Роман Герич: Перед вболівальниками Скали ми завинили

Стрийська «Скала» поступилася в останніх трьох матчах чемпіонату першої ліги, а відтак на домашній матч проти «Гірника-Спорту» з Горішніх Плавнів налаштовується немов на останній бій. Про підготовку до цього матчу, а також про стан справ у таборі «малиново-зелених» кореспонденту UA-Футбол розповів 19-річний воротар команди Роман Герич.

- Романе, як гравці «Скали» зараз себе почувають після трьох поразок поспіль? Чи відновилася команда психологічно?

- Хотілося б у це вірити. Ситуація в команді не найкраща, але ми рук не опускаємо. Поразка у Сумах була несправедливою. Ми проспали два стандарти, за що і поплатилися. За грою ми суперника переграли. З «Десною» програли справедливо, а от від «Авангарду» вдома також програли несправедливо. За відгуками від вболівальників наша команда у цьому матчі виглядала непогано. На жаль, нам голи даються важко, а у захисті не обходиться без помилок, пропадає концентрація. Усі команди нас добре нас вивчають, наші дії суперники «читають» наперед.

- Чому пропадає концентрація?

Брак досвіду, можливо брак фізичних кондицій. Хто б що не говорив, але перехід з другої ліги до першої не може пройти безболісно. У першій лізі треба швидше приймати рішення, бути краще готовим фізично. У першій лізі усі суперники приблизно рівні, і не потрібно зважати на те, яке місце займають ці команди в турнірній таблиці. Бувають суперники більш кваліфіковані, більш організовані, але за своїм рівнем вони не суттєво відрізняються.

- Як головний тренер команди Василь Малик налаштовує команду на матч проти «Гірника-Спорту»?

- Усі думки лише про перемогу. Ми самі усе розуміємо, говорити нам нічого не треба. Назад немає куди відступати. Очки потрібно брати у кожному матчі і будь-якою ціною. Нам потрібно підніматися знизу турнірної таблиці. Туди опуститися легко, а от звідти потім піднятися буде важче. Саме це нам і сказав Василь Малик.

- Чи можна сказати, що за три поспіль поразки команда заборгувала результат перед власними вболівальниками?

- Так. Нам прикро, але цією грою намагатимемось вибачитися за такий результат і перед ними, і перед президентом команди Миколою Кмітьом. На жаль, наша статистика вдома не є найкращою – лише одна перемога над ФК «Тернопіль».

- Чому вдома грати важче?

- Якийсь нефарт. Можливо, потрібно в команду запросити якогось рудого футболіста (сміється). Потрібно запросити ще раз священика, щоб він покропив на тільки стадіон «Сокіл», а й кожного гравця «Скали».

- На виїзді грати легше?

- Не зовсім. Вдома більша відповідальність за результат. На виїзді ти чомусь менше про це думаєш, більше сконцентрований на самій грі. З нами їздять на виїзд наші ультрас, але все одно грати легше. Можливо, вдома нашій молодій команді грати психологічно важко. В лізі ми наймолодші. Не всі гравці уже звикли грати на такому рівні.

- Чи є якісь особливості у підготовці до суботнього матчу з «Гірником-Спортом»?

- Готуємося у звичному режимі. У середу було заплановане дворазове тренування, однак його довелося відмінити через дощ. На жаль, виходимо з тих погодних умов, які маємо. Тренуємося також не на центральному стадіоні у Стрию, а на стадіоні у селі Миртюки.

- Чи пройшла команда уже адаптацію у першій лізі?

- Команда адаптувалася. По грі з «Іллічівцем» було помітно, що нам було важко, але поступово ми відчули рівень. Для прикладу, матчі з ФК «Миколаїв» та «Черкаським Дніпром» показали, що ми уже більш-менш адаптовані. Оскільки ми молода команда, нам бракує концентрації у деяких моментах. Ну і, звичайно, фарту. Втім, для того, щоб більше забивати голів, нам потрібно більше бити по воротах. Без ударів голів не буде. Часто команда грає в міні-футбол, хоче завести м’яч у ворота.

- Романе, ти не так давно граєш за першу команди «Скали». Що для тебе означає виходити в основному складі у матчах першої ліги?

- Для мене це велика відповідальність. Я не є такий досвідчений воротар, можна сказати, що у професійному футболі роблю перші кроки. У другій лізі за «Скалу» зіграв лише шість матчів. Перша ліга – це безцінний досвід. На мене лягає велика відповідальність, незважаючи на те, що я не такий досвідчений воротар. Хотілося б цю довіру використати і від тренера Василя Малика, і від президента Миколи Кмітя.

- Чи стало для тебе несподіванкою, що ти швидко потрапив до першої команди і став основним воротарем?

- Так. Коли були тільки чутки про першу лігу, не було у мене думки, що я зможу бути основним воротарем. Намагався довести, що на мене можуть розраховувати. Приємно, що команда підтримувала у тих випадках, коли робив щось не так. Все таки, як на першу лігу, вважаю себе молодим воротарем. Коли зрозумів, що можу, почав на тренуваннях працювати ще більше. Надіюся на те, що у мене є майбутнє, тому потрібно працювати без зупинок.

- Коли все-таки зрозумів, що можеш грати на такому високому рівні?

- Було це після переможної гри над «Нафтовиком-Укрнафтою». Тоді допоміг команди здобути три очки. Після цієї гри я зрозумів, що можу використовувати цю довіру і допомагати команді.

- Після того матчу екс-головний тренер «Скали» Володимир Книш зробив тобі комплімент, сказавши, що у тебе є майбутнє.

- Стараюся компліменти пропускати мимо вух. Якщо я це сприйматиму, у мене буде внутрішнє заспокоєння, а це не дуже добре.

- Кому найбільше завдячуєш у тому, що доволі різко потрапив у першу команди «Скали»?

- Головний тренер Василь Малик почав звертати на мене увагу, коли грав ще за команду U-19. Також відіграло роль те, що тренер воротарів «Скали» В’ячеслав Левицький мене тренував з 16 років, добре знав мої можливості. Він мене вчив азів футболу ще відколи я був в академії футболу «Скали». І також дякую президенту Миколі Кмітю, який посприяв тому, щоб мене залишити у першій команді.

- До речі, академію футболу «Скали» вважають однієї з найкращих в Україні. Що тобі дав цей період навчання у ній?

- Коли прийшов в академію, пригадую, навіть не вмів правильно ловити м’яч. Словом, в усіх воротарських навичках у мене були промахи. Тут тренери заставили у себе вірити. Працював багато над собою і пригадую у 16 років навіть літав з першою командою на збори. Академія футболу «Скали» дала мені дуже багато.

- І на останок, чи є воротарська конкуренція у «Скалі» за місце в основному складі?

- Так. Окрім мене, є два хороших воротарі. Олега Білика регулярно викликають у юнацьку збірну України, а це уже багато чого означає. Також до «Скали» прийшов досвідчений воротар Андрій Яковець. Вважаю, конкуренція у нас дуже хороша, тому потрібно тренуватися на максимумі