Ворскла - Говерла 3:1. Покарання за недбалість

УПЛ, 23-й тур

Полтава. Стадіон "Ворскла" ім. Бутовського

Головний арбітр: Дмитро Кутаков (Київська область)

"Ворскла" (Полтава) - "Говерла" (Ужгород) 3:1

Голи: Турсунов 34, Міщенко 60, Міщенко 73 - Буяльський 48

"Ворскла": Непогодов, Міщенко (Янузі 74), Турсунов (Маркоскі 84), Пердута, Ткачук, Сапай, Яховіч, Чеснаков, Дедечко, Громов (Кривошеєнко 88), Даллку

"Говерла": Надь, Шарпар, Фернандо Перейра, Фещук, Акакпо, Нікулає (Степанюк 80), Кочіш, Люлька, Лисицький, Буяльський (Герасим'юк 87), Балафас (Шацьких 71)

Попередження: Ткачук 41, Міщенко 61 - Фернандо Перейра 2, Нікулає 41

"Говерла" навряд чи вилетить в цьому сезоні… Реалії такі, що ужгородцям за підсумком поточного сезону вже складніше опуститись до зони вильоту, ніж втриматись в турнірній таблиці там, де закарпатці є зараз. Втім, попри начебто виконане завдання, мови про відсутність турнірної мотивації в стані "Говерли" не допускають – що логічно і зрозуміло. "Говерла" для рядового українського вболівальника є і завжди була маленькою командою, перемоги якої, до прикладу, над "Карпатами", "Волинню" чи "Зорею" сприймаються як щось незвичне, сенсаційне. То закарпатцям потрібно в кожному матчі боротись, доводити, щоб позбутись уже закоренілого статусу аутсайдера. Перша четвірка-п'ятірка команд української Прем’єр – ліги, звісно, пішла далеко в плані розвитку, але рівень інших колективів, які стабільно грають в елітному дивізіоні і борються за місця в десятці, не є захмарним… "Говерла" близька до того, щоб вперше в своїй історії затриматись у компанії кращих команд країни більше, ніж на два сезони поспіль. Можливо, то перший крок на шляху від статусу колективу-ліфтера.

"Говерла" на елітному рівні ніколи не перемагала "Ворсклу" на її полі. Від того, що ужгородці мали підстави виходити на сьогоднішній матч в доброму гуморі (з триматчевою безпрограшною серією за спиною), завдання зламу полтавської неприємної традиції для підопічних В’ячеслава Грозного не полегшувалось. "Ворсклі" очки потрібні… Весняна активність "Волині" до чотирьох команд розширила коло претендентів на шосту сходинку графіку, тому для збереження надії полтавчани не мали права сьогодні помилятись.

Автор цих рядків у анонсі поєдинку з 22-х стартових гравців схибив тільки на одному: у "Говерли" на позиції лівого вінгера вийшов не Дмитро Трухін, а Віталій Буяльський, який, нарешті, залікував травму. В іншому обидва тренери випустили тих, кого і можна було чекати. Буяльський вийшов допомагати форварду Маріусу Нікулає разом із Максимом Фещуком та Разваном Кочішем. Сотіріос Балафас і В’ячеслав Шарпар грали глибше, в опорній зоні. Олександр Надь з лінії воріт керував захисною лінією, яку сформували Уоллас Перейра, Серж Акакпо, Віталій Лисицький і Сергій Люлька.

Дмитро Непогодов – голкіпер "Ворскли"; традиційна четвірка оборонців – Вадим Сапай, Арменд Даллку, Євген Ткачук та Ігор Пердута. Вище розмістились Денис Дедечко з Володимиром Чеснаковим. Форварду Адісу Яховічу з глибини допомагав Олег Міщенко, а Артем Громов з Санжаром Турсуновим відповідали за фланги.

Матч почався в неспішному темпі. Футболісти обох команд не поспішали йти в атаку, зосередившись тільки на використанні помилок суперника. У "Ворскли" вже на 2-й хвилині був удар від Громова, який, втім, слугував тільки розминкою. Трохи гарячіше біля воріт Надя було через десять хвилин, коли Міщенко, скориставшись з неузгодженості гравців "Говерли", вривався в ужгородські володіння; та Олег був зупинений Сергієм Люлькою.

Гра на старті більше трималась в центрі поля. Обидві команди не вражали тактичними сюрпризами чи дисципліною. Все звелось до банальної боротьби за простір, у якій довгий час не було переможця.

