Ліга Парі-Матч. Металург - Олімпік 0:3. #СейвМЗ

Ліга Парі-Матч. Десятий тур

Запоріжжя, "Славутич-Арена". 6960 глядачів

Головний арбітр: Игор Пасхал (Херсон)

"Металург" (Запоріжжя) - "Олімпік" (Донецьк) 0:3

Голи: Гришко 42, Кадімян 71, Танчик 90

"Металург": Старцев - Пашаєв, Лисицький, Кулініч, Помазан (Плахтир 87) - Орелесі - Татарков, Жураховський, Гвілія, Попов - Платон

"Олімпік": Махарадзе - Парцванія (Доронін 73), Гришко, Борзенко, Гошкодеря - Огіря, Лебедь (Драченко 39) - Танчик, Поступаленко (Матяж 64), Моха - Кадимян

Попередження: Пашаєв 32, Старцев 58, Гвілія 77 - Борзенко 45+3, Кадимян 84, Моха 90+2

«Металург» повинен жити», - таким банером футболістів зустрічали трибуни. Запоріжці відгукнулись на заклик фанатів та небайдужих до долі клубу та заповнили «Славутич Арену» більш ніж на половину. Востаннє на домашньому матчі «Металургу» таке траплялось ще минулого сезону на грі з «Дніпром». Місто згадало про свою команду, коли та занесла ногу над прірвою. Звичайно, навряд чи майже аншлаг на одному окремо взятому матчі міг кардинально змінити ситуацію, проте підтримка молодим гравцям у хвилину невизначеності точно не завадила. «Металург» ще живий, а значить повинен боротись до останнього. Зокрема, з «Олімпіком» за місце у вищому дивізіоні.

Анатолій Чанцев цього разу не дорахувався двох основних виконавців. Олександр Каплієнко відбував дискваліфікацію, а Дмитро Юсов отримав травму напередодні гри. Тож тренеру довелось повертати до основи Руслана Платона, який грав на вістрі, а на лівий фланг захисту відправляти Романа Помазана. Доповнили лінію оборони Кулініч, Лисицький та Пашаєв, а Максим Старцев зайняв звичне місце у рамці воріт. Опорник Нуредін Орелесі мав зв’язувати захист з атакую, а створювати комбінації для Платона мали (справа наліво) Татарков, Гвілія, Жураховський та Попов.

Свої кадрові проблеми були і в Романа Санжара. Втім, довжина лави запасних дозволяла тренеру «Олімпіка» закрити проблемні позиції без втрати якості. Перед голкіпером Заурі Махарадзе захищались Парцванія, Гришко, Борзенко та Гошкодеря. Трикутник в центрі поля, спрямований вістрям до воріт суперника, сформували Лебедь, Огіря та Поступаленко. Моха та Танчик атакували з флангів, а в нападі грав Гегам Кадимян.

З перших хвилин було помітно, наскільки гості виглядають зіграніше та, в цілому, майстерніше. Команда Романа Санжара набагато менше помилялась в простих ситуаціях і свої атаки намагалась завершувати ударами по воротам. Натомість, в діях запорізької команди було дуже багато сумбуру, що можна було пояснити намаганням зіграти якомога краще перед такою великою аудиторією.

Першу небезпечну нагоду в грі вже на сьомій хвилині створили донеччани. Моху розрізним пасом вивели на побачення зі Старцевим, марокканець бив низом, однак Максим ногою м’яч зачепив. На дальній стійці кулю в сітку добивав Лебедь, але з гострого кута у ворота не влучив. «Металург» довгий час не міг підійти до воріт суперника, аж поки не заробив право на штрафний метрах в 28-ми від воріт. Розіграли стандарт підопічні Чанцева досить оригінально – Гвілія, перед яким стояли двоє партнерів, черпаком закидав м’яч за стінку, однак, здається, Попов в боротьбі з захисником обробити хитрий пас не зміг. Значно небезпечніше було, коли Гвілія подавав штрафний з флангу – Махарадзе зіграв на виході, однак, вибиваючи м’яч кулаком, влучив у Помазана. На щастя для Заурі, від Романа куля відлетіла в сторону від воріт.

