Олександрія. З залізною витримкою і багатообіцяючою перспективою

"Олександрія" довго готувалася до вищого дивізіону. Навіть відмовилася від підвищення в класі, бажаючи підійти до баталій з кращими командами у всеозброєнні. Однак після першої половини нинішнього сезону рішення влітку 2014-го повернутися в еліту виглядає цілком виправданим. І справа не тільки в глибокій кризі декількох клубів Прем'єр-ліги. "Олександрія" підтвердила свої амбіції в протистояннях з колективами, які борються за Лігу Європи. У матчах з "Волинню", "Ворсклою", "Зорею" і "Карпатами" - колективами, які володіють більш досвідченим складом - команда Володимира Шарана не програла жодного разу, набравши вісім з дванадцяти можливих очок.

Вдалий виступ став наслідком системності, якої так не вистачає багатьом українським клубам. Керівництво "Олександрії" не намагається наздогнати лідерів, обіцяючи футболістам "золоті гори", а пропонує можливість грати, ні в чому собі не відмовляючи, і розвиватися. За словами того ж Володимира Шарана, прибуток гравців багато в чому залежить від результатів команди, що само собою мотивує грати краще. У підсумку зимовати дебютант буде на високій сьомій сходинці, з прийнятним відставанням від п'ятій позиції. Фактично, "Олександрія" подає приклад того, як повинен виглядає міцний середняк Чемпіонату України.

Трансфери

Багато клубів після підвищення в класі починали кадрову революцію, бажаючи за місяць річної перерви побудувати нову команду, яка б відповідала вищому дивізіону. "Олександрія" пішла іншим шляхом. Попрощалися з тими футболістами, котрі не були критично важливі для команди. Євген Чепурненко та Олександр Іващенко стали гравцями чернігівської "Десни", Володимир Бідловський переїхав до Києва в "Оболонь-Бровар", а Олександр Ломко продовжив кар'єру в ФК "Гірник-Спорт".

У зворотному напрямку - з Комсомольська в Олександрію - відправився Сергій Чеботаєв, який повинен був нав'язати конкуренцію на правому фланзі оборони Станіславу Мікіцею. Додати варіантів в обороні також повинен був вихованець "Ворскли" Олександр Матвєєв, який минулого сезону виступав за "Іллічівець". У півзахист прийшли Артем Полярус та Євген Морозенко з "Динамо-2", а також Михайло Козак з чернігівської "Десни".

Вже після початку чемпіонату, коли стало зрозуміло, що "Олександрії" не вистачає творчих гравців, у "Шахтаря" був орендований Давид Таргамадзе, який, власне, і зробив собі ім'я, виступаючи у складі триколірних в 2010-11 роках. Грузин після прощання "Іллічівцем" залишався без команди і відповідно ігрової практики, тому сумніви з приводу його персони виникали цілком обгрунтовані. Перші матчі, в яких Давид тягнув ковдру на себе, не демонструючи своїх сильних якостей, їх тільки підтвердили. Але Володимир Шаран виявив терпіння, а сам Давид виконав серйозну роботу, завдяки якій впритул наблизився до своєї оптимальної форми. У пізніх осінніх матчах уявити "Олександрію" без Таргамадзе в основі було вже неможливо.

Фізична готовність

Вже перший матч чемпіонату, після повернення в еліту, підніс команді Володимира Шарана серйозне випробування в особі донецького "Шахтаря". З погляду "фізики" "Олександрія" зіграла задовільно - темп тримала, билася до фінального свистка. Але, зрозуміло, що коли потрібно було, гірники додавали у швидкості, через що у дебютанта виникали проблеми. Тим не менш, в третьому турі олександрійці довели, що здатні посилити тиск навіть у кінцівці зустрічі, коли у виїзному протистоянні з "Металістом", зібраному з авторитетних за українськими мірками гравців, зуміли відігратися вже в компенсований арбітром час.

