Мирон Маркевич: Головною перешкодою переходу Коноплянки в Металіст є фанати

Головний тренер харківського "Металіста" Мирон Маркевич в інтерв‘ю Газеті по-українськи розповів, кого б з українських виконавців він запросив би до Харкова, яка команда є його ідеалом, а також пояснив про шкоду, якої завдає українському футболу ліміт на легіонерів.

"Євген Коноплянка ідеально вписався б в нашу систему гри. Техніка, швидкість усе при ньому. Саме я запросив його до збірної, де він тепер став загальновизнаним лідером. Наскільки я знаю, головною перешкодою можливому переходу Євгена є думка дніпропетровських фанатів. Переїзд до Харкова вони йому не подарують. Все, що я міг зробити (для трансферу футболіста) – зробив. Але не все залежить від мене. Це вже питання до керівництва", - зазначив Мирон Богданович.

Наставник відмітив, що міг би працювати, наприклад, з Алієвим та Мілевським: "Я запрошував цих хлопців у збірну й не мав із ними жодного клопоту. Звісно, вони люди не прості, але з ким було легко? З Рикуном? За великим рахунком я йому дуже вдячний за ті чотири сезони, які ми працювали разом. Звісно, він міг клеїти дурня на тренуванні, але в грі був неперевершеним. Такі гравці рідко родяться. У нинішньому "Металісті" ніхто й близько не підійшов до його рівня майстерності. Згоден, що таке рідко побачиш. Швидше навпаки – гравець демонструє чудеса на тренуванні, а в грі його не помітиш".

За словами Маркевича, найвищий момент тренерської майстерності - вміння внести перелом у гру, що від початку складається невдало: "Цієї осені були два такі матчі: з "Шахтарем" і догравання з "Дніпром". У Дніпропетровську я після 20 хвилин гри замінив Гомеса. Він дорогою демонстративно скинув рукавички. Потім, як розповідали, кидався футболкою у роздягальні. Але Марлос, який вийшов на поле, переломив гру. Віддав пас, після якого ми зрівняли рахунок. Після гри, коли ми зайшли до роздягальні, Гомес затих. Уже нічим не кидався, не буянив. А, уявіть, що було якби ми програли?"

Своїм ідеалом Маркевич вважає "Барселону" Хосепа Гвардіоли: "Гадаю раніше такої команди не було і в майбутньому вона не скоро з'явиться. А в основу що було покладено? Творчість гравців і висока техніка володіння м'ячем. Причому володіння м'ячем доходило до показника у 80%. Суперники виходили на поле й мріяли не поступитися з різницею більше ніж в три м'ячі. Це вже потім навчилися ставити автобус, як це робили "Рубін" і "Челсі"".

Що стосується ліміта на легіонерів, то Маркевич пояснив: "Мене у відсутності патріотизму звинуватити важко. Тут ось у чому річ. "Динамо" і "Шахтар" скуповують усіх молодих гравців, хто хоч раз ударив по м'ячу. Вони отримують контракт і радо відправляються в оренду. При цьому мають зарплату вдесятеро більшу ніж в умовному "Севастополі" чи "Карпатах". Їм уже нічого не треба. Скажіть, про що може мріяти Василь Кобин? Ці люди не мають ніякого стимулу для росту. А якби ліміту не було, то всі ці українські гравці потрапляючи в "Карпати" із шкури пнулися аби повернутися в суперклуб. У тій самій Італії лише суперклуби купують дорогих іноземців. В середняках грають переважно італійці. І ніхто не скаржиться. З іншого боку хіба той же Коноплянка не заграв би в "Дніпрі", якби не було ліміту на легіонерів? Та він у будь-якому суперклубі Європи заграв би. І Ярмоленко грав би тут, не загубився. І Хачеріді, і Гусєв. Так само грав би у "Шахтарі" Кучер".