Герой футбольного дня. Андрій Пилявський

Дефіциту якісних центральних захисників в чемпіонаті України, на щастя, немає. Конкуренція на даній позиції настільки висока, що цілком пристойний гравець Андрій Пилявський може задовольнятися хіба що перебуванням на лаві для запасних збірної України. Очевидно, аби своїх конкурентів з "Динамо" та "Шахтаря" залишити за спиною, футболістові потрібно робити суттєвий крок вперед.

Наскільки підходящим для подібного маневру майданчиком є луганська "Зоря"? Звісно, з луганцями немає можливості виступати в Лізі чемпіонів, та й за Лігу Європи доводиться серйозно боротися, але півтора року, протягом яких Андрій вже захищає кольори "Зорі", показали, що в цій команді можна прогресувати і здобувати авторитет навіть суто у внутрішніх змаганнях.

Андрій ніколи не виступав за великі українські клуби. В юному віці Пилявський пройшов школу "Шахтаря", але професійну кар’єру розпочав у своєму рідному Києві. Щоправда, не в "Динамо", а в "Арсеналі", за який зіграв лише три матчі в першості дублерів. Більшого досягти не дозволила травма коліна, через яку Пилявський був змушений залишити розташування "Арсеналу". На горизонті з'явився варіант з броварським "Нафкомом".

Перехідний період пройшов вдало і дуже швидко Пилявський опинився у вінницькій "Ниві" – першій команді, в якій вдалося осісти і розкрити свій талант. Після майже сорока поєдинків у складі вінничан Андрій вже міг обирати подальші варіанти розвитку своєї кар’єри з кількох пропозицій. Великі клуби контракту не пропонували ("Дніпро" цікавився Пилявським раніше, ще до "Арсеналу"), тому Андрій погодився прийняти запрошення хайфського "Маккабі".

Напевно, саме в Ізраїлі Пилявський остаточно сформувався як футболіст, хоча постійної довіри від тренерів українець і не мав. З січня 2011-го по серпень 2014-го Пилявський відіграв за "Маккабі" близько п'ятдесяти поєдинків. Був ще період у єрусалимському "Бейтарі", за який Пилявський виступав на правах оренди. В цілому ж Андрій з "Маккабі" здобув титул чемпіона Ізраїлю та срібні нагорода Кубка країни. З цими досягненнями Андрій і перейшов до "Зорі" влітку 2014-го.

З Віталієм Вернидубом Пилявський сформував дуже пристойну пару центральних оборонців. І хоч Андрій, більшою мірою, перебував в тіні свого партнера, роботу Пилявський виконував справно. А коли Вернидуб залишив "Зорю", Андрій, мабуть, вперше в кар’єрі відчув свою значимість. Пилявський став одним з лідерів луганського колективу.

Існує тверде переконання, що нинішній рівень Пилявського – це ще не стеля його можливостей. Перехід Андрія до більш статусного клубу став би для гравця новим викликом і платформою для подальшого прогресу. Але насмішка долі в тому, що в Україні, крім "Зорі", Пилявському місця немає. "Динамо" та "Шахтар" центральними оборонцями укомплектовані (хоча Пилявський може зіграти й в центрі півзахисту), а до інших команд з "Зорі" переходити сенсу немає.

Ідеальним був би варіант з переходом до одного з представників західноєвропейського чемпіонату, але наразі Андрій ближче до варіанту з переїздом до Казані. Що ж, побачимо, чим завершиться ця історія.