Роман Большаков: Бюджет Авангарду зміниться у кращий бік

UA-Футбол поспілкувався генеральним директором краматорського "Авангарду", для якого минулий сезон був першим у професійному футболі після річної відсутності. Роман Олександрович розповів про загальну ситуацію в Краматорську, плани щодо розвитку футболу в місті, а також справи команди.

- Озираючись назад, яким цей рік був для краматорського "Авангарду"?
- Важким. В першу чергу, було важке повернення. Взимку було трохи легше, але є певна проблема з тим, що "У вас там війна, у вас АТО". Тому їхати сюди деякі все одно бояться. Зокрема, навіть не самі футболісти, а їхні батьки. Тому в цьому плані важко.

Ну, і, ви самі знаєте, коли ти граєш, є певний кістяк, хтось іде, хтось приходить, але навіть п'ять футболістів залишаються. А коли ти повністю збираєш "з нуля", то це дуже важко. Тому цей рік був не дуже вдалим в ігровому плані, але, вважаю, що це була певний стартовий майданчик для того, щоб повернутися у великий футбол. Тому що рік відсутності - це все ж багато. Що стосується Прем'єр-ліги, то за нею можна спостерігати на телебаченні. А за першим дивізіоном крім інтернету, читаючи якісь огляди, важко зрозуміти рівень команд, не розумієш, до чого ти повинен бути готовий. Тому ми виходили з того, що могли, старалися, були непогані відрізки. Десь не вистачало кількості людей, ще чогось. Думаю, зіграли на 80 відсотків: могло бути краще, але менше з тим. Могли бути ближче до десятки.

- Доводилося чути, що деякі футболісти досі бояться їхати до Краматорська. І, продовжуючи цю тему, не могли б ви розповісти, яка зараз обстановка в місті?
- У Краматорську все спокійно. Розумію, що я не військовий стратег. Але коли розповідають, що Град може стрільнути, Торнадо або Смерч, точно так же є балістичні ракети, які можуть стрільнути і на тисячу кілометрів. І сьогодні, якщо ми говоримо про якусь повномасштабну війну, то літаки долетять до Києва за п'ять годин з найдальшої точки Росії або іншої країни. Харків, наприклад, знаходиться ближче до кордону, де стоїть ще більше військ.

Це все більше нагнітання. У нас абсолютно все спокійно, в місті величезна кількість служб, починаючи від СБУ, ОБСЄ, ООН, "Червоний хрест", прикордонний загін, губернатор [Донецької області], облвиконком, облрада - все знаходиться у нас в місті. Думаю, вони краще знають навіть те, що не говорять на пресу. Тобто є у них якісь розвідувальні дані. Раз вони тут знаходяться і нікуди не перебазовуються, значить, напевно, все спокійно і ніякої паніки немає. Місто живе, працює, як і звичайне місто. Можу сказати, у нас, напевно, спокійніше, ніж у Києві. У нас тут гранати не вибухають, з автомата не розстрілюють і т.д. Тому що досить служб, починаючи від поліції і закінчуючи ВСП.

- Одне з улюблених запитань журналістів щодо фінансового здоров'я клубів. Чи зміниться фінансування "Авангарду" в наступному сезоні?
- Зміниться. У кращий бік.

- Значно?
- Якщо брати з торішнім бюджетом, то достатньо. Я не кажу, що бюджету буде вистачати на завдання "Прем'єр-ліга", але те, що він буде значно кращим і дасть можливість брати більшу кількість гравців, платити їм іншу зарплату і спокійніше себе почувати, це однозначно.

Але у нас основний пріоритет крім клубу - це розвиток дитячого футболу в місті. Думаю, в жодному місті країни не побудують цього року стільки штучних полів, скільки в Краматорську. За планами, місто побудує одне велике штучне поле, Максим Єфімов - наш почесний президент - побудує велике поле і ще дванадцять майданчиків розміром 42 на 22.

- Коли можна буде очікувати перших результатів у вигляді власних вихованців у заявці команди на сезон?
- На сьогодні школа як така при клубі не функціонує. Є міські ДЮСШ, з якими ми уклали договори. І в міру своїх фінансових можливостей допомагаємо формою, м'ячами, екіпіруванням, автобусом, проїздом для участі поки в обласних змаганнях.

Але говорити про якусь повноцінну віддачу від школи не доводиться. На сьогоднішній день немає бази, де їм тренуватися і займатися. Щоб підготувати якісного футболіста хоча б рівня першої або другої ліги, треба мати мінімальні умови для тренувань. У нас сьогодні їх немає. Сподіваюся, що після побудови полів, ми вирішимо питання.

На жаль, у нас в місті всього два стадіони. З них один з натуральним покриттям наш, на якому грає перша команда, і другий зі штучним полем. Політика господаря цього стадіону не направлена ​​на розвиток футболу. На популістіку спрямована, але не більше. Вони зараз нібито зробили якийсь проект на безкоштовні тренування для дітей. Але, розумієте, дітей повинні тренувати ті, хто це можуть робити, у кого є освіта. А там тренують ті, хто погодився на це на безкоштовній основі. Все не професійно і не серйозно.

- Що стосується інфраструктури першої команди. Були ситуації, що у команди виникали проблеми з відсутністю необхідних полів для тренувань. Як питання виглядає в даний час?
- Ми сподіваємося, коли побудують велике штучне поле, у нас відпаде питання з тренуваннями восени, навесні і взимку. Можна буде спокійно, не ховаючись, не криючись за якимись абонементами, як було цього року, тренуватися на цьому полі, приймати там команди для спарингів, щоб люди навіть взимку могли прийти і подивитися.