Невелику паузу, під час якої команди збирались з силами та готували план подальших дій, закінчив Моха, який на куту штрафного майданчика обіграв Пашаєва та крутив м’яч у дальню девятку. Для голу-шедевру не вистачило якихось півметра. Ефектну гру, але трохи іншого плану, продемонстрував Гвілія. Валеріане в центрі поля накрутив трьох суперників і віддав пас на Жураховського. Ігор завдав кволого удару метрів з 20-ти, що не стало проблемою для Махарадзе. Так само спокійно піймав м’яч і Старцев після удару Кадимяна. Щоправда, Максим потягнув при цьому м’яз, навіть довелось викликати лікарів на поле.

Між тим, на 39-й хвилині Роман Санжар провів першу заміну. Замість Валерія Лебедя вийшов Максим Драченко. Достеменно не відомо, що стало причиною такого рішення – травма чи невдоволення тренера грою підопічного, однак саме після цього «Олімпік» відкрив рахунок, та ще й з допомогою свіжого гравця. Під час подачі зі штрафного захисники «Металурга» забули про Драченка, Максим не став бити сам, а скинув м’яч на протилежну стійку, звідки Гришко з метра розстріляв ворота – 0:1. До кінця тайму «Металург», звичайно, йшов вперед, але безідейно, потребуючи підказок від тренера.

Після перерви запоріжці заграли так, як в цьому сезоні ще не грали. Розкуто, сміливо, різноманітно. Одразу після поновлення гри «Металург» ледь не зрівняв рахунок. Можливо навіть і зрівняв, але однозначної відповіді на питання, чи перетнув м’яч лінію воріт, не дасть ніхто. Платон, отримавши пас на лінії штрафної зони, сміливо пішов на захисників, зумів вийти на оперативний простір та завдав удару – від ноги Махарадзе м’яч полетів у ворота, однак в останній момент Гошкодеря зумів вибити кулю з рамки в ударом в падінні через себе. Арбітр та асистент голу не побачили…

Відчувши смак до гри, запоріжці продовжили наступ. На 51-й хвилині Платон вивів на ударну позицію Гвілію, однак Валеріан вдарив точно в Махарадзе. Заурі м’яч відбив на Жураховського, проте Ігор повторним ударом сходу у ворота не влучив. Згодом Роман Попов, прийнявши діагональ, змістився з лівого флангу в центр і пробив повз ворота. На протилежній половині поля дивне рішення - взяти м’яч від свого гравця - прийняв Старцев. Втім, «Олімпік» використати вільний удар не зміг, м’яч влучив у стінку та прилетів у руки воротарю. Куди не безпечнішим був постріл Парцванії метрів з 25-ти – ось тоді Максиму вже довелось проявити усю свою майстерність, витягнувши шкіряного з-під поперечки.

Натомість «Металург» ледь не повторив один з шедевральних голів минулорічної зустрічі з «Олімпіком», коли Штурко п’ятою вразив ворота після прострілу Пашаєва. Цього разу асистував Татарков, який здорово обіграв Гошкодерю, а на передачу вискакував Попов, проте Романа випередив Махарадзе. Згодом з-за меж штрафного майданчика стріляв Орелесі – вище воріт.

Поступово атакуючий запал господарів почав спадати. «Олімпік» все частіше вибігав в контратаки, які ставали дедалі не безпечнішими. Якщо з ударом Мохи в нижній кут справився Старцев, то наступний випад призвів до голу. Провалом на лівому флангу скористався Парцванія, який вивів Кадимяна на побачення з голкіпером – Гегам свій шанс не втратив – 0:2.

Пропустивши другий гол, з «Металургу», ніби, випустили повітря. По інерції підопічні Чанцева, який у другому таймі на відміну від першого нерухомо сидів на лаві, йшли вперед, однак ситуацію на полі повністю контролювали футболісти «Олімпіка». Той же Моха мав ще один шанс, аби відзначитись, але з 12-ти метрів не влучив у нижній кут. Втім, третій гол у ворота Старцева таки стався – Танчик, отримавши пас від Кадимяна, обіграв голкіпера та пробив у ворота повз Лисицького. Вже в компенсований арбітром час «Металург» міг забити гол престижу, але після удару головою в падінні когось з запоріжців свою команду врятував Махарадзе.

Після фінального свистка футболісти «Металурга» пішли дякувати своїм фанати. Хтозна, можливо це був останній матч запорізької команди в еліті. І хоч вона програла, але бажання грати для своїх вболівальників продемонструвала.