Вже пізніше – десь з хвилини 30-ї – полтавчани заволоділи територією, але до того часу розчаровували своїх прихильників. Перший по-справжньому гострий момент у матчі виник саме біля воріт Дмитра Непогодова. Віталій Буяльський на лівому фланзі обігрався з Разваном Кочішем і віддав останньому пас у вільну зону; румун з вигідної позиції не влучив у дальній кут полтавських воріт.

Відповіді господарів довго чекати не довелося; після прострілу/навісу з лівого флангу Акакпо необачно вибив м'яча на Громова, Артем легко одним рухом прибрав з дороги Лисицького і видавав ще один пас – у напряму Міщенко; але Олега вже перекрили. Саме з того моменту "Ворскла" почала окреслювати свої претензії на перемогу. Швидше і легше працюючи із м’ячем, господарі змушували суперника часто помилятись. Якби був трохи зібранішим Ігор Пердута, рахунок було би відкрито вже на 32-й хвилині; оборонець отримав чудову передачу з центру у вільну зону, але пробив невдало.

Як потрібно завершувати подібні моменти Пердуті продемонстрував Санжар Турсунов. Новачок "Ворскли", який активно мінявся флангами із Громовим, опинився справа; Акакпо після виносу м'яча Непогодовим виграв повітря у своїй зоні відповідальності, але не вибив шкіряного, а спрямував його точно на хід Турсунову. Уоллас не зміг вчасно увімкнутися в епізод і Санжарову залишалось просто не програти ближній бій Олександру Надю… Не програв.

Забитий гол зняв з плеч Василя Сачка тягар. "Ворскла" грала під тиском відповідальності за результат, який з голом, що зрозуміло, трохи послабився. До кінця тайму у полтавчан вже не було моментів, а "Говерла" двічі досить цікаво атакувала, але в обох випадках не було належного завершення. Спочатку Фещук не зміг пробити як слід, а потім Люлька, перебуваючи під щільною опікую, в штрафному майданчику суперника заробив тільки кутовий.

Навряд чи всі у Полтаві залишились задоволеними першим таймом. "Ворскла", напевно, трошечки краще грала за суперника, але не залишала враження цілковитого господаря ситуації. І дійсно, як тільки гра відновилась – тут же в полтавчан виникли проблеми. На 48-й хвилині розігравши м'яча з ауту, пройшла довга передача у штрафний майданчик на Буяльського. Віталій ніби був у програшній позиції, але зумів відтіснити корпусом Сапая, втекти від нього і з кута воротарської зони пробити; удар вийшов кволим, але того вистачило для голу. Непогодов зіграв не дуже надійно; воротар довго сумнівався, виходити на опонента чи ні, втративши через те і час, і впевненість.

Дзвіночок господарі почули. Для "Ворскли" перший в історії домашній пропущений гол від "Говерли" на елітному рівні українського футболу мав ефект холодного душу. Підопічні Василя Сачка вже не могли грати на утримання рахунку, і то для них було тільки на краще… Відразу ледь Олег Міщенко не забив після передачі з правого флангу – Надь дивом парирував м'яча. Але тим самим голкіпер ужгородців тільки відклав на пізніше те, що мусило статись. Власне, відклав до 60-ї хвилини… Саме тоді стався черговий провал в захисті закарпатців, з якого господарі з радістю скористались: Пердута зліва подав, а Міщенко, перебуваючи наодинці перед чужими воротами, в дотик відправив шкіряного за спину Надю.

Варто віддати належне і гостям: вони старались зрівняти рахунок і мали шанси. Фещук зі штрафного пробив дуже непогано (Непогодов впорався), а от Шарпар з меж штрафного майданчика уже з гри – гірше… Але якби така гра й далі продовжилась, не факт, що "Ворскла" розжилася б трьома очками. Та зняв усі питання на 73-й хвилині той же Міщенко. Акакпо з Люлькою на правому фланзі подарували м'яча Яховічу, той помітив вільну зону, віддав туди на хід Олегу, а той уже спокійно розібрався – 3:1.

Решту часу команди просто догравали. Догравали в досить швидкому темпі, але між двома штрафними майданчиками. Крім кількох кутових, виходу на поле в складі "Говерли" Степанюка (а ще раніше з'явився Шацьких), пригадати то й немає чого.

"Говерла" сьогодні зійшлась наче з покращеною власною копією. Обидві команди відзначились пасивністю на стартовому відрізку, і активністю та працьовитістю протягом решти ігрових хвилин. Але у "Ворскли" та працьовитість була ще підкріплена індивідуальною майстерністю виконавців і мінімумом помилок. У закарпатців, навпаки, було багато неузгодженостей в діях, з яких суперник і скористався.