного зменшення УПЛ ще на дві персони.

Страшно. Що ж чекає наш футбол і де шукати той проблиск надії. Стабільні "Динамо" з "Шахтарем" із сюрреалістичними зарплатами вже не бачаться двома палями вітчизняного футболу, а його білими воронами, які "напружують" клуби з низів спробувати до них наблизитися хоча б за спортивним показниками.