Ліга Парі-Матч. Волинь - Металург 9:1. Без жалю до приречених

Ліга Парі-Матч. 16-й тур

Луцьк, стадіон "Авангард"

Головний арбітр: Олександр Головков (Луганська область)

"Волинь" (Луцьк) - "Металург" (Запоріжжя) 9:1

Голи: Козьбан 1, Кобахідзе 4, Матей 7 (пен.), Кобахідзе 23, Шарпар 37 (пен.), Герасимюк 44, Матей 54 (пен.), Шарпар 58, Шарпар 82 - Ігнатенко 90+2

"Волинь": Кічак - Богданов, Шабанов, Жуніч, Польовий - Політило, Шарпар - Кобахідзе, Герасимюк (Чепелюк 84), Матей (Мемешев 55) - Козьбан (Горопевшек 75)

"Металург": Бабійчук (Шеремета 46) - Іздебський, Кузнєцов, Кулініч, Клименчук - Ігнатенко, Каплієнко (Ключік 80) - Ковалевський, Демченко, Татарков - Демідов (Стефурак 46)

Попередження: Богданов 51 - Кузнєцов 36, Демченко 45+4, Шеремета 53

А що ви хотіли від команди, якій за кілька днів до гри офіційно оголосили про кінець. Швидше виникає питання, для чого було мучити себе та інших всю осінь. Після того, як було оголошено про припинення фінансування «Металурга», запоріжці програли сім матчів з загальним рахунком 22:4 (без урахування знущань «Волині). Лише в одному поєдинку вдалось здобути нічию, однак тоді суперником була інша команда з нефутбольними проблемами – «Металіст».

Описувати те, що було на полі, немає ніякого сенсу. Це була гра команди професіоналів проти ДЮСШ, то ж результат цілком логічний. «Волинь» сповна скористалась можливістю поліпшити різницю забитих та пропущених м’ячів, а також переписала низку власних рекордів.

Ця перемога стала для луцької команди найбільшою за всю історію її виступів у вищому дивізіоні. Буквально хвилини не вистачило команді Кварцяного, аби повторити досягнення київського «Динамо», яке забивало дев’ять сухих м’ячів у ворота маріупольського «Іллічівця» в 2010-му році. З рахунком 9:1 в історії Чемпіонату до цього закінчувались лише два матчі – «Шахтаря» з «Торпедо» в 1997-му та «Динамо» з донецьким «Металургом» в 2013-му. Символічно, що обидві команди, які програли, припинили своє існування. Ще одним важливим статистичним пунктом для «Волині» став хет-трик В’ячеслава Шарпара – перший для луцької команди у вищій лізі.

Мабуть, не варто порівнювати «Металург» з «Кривбасом» та апелювати до характеру футболістів. В складі криворізької команди грали сформовані гравці, які навіть в критичних умовах прагнули зберегти репутацію. Як наслідок, Антонов, Федорчук, Бартуловіч, Дедечко та інші після зникнення команди знайшли собі нове місце роботи. Запорізьким юніорам зберігати не було що, а відповідного досвіду, аби адекватно реагувати на кризову ситуацію, вони ще не здобули.

Насправді такі матчі, як говорив «класик», смуток навівають. Український футбол, який майже від початку свого незалежного шляху був іграшкою в руках кількох багатіїв, вперто падає до найнижчої точки і, схоже, рятувати його поки ніхто не збирається. Втім, на це можна дивитись і під іншим кутом – ми переживаємо природній процес очищення, після якого отримаємо чемпіонат, що відповідатиме можливостям країни. Втім, це тема для зовсім іншої розмови.