Горан Попов: "Ми мали вигравати й виходити до плей-офф Ліги Європи"

Останні матчі восени 2011 року захисник «Динамо» Горан Попов пропустив через травму. Але, будучи в курсі всіх подій, які відбуваються, македонець цілком може оцінити першу частину сезону для своєї команди та назвати головні причини невдачі в Лізі Європи.

«Єврокубковому провалу виправдань немає»

— Горане, ви пропустили багато ігрового часу через травму. Як почуваєтеся зараз?

— Дякую, вже все гаразд. Я не міг повноцінно тренуватися впродовж двох з половиною місяців після операції на коліні. За прогнозами лікарів, із 20 січня мав розпочати тренування, але реабілітаційний процес минув навіть швидше, і вже 15-го числа я бігав разом із Вінченцо Пінколліні. На першому зборі ще працював індивідуально, а з початком другого підготовчого етапу приєднався до загальної групи.

— Мабуть, було прикро спостерігати за виступом «Динамо» збоку, коли команда вилітала з Ліги Європи, а ви нічим не могли допомогти?

— Авжеж, і не лише мені, а й усім футболістам, тренерському штабу, адміністративному персоналу. Торік ми добре виступили в турнірі, зазнавши поразки у чвертьфіналі від «Браги», хоча по грі не мали пропускати португальський клуб до наступної стадії. Цього ж сезону все пішло шкереберть — як не змогли виграти у «Сток Сіті» в першому турі, так і не спромоглися переграти «Маккабі» в останньому.

— Після виходу до чвертьфіналу торік ніхто не очікував, що «Динамо» невдало виступить зараз. Що відіграло вирішальну роль?

— Гадаю, перш за все команда надломилася у психологічному плані після поразки від «Рубіна» та з припиненням боротьби в Лізі чемпіонів. Казанці грають у схожому з нами стилі, й шанси в нашому протистоянні розцінювалися як рівні. Тому поразка (причому в обох матчах) від «Рубіна» дуже серйозно вдарила по нашому самолюбству.

— Можливо, не вистачило футболістів, адже в листопаді-грудні, коли проходили вирішальні матчі, головний тренер не міг розраховувати на велику групу основних гравців?

— Можливо. Але це не може служити для нас виправданням. Ми мали вигравати й виходити до плей-оф Ліги Європи.

— Погоджуєтесь, що вирішальними стали дві зустрічі проти аутсайдера «Маккабі» з Тель-Авіва, в якого «Динамо», на відміну від конкурентів, так і не спромоглося виграти?

— У принципі, так. Граючи в Тель-Авіві, відкрили рахунок та контролювали хід гри. Однак ледь не єдиний момент, який мали господарі в матчі, вони реалізували наприкінці першого тайму. Якби ми виграли тоді, впевнений, вийшли би до 1/16 фіналу з першого місця.

«На «Донбас-Арені» — головне не програти»

— Якщо вдасться виграти чемпіонат, це буде гідна компенсація за виліт із Ліги Європи та Кубка України?

— Ми не замислюємося над цим. Перед нами стоїть конкретна мета — перемога в єдиному турнірі, в якому продовжуємо брати участь, тобто в чемпіонаті України. Попереду — десять матчів, у яких маємо взяти максимум. Кожен гравець має підходити до кожного поєдинку зі стовідсотковою концентрацією, адже на кону — перше місце та пряме потрапляння до групи Ліги чемпіонів.

— Фахівці вважають, що вирішальним буде матч на «Донбас-Арені» проти «Шахтаря»…

— Вирішальною може стати будь-яка з десяти майбутніх ігор. Як нам, так і донеччанам, буде складно, адже втрата навіть одного очка може коштувати чемпіонства. Щодо нашого очного матчу на «Донбас-Арені», то для нас важливо буде не програти.

— Пам’ятаєте, «Динамо» ще жодного разу не змогло переграти «Шахтар» на його стадіоні відтоді, як відкрилася «Донбас-Арена»?

— Зараз можемо виграти, чому ні (посміхається)? Бо ж вже нині перебуваємо у дуже хорошій формі — забиваємо м’ячі, граємо розкуто. Потрібна лише максимальна концентрація в тих іграх, що залишилися до завершення чемпіонату.

— На осічки «гірників» у майбутніх матчах сподіваєтеся?

— Найперше сподіваємося виключно на свої сили. Хоча й не проти, аби «Шахтар» десь втратив очки й відтак полегшив динамівцям завдання.

— Не дуже відстав від дуету лідерів і «Металіст». Горане, чи реально харків’янам скласти гідну конкуренцію «Динамо» та «Шахтарю»?

— Наразі вони позаду від нас на п’ять очок. У тій ситуації, що склалася, це дуже багато. Але я лише радітиму, якщо «Шахтар» поступиться другим місцем «Металісту». Особливо в світлі всіх коментарів «гірників» про те, що їхні клуб і футболісти — найкращі в Україні (посміхається). Цього року ми не дозволимо їм виграти чемпіонат.

— Не можу оминути тему виступів «Динамо» на НСК «Олімпійський». Які очікування від зміни домашньої арени?

— Для нас дуже важливо, аби на «Олімпійський» приходило якомога більше глядачів. Коли я виступав у «Херенвені», стадіон на 27 тисяч місць заповнювався на кожній грі. І це при тому, що населення самого міста — 28 тисяч! У Києві мешканців набагато більше, тому хочеться їх усіх бачити на стадіоні. Це буде для нас великою мотивацією…