Примітно, що більшого всього голів підопічні Шарана забивали в останні 15 хвилин своїх матчів. Крім харківського поєдинку "Олександрії" вдалося засмутити "Шахтар" на своєму полі, здобути перемоги над "Волинню" і тим же "Металістом" в рідних стінах, а також вирвати три очки в Ужгороді. Загалом, тренеру олександрійської команди вдалося підготувати своїх підопічних до першої частини сезону якщо не ідеально, то близько до цього. Принаймні, матчів, в яких суперник відверто перебігав "Олександрію", в пасиві городян не було.

Тактична гнучкість

Володимир Шаран ще в Першій лізі відшліфував тактику 4-2-3-1, від якої відходив лише у випадку крайньої необхідності, наприклад, коли через травму випав Василь Грицук - мозковий центр півзахисту "Олександрії". У пошуках оптимального рішення проблеми тренерський штаб в деяких матчах навіть зіграв з двома нападниками, правда, Пономар грав не на одній лінії з Коломойцем, а трохи нижче. Маючи у своєму складі двох габаритних форвардів, Шаран робив акцент на активній фланговый грі з подальшими подачами/прострілами в штрафний майданчик суперника. Таким способом олександрійці забили третину своїх м'ячів. Не менше уваги приділялося і стандартним положенням, що стало ефективною зброєю для "Олександрії".

Оптимальний склад

Першим номером "Олександрії" на початку сезону вважався Андрій Новак, однак після того, як голкіпер отримав серйозну травму, шанс отримав Владислав Леванідов. І, варто визнати, 22-річний воротар ним скористався сповна. Навіть коли Новак відновився і повернувся в команду, Шаран продовжив довіряти Леванідову. Основним правим захисником на початку сезону був Чеботаєв, але восени місце в старті відвоював Микицей. На протилежному фланзі не було альтернативи Артему Сухоцькому. У центрі оборони діяла зв'язка Сергій Басов - Антон Шендрик, на підстраховці залишалися Імереков і Матвєєв.

В опорній зоні частіше грали Андрій Запорожан і Павло Мягков, рідше - Євген Банада. Справа в півзахисті виходив Антон Голенков, ліворуч спочатку Артем Чорній, потім Давид Таргамадзе. Грицук виходив на позиції центрального атакуючого півзахисника, коли ж Василь травмувався, його підміняв Артем Полярус, Михайло Козак або навіть Пономар. Але Віталія все ж можна вважати основним нападаючим "Олександрії".

Кращий гравець

У складі нинішній "Олександрії" в кожній лінії є лідер, вартий високої оцінки. Оборону команди Володимира Шарана складно уявити без Сергія Басова, у півзахисті виділяється Давид Таргамадзе, Віталій Пономар після впевненого сезону у Першій лізі довів, що вміє забивати і на найвищому рівні. Однак беззаперечним лідером всієї команди як і раніше залишається Андрій Запорожан.

Капітан "Олександрії" робить все можливе, щоб прихід у еліту його команди вийшов не таким швидкоплинним, як попередній. Запорожан якраз в тому віці, який дозволяє максимально ефективно використовувати весь свій досвід. Опорний хавбек цементує центр поля команди Володимира Шарана, не забуваючи при цьому активно грати на атаку. Універсалізм також дозволяє тренеру використовувати його на проблемних позиціях. Наприклад, Андрій чудово закрив правий фланг оборони в матчі з "Динамо", що дозволило стримати швидкісного і технічного Дерліса Гонсалеса.

Особливо Андрію Запорожану вдалася кінцівка року, коли в чотирьох матчах він забив тричі - "Шахтарю", "Металургу" і "Говерлі". Таким чином, щоб повторити особистий рекорд - чотири голи за сезон - капітану "Олександрії" навесні потрібно нанести ще один точний удар. Враховуючи, з якою впевненість хавбек проводить сезон, є всі підстави вважати, що йому навіть вдасться поліпшити цей показник. Втім, цінність Запорожана в тому, що він ніколи не думає про особисту вигоду, а завжди грає виключно на команду. Як і личить капітанові.

