Ліга Парі-Матч. Олімпік - Динамо - 0:3. Трохи важче, ніж тренування

Ліга Парі-Матч. 15-й тур

20 листопада. Київ. Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського. 6 000 глядачів

"Олімпік" (Донецьк) - "Динамо" (Київ) 0:3

Голи: Жуніор Мораєш 25, Гармаш 45+1, О. Гусєв 70, з пенальті

«Олімпік»: С. Литовченко – Парцванія, Д. Гришко (к), Борзенко (Конде 46), Гошкодеря – Драченко, Огіря – Танчик, Поступаленко, Моха (Шестаков 76) – Кадимян (Матяж 46)

Тренер – Роман Санжар

«Динамо»: Шовковський (к) – Даніло Сілва, Петровіч, Драґовіч, Антунеш – Міґел Велозу – О. Гусєв (М’якушко 71), Гармаш (Сидорчук 60), Буяльський, Беланда – Жуніор Мораєш (Теодорчик 77)

Тренер – Сергій Ребров

Суддя: Труханов (Харків)

Попередження: Гошкодеря 51, Танчик 90+2 – Беланда 90+2

Впродовж майже двох діб Київ поливало, наче із відра. Нудний безперервний дощ позаливав усі євротротуари європейської столиці у районах поряд із центром. Але приблизно години за три до однієї з останніх у цьому році домашніх гастролей «Динамо» стихія над бажаючими відвідати ввечері стадіон імені Валерія Лобановського таки змилувалася.

Як і очікувалося, наставник киян Сергій Ребров виставив на цей матч комбінований варіант складу, давши перепочити тим, хто був повноцінно задіяний у складі збірної і на кого наставник розраховує у вівторковому протистоянні Ліги чемпіонів у Порту. Ворота «Динамо» захищав капітан Олександр Шовковський. Справа в обороні вперше після народження сина Даніеля вийшов Даніло Сілва. На протилежному краї грав Віторіну Антунеш, а в центрі діяла нова пара Радослав Петровіч – Александар Драговіч. В опорній зоні грав Міґел Велозу, а під нападником Жуніором Мораєшем справа наліво розташувалися Олег Гусєв, Денис Гармаш, Віталій Буяльський та Юнес Беланда.

У воротах гостей знову грав Сергій Литовченко. В центрі оборони поряд із капітаном Дмитром Гришком на цей раз грав Сергій Борзенко, справа оборонявся вихованець «Динамо» Темур Парцванія, зліва – Віталій Гошкодеря. В опорній зоні знову не було Валерія Лебедя, але повернувся туди Владислав Огіря, котрий грав у парі з Максимом Драченком. Під нападником Ґеґамом Кадимяном традиційно грав Артем Поступаленко. На флангах півоборони – Володимир Танчик (справа) і Моха (зліва).

Дебют зустрічі був звичним для матчів команди київського «Динамо» на внутрішній арені в поточному сезоні. Зважений, неквапливий темп гри, тривалі розіграші м’яча в зоні між центральною лінією і підступами до карного майданчика команди, яка сьогодні була номінальним господарем. Пристрілку кияни розпочали з дальньої відстані. Спершу Буяльський пробив метрів з 22-х у руки Литовченкові. Трохи згодом Мораєш на підступах до карної зони змусив на собі фолити Гришка й заробив штрафний, втім, Велозу виконав «стандарт» дуже невдало, пробивши зі зручної позиції в стінку. Справді ж небезпечним вийшов момент за участю Гусєва. Отримавши м’яч неподалік від правого кута карного майданчика суперників, Олег змістився ближче до центру і вистрелив на виконання з правої у дальній верхній кут – Литовченко з великими труднощами зачепив м’яч рукою і перевів його над поперечиною. Коли ж Гармаш після передачі зліва зробив з меж карної зони скидку на Буяльського, Віталій метрів з 20-ти пробив над поперечиною.

Очікуваний гол відбувся на 25-й хвилині. То Гармаш виконав з району правого кута штрафного майданчика навіс, а Мораєш, випередивши оборонця, підрізав м’яч головою акурат під хрестовину – 0:1.