А в цьому році у нас все було дуже сумно. Нам спочатку взагалі відмовилися давати стадіон в оренду, хоча готові були платити згідно з ціною на прейскуранті. Спасибі нашим ультрас, які вийшли і показали, що клуб потрібен місту. При їх безпосередньому тиску та участі нам дали можливість купити абонементи на кожного футболіста і ходити по абонементах. До тих пір, поки не знало головне керівництво господарів стадіону. Після нам сказали, щоб нашого духу там не було. А в результаті ми останні дні, які у нас залишилися за абонементами, доходило аж до того, що ми повинні були заходити через хвіртку, яку ніхто не бачить, і щоб ні на кому не було екіпіровки з написом "Авангард". Сподіваюся, в цьому плані ситуація зміниться. Звичайно, не вистачає натуральних полів для тренувань влітку. Ми потихеньку упорядковуємо поле на базі. Воно не найкращої якості, але вже терпимо, тренуватися можна.

- Хотілося б поставити запитання про відвідуваність матчів. Чомусь здавалося, що рік потому після повернення на іграх "Авангарду" повинен збиратися аншлаг, але з кожним місяцем ситуація в цьому питанні погіршувалася. З чим, на вашу думку, це пов'язано?
- Я не знімаю з себе провини, ми не допрацьовували в плані реклами. По-друге, на жаль, наші вболівальники розпещені. Багато хто розуміється на футболі. Давайте подивимося, на які команди в першій лізі ходило найбільше людей: "Черкаський Дніпро" і "Зірка". Думаю, першопричина - це результати команди. Вона виграє, люди ходять. Команда програє - не ходять. Згадайте, в Сумах були повні стадіони. Люди не хочуть розуміти, що є якісь фінансові питання, політичні, тренерські, керівництва. Тобто присутні певні проблеми. У нас немає такої, на жаль, любові до футболу, як в інших країнах, де неважливо, в якій лізі ти граєш і на якому місці. Але ти йдеш на стадіон, тому що вболіваєш за свій клуб і з ним переживаєш, як то кажуть, і в горі, і в радості. У нас люблять переможців. Як тільки ти будеш приїжджати, всіх обігрувати, а ще й багато забивати, то будуть всі ходити. Як тільки ти будеш погано грати, ніхто не ходитиме. Або потрібно тоді щось безкоштовно роздавати.

Можу сказати, якщо я люблю футбол, намагаюся по можливості ходити на всі матчі, які проходять у нашому місті. У нас є команда, яка грає на чемпіонат області, я всі її матчі відвідую, якщо перебуваю в місті. Один зі своїх матчів вони перенесли у Слов'янськ і я навіть поїхав туди. Тому що це наші хлопці, команда нашого міста і мені цікаво подивитися.

У нас є з ними певна домовленість, що вони стануть перехідним етапом між юнацьким і дорослим футболом. Вони будуть кращу молодь забирати собі, там юнаки пройдуть період становлення, а ми спостерігатимемо за ними і кращих запрошувати собі на збори. І сподіваюся, когось собі звідти візьмемо.

- Ходить багато розмов щодо розширення першої ліги до 18 команд. Як ви до цього ставитеся?
- Негативно. По-перше, це не прописано в регламенті. Так не можна робити в кінці сезону за принципом "Ми тут прийняли, хтось чогось захотів". І так втратився спортивний принцип. Знялося "Динамо-2", через що скасували перехідний матч, несподівано для всіх розвалився "Гірник". Але так можна докотитися до того, що ми опустимо першу лігу та її значимість. Сюди може потрапити хто завгодно: шосте, восьме, десяте місце. Тобто, за перше місце битися не обов'язково. Головне, щоб збіг обставин був.

Плюс найголовніше інше. Думаю, всі бюджети на наступний рік верстали не зараз. Уже всі команди зібралися, вони звуть футболістів під певні умови. І сьогодні, що стосується нас, я не впевнений, що піду до нашого почесного президента і скажу, що мені потрібно додати грошей, тому що стало вісімнадцять команд. А якщо крутитися в цьому бюджеті, то на все інше потрібно урізати. Для вісімнадцяти клубів потрібно більше число футболістів, це більше витрат.

Я не проти як таких вісімнадцяти. Давайте внесемо ці зміни в регламент на наступний сезон. Але це треба робити заздалегідь, а не в останній момент.

- Наскільки зміниться команда в порівнянні з минулим сезоном?
- Поки точно сказати не можу. Кількісно однозначно зміниться. Питання в тому, наскільки, поки не знаю. Тому що ми не ставимо задачу набрати 22 футболісти. Можемо взяти і 21, і 22. У бюджеті це закладено. Питання в іншому: просто тримати кількість не хочеться. Якщо будуть кваліфіковані виконавці.

- Уже відомі імена футболістів, які залишили команду? Раніше повідомлялося лише про Карася, Савеленка і Жданова.
- Закінчилися контракти у Мірошника, Дегтярьова, Нехтія, Бондаренка, Аксьонова. З деякими ми ще ведемо переговори. Нехтій, наскільки мені відомо, поїхав у Казахстан. Аксьонов також пробує свої сили за кордоном. По Бондаренку на вашому сайті з'явилася інформація, що він знаходиться в запорізькому "Металурзі". За моєю інформацією, він хотів пограти за межами України. Може, він просто підтримує форму.

- Чи будуть ставитися перед "Авангардом" завдання зайняти якесь конкретне місце?
- Поки була задача потрапити в десятку. Але це глобально. Безпосереднє завдання - перемагати в кожному матчі та показувати гідну гру. Ми завжди говорили, що можна програти, але поступитися гідно, а не виглядати посміховиськом.