Розчарування

У 2014-му році Руслан Степанюк переходив у харківський "Металіст" в якості одного з кращих гравців Першої ліги. Але відразу закріпитися в команді, бронзовому призері вищого дивізіону, атакуючому хавбеку не вдалося, через що Руслан відправився набиратися досвіду в "Говерлу". За команду В'ячеслава Грозного Степанюк грав регулярно, от тільки не так ефективно, як раніше - жодного гола або результативної передачі в 19-ти матчах. За словами самого футболіста, проблема полягала в тому, що тренер використовував його не на рідній позиції. Тому взимку 2015-го він повернувся в Першу лігу, щоб вже разом з "Олександрією" знову спробувати закріпитися в еліті.

Ось тільки і цього разу довести свою перспективність Руслану не вдалося - всього 110 ігрових хвилин за першу команду явно не той показник, на який розраховував як сам гравець, так і шанувальники його таланту. За словами самого Степанюка, зіграти краще завадив спад форми на початку сезону, після чого Володимир Шаран розраховував вже на інших виконавців. Руслану так і не вдалося стати в "Олександрії" своїм і в 2016-му році йому знову доведеться шукати іншу команду. Поки все йде до того, що Степанюк так і залишиться добротним гравцем для Першої ліги, але ніяк не для УПЛ.

Кращий матч

Ліга Парі-Матч. 11-й тур

18 жовтня 2015-го року. Олександрія. Стадіон "Ніка"

Олександрія - Волинь 3:1

Голи: Коломоєць 38, Мягков 55, Коломоєць 82 - Матей 90+2

Володимир Шаран начисто переграв свого більш досвідченого візаві Віталія Кварцяного. "Олександрія" зі стартовим свистком віддала територію супернику, зробивши акцент на грі другим номером. Витримавши тиск гостей, господарі поля самі почали турбувати оборону хрестоносців, а на 38-й хвилині розіграли відмінну комбінацію - Таргамадзе одним дотиком прийняв діагональ з правого флангу і відправив у прорив Мягкова, той у свою чергу точно прострілив на Коломойця, який ударом з меж штрафного площі не залишив шансів Неділько. Ще до перерви "Олександрія" могла збільшити перевагу, але м'яч після удару Полярус потрапив у штангу.

Другий тайм, на відміну від першого, команда Шарана вже почала з позиції сили і швидко збільшила перевагу. Після подачі кутового та метушні біля воріт "Волині" завершальний удар завдав Мягков. Крапку в впевненій перемозі "Олександрії" поставив Коломоєць, який після ефектного пасу від Козака вийшов один на один з воротарем і пробив невідпорно. Реалізований Матеєм в компенсований арбітром час пенальті враження від гри не зіпсував - "Олександрія" здобула одну з найяскравіших своїх перемог за всю історію виступів у вищому дивізіоні.

Завдання і перспективи

Навряд чи від "Олександрії" варто очікувати серйозних кадрових змін найближчим часом. Антон Голенков, Юрій Коломоєць і Руслан Степанюк, швидше за все, стануть єдиними втратами команди цієї зими. Величезним плюсом для Володимира Шарана стало продовження оренди Таргамадзе. Додасть варіантів в центрі поля і прихід Віталія Віценця, який може зіграти як в опорній зоні поряд з Запорожаном або Мягковим, так і ближче до воріт суперника, тобто нав'язати конкуренцію Грицуку.

Напевно тренер буде шукати варіанти для правого флангу оборони, яким він звичайно не задоволений, а також посилення для флангів атаки. Та й з одним форвардом в обоймі починати футбольний рік дуже ризиковано, тому найближчим часом варто очікувати відповідне поповнення і в лінію атаки.

"Олександрія" - одна з небагатьох команд з середини турнірної таблиці, за яку не потрібно переживати в зимову перерву. Команда Володимира Шарана буде спокійно готуватися до весняної частини сезону, і хоч завдання потрапити в першу п'ятірку перед нею не стоять, цілком можливо, що городяни здатні на сюрприз на фініші чемпіонату.