Відкривши рахунок, динамівці розслабилися настільки, що навіть подарували суперникам кілька нагод створити реальну загрозу. Скажімо, непогано вривався і прострілював з правого флангу Танчик. Кадимян замкнути передачу не встиг, але куля, просквозивши вздовж карної зони, потрапила точно під ноги Гошкодері. Віталій, набігши з глибини, пробивав сходу без перешкод, але пробивав невдало – м’яч звалився з ноги оборонця донеччан і пролетів метрах у двох від стійки. А ще через кілька хвилин про Любляну 1999-го, незграбно вибивши м’яч у центр поля, ледь не згадав Шовковський. Зрештою, Поступаленко не Ачімовіч, перекинути воротаря він не зумів.

Власне, більше грубих помилок до перерви динамівці не робили, хоча вперед вони теж не поспішали. Кияни грали у відверто тренувальному режимі й навіть не збиралися збільшувати оберти. З напівдрімотного стану вболівальників на трибунах вивів епізод в уже компенсований арбітром час. То Мораєш віддав розрізний пас до меж карної зони на Гармаша, а Денис, прийнявши м’яч і розвернувшись до воріт в півоберта, мав вдосталь часу, щоб приборкати кулю повторно, опрацювати її собі під удар і холоднокровно пробити низом у нижній кут так, щоб Литовченко навіть не ворухнувся – 0:2.

Після перерві Роман Санжар привів подвійну заміну, випустивши в центр оборони замість Борзенка Секу Конде, а Кадимяна на вістрі атаки замінив Іван Матяж. Донеччани розпочали тайм значно активніше і навіть могли скоротити відставання після того, як Парцванія навісив справа, а Драченко, вибігши на цей пас з глибини, кивнув головою так, що м’яч лише торкнувся чола і потрапив до ніг суперників.

Динамівці вперед вибігати не поспішали, але перший їхній же випад призвів до небезпеки. То Мораєш перевів м’яч діагоналлю з центральної зони вправо на ніким не прикритого Гусєва. Олег, звичайно, міг бити сам, але вирішив зробити скидку в район одинадцятиметрової позначки під удар Буяльському. Передача вийшла не найзручнішою, але Віталій все ж пробив сходу, а його удар оборонці заблокували. Трохи згодом Гусєв, отримавши м’яч у центрі карної зони, скидав на Буяльського ще раз. На цей раз хавбек пробив метрів з 20-ти над поперечиною.

На заключну третину гри Ребров випустив замість Гармаша Сидорчука. Зрештою, на той момент кияни вже володіли територією повністю. Чемпіони хоч і не сильно рвалися, щоб забити втретє, але гол прийшов майже сам по собі. То Парцванія не встояв під магією фінтів Беланди і вдарив марокканця у межах карної зони по ногах. Юнес тільки цього й чекав. Падіння й Труханов вказав на позначку. Гусєв з одинадцяти метрів пробив, розвівши м’яч і воротаря по кутах, бездоганно – 0:3.

Відразу після забитого голу Олег поле залишив, поступившись місцем на полі Сергієві М’якушку. Але щоб забити іще, цього було мало. Довелося Реброву випускати Лукаша Теодорчика. Власне, поляк в ендшпілі поєдинку був найнебезпечнішим. Серед динамівців, звісно, бо серед гравців «Олімпіка» ідеальну нагоду забити втратив після поданого Танчиком кутового Драченко. М’яч після удару Максима головою пролетів над поперечиною.

А Теодорчик вперше міг забити незадовго до того, вдаривши низом метрів з 20-ти. Литовченко перевів м’яч у красивому стрибку на кутовий. Ще раз, незадовго до фінального свистка Лукаш прорвався до воріт справа та удар нападника у ближній кут низом влучив у сітку з зовнішнього боку.

0:3. Глядачам – черговий «шедевр», футболістам – тренувальний спаринг перед Лігою чемпіонів.