Павло Ксьонз: "Досить втрачати очки"

Останнім новачком, внесеним «Карпатами» в заявку на весняну частину поточного сезону, став півзахисник Павло Ксьонз. Цей 25-річний футболіст перебрався в столицю Галичини з «Олександрії», де грав під керівництвом головного тренера львів’ян Володимира Шарана. Волею календаря, нинішній і попередній клуби Ксьонза зійдуться в очній дуелі найближчого вікенду.

– Ви вже встигли дебютувати в складі «Карпат». На якій стадії перебуває процес взаєморозуміння з новими партнерами?

– Притертися з новими одноклубниками ще потрібно, так як належної зіграності за два матчі важко досягти. Але нічого, поступово втягуюся в ритм гри і сподіваюся, що незабаром зможу зігратися з партнерами.

– Переходячи в інший клуб, футболіст нерідко змушений коригувати свої обов’язки на полі, а то і зовсім змінювати амплуа. У вашому випадку цього не сталося?

– Мої функції не змінилися. Володимир Богданович (Шаран – Авт.) вимагає від гравців моєї позиції того ж, що і в «Олександрії». Якщо я граю на фланзі, то від мене потрібні швидкісні дії і відпрацювання в обороні.

– У «Карпатах» ви з’явилися зовсім недавно. Розглядали інші варіанти?

– Ні. Просто так вийшло, що переговори між львівським і олександрійським клубами тривали дуже довго. Керівництво «Карпат» і «Олександрії» шукало компроміс, ось цей процес і затягнувся. На щастя, все вирішилося для мене благополучно і я тепер маю можливість захищати кольори львівської команди.

– Ініціатором вашої появи в «Карпатах» виступив Володимир Шаран?

– Так і є. Через якийсь час після свого працевлаштування Володимир Богданович подзвонив мені і поцікавився, чи немає у мене бажання перейти в «Карпати». Думав я не довго, незабаром відповівши йому згодою.

– Варіант продовження кар’єри в Олександрії не розглядався?

– Він існував, проте мені було б логічніше продовжити спільну роботу з Шараном. З цим фахівцем я ж працював не тільки в Олександрії, а й раніше в Ужгороді, коли він тренував тамтешнє «Закарпаття». Я добре знаю стиль його роботи і його вимоги.

– Скільки років знайомі з Володимиром Шараном?

– Виходить, що п’ять. Мені було 19 років, коли я перейшов в ужгородську команду. В ту пору Шаран працював в ролі помічника Петра Кушлика, а після його відходу з «Закарпаття» посів вакантний пост. З тих пір ми і знайомі.

– До якої категорії тренерів віднесли б Володимира Шарана – диктаторів чи демократів?

– Важко сказати. Скоріше, щось середнє. Шаран – дуже вимогливий тренер. При ньому потрібно викладатися на всі сто відсотків. І якщо ти робиш все так, як він того вимагає – значить, завойовуєш його довіру. Володимир Богданович відноситься до категорії наставників, який завжди готовий допомогти у футбольному плані. Якщо треба, він все пояснить, підкаже. Цей фахівець здатний зробити з футболіста гравця високого рівня.

– Про причини поразок на старті весняної частини сезону вже замислювалися?

– Проти «Зорі» я не грав, так як тільки опинився в «Карпатах». Навіть не можу пояснити цей програш. Як, втім, і в матчі з «Таврією». Правда, в поєдинку з сімферопольцями сценарій був інший: протягом 60 хвилин ми перегравали суперника, вели в рахунку 2:0. А потім все змінилося... Може, втомилися фізично – не знаю. Виграшна була гра, а тут таке... Але як би там не було, обидві ці поразки безглузді. Що стосується «Металіста», то тут інша справа. Цей суперник – команда високого рівня, яка на голову сильніша багатьох представників еліти. У минулий понеділок були моменти і у нас, і у харків’ян, однак склалося так, що ми поступилися 1:3.

– Ви брали участь у двох останніх матчах. До себе багато претензій?

– Я не можу оцінювати себе – нехай це роблять тренери, фахівці, вболівальники. Моя думка така: якщо сталася поразка – значить, програла вся команда. Значить, зіграв нижче свого рівня.

– У найближчому двобої вам належить зіграти проти свого колишнього клубу – «Олександрії». Що можете сказати про цього суперника?

– Олександрійська команда також виявилася в непростому турнірному становищі, тому в кожному матчі вона бореться з останніх сил, намагаючись врятуватися від «вильоту» з Прем’єр-ліги. Їм, як і «Карпатам», відступати більше нікуди. Ясна річ, до Львова «Олександрія» приїде аж ніяк не віддавати нам очки, а забирати їх.

– Подібні поєдинки на кшталт давньої приказки «Коса найшла на камінь». А в таких випадках часто матчі закінчуються внічию. Як сприйняли б такий результат?

– Про нічию я навіть і думати не хочу! Досить вже – зіграли три матчі, а жодного очка в клубну скарбничку так і не внесли. У поєдинку з «Олександрією» ми налаштовуємося тільки на досягнення переможного результату. «Карпатам» відступати нікуди – нам що б то не стало потрібно брати три очки. Тим більше, ми граємо при рідних трибунах, на яких зберуться наші віддані вболівальники.