Калиниченко: Назаренко доведе, що хрест на ньому поставили зарано

Повернення досвідченого Сергія Назаренка у рідний «Дніпро» стало однією з найрезонансніших подій зимового футбольного антракту. Одні вважають такий крок керівництва дніпрян ознакою безсилля й підтвердженням тези про фінансову кризу в клубі. Інші, навіть не заперечуючи думки перших, припускають, що користь від досвідченого футболіста все ж буде. Байдужими цей перехід не залишив нікого, тому UA-Футбол вирішив поцікавитися думкою про перспективи Назаренка в багаторічного партнера Сергія за півобороною збірної України, «Дніпра», «Таврії» й «Металіста» Максима Калиниченка.

- Переконаний, що Назик принесе «Дніпру» користь, - бере слово Максим. – Знаю Сергія надто добре, тому й не сумніваюся – обузою для команди Назаренко не буде. Він доведе, що хрест на ньому поставили зарано. Втім, навіть якщо припустити, що Сергій повернувся у рідну команду догравати, рішення про повернення такого гравця вважаю дуже правильним як для клубу «Дніпро», так і для українського футболу в цілому. Біда в тім, що раніше про людей, які віддали дніпрянам багато років, зазвичай забували. Таких прикладів було чимало.

- Мирон Маркевич у четверговому коментарі для UA-Футболу розповів, що рішення повернути Назаренка він з Сергієм приймав спільно…

- Я володію інформацією з середини і знаю, що були люди, які посприяли цьому переходові, спершу підкинувши ідею самому Назику, а потім поговорили з керівництвом. Безперечно, враховуючи той проблемний стан, у якому нині знаходяться дніпряни, запрошення футболістів не можуть відбуватися без відома відразу трьох людей – Маркевича, генерального директора Стеценка й головного акціонера клубу.

- Не секрет, що в такому віці футболістові важливо постійно знаходитися в ігровому тонусі. Назаренко ж не міг грати доволі довго…

- Звісно, ліпше спитати, як він себе почуває, у самого Сергія. Проте можу сказати, що відпустки після «Металіста» у Назаренка не було взагалі. Він постійно грав у футбол з хлопцями, які вже закінчили кар’єру чи з якихось причин зараз знаходяться без клубу. Крім того, форму Сергій підтримував з дніпровською командою U-19. Найближчим часом будуть збори в Туреччині, де Назик має привести себе до ладу повноцінно. Зрозумійте, у Сергія футбольна голова. Він ніколи не відзначався якимось надзвичайними фізичними кондиціями, але брав своє за рахунок інтелекту.

- У «Металіст» до Маркевича приходили догравати Олег Шелаєв та Ігор Шуховцев. На вашу думку, вікові гравці важливі Миронові Богдановичу з огляду на підсилення гри чи як особистості, здатні створювати атмосферу в середині колективу?

- Думаю, два в одному. Такі футболісти – авторитети. Особливо якщо мова про «Дніпро» і внесок в історію клубу футболіста Назаренка. Втім, згадайте Шелаєва і Шуховцева в «Металісті». Олег прийшов до Харкова в 33 і був ключовим гравцем як мінімум два сезони. Шуховцев за слобожанців грав нечасто, але в цих матчах діяв блискуче. Переконаний: якщо Маркевич бере Назаренка як футболіста, то він на нього розраховує. Сергій – досвідчений гравець, він легко знайде спільну мову з тренером.

- «Дніпро» веде боротьбу за третє місце з «Зорею». Гадаєте, це придбання співставне з завданнями, які ставляться перед командою?

- Не став би поєднувати запрошення Назаренка крізь призму турнірних зазіхань. Але в тому, що Назик підсилить конкуренцію саме під боротьбу з «Зорею», не сумніваюся. Повторюся, повернення Сергія вважаю правильним з усіх точок зору. Ця подія – знакова для сучасного «Дніпра». Сподіваюся, клуб справді змінюється і надалі не буде прощатися з людьми, котрі віддали команді багато років, так черство, як то було раніше.

- Відчуваю в цих словах нотки власної образи.

- Не хотів би до цієї теми повертатися. Я вдячний «Дніпру» за те, що клуб для мене зробив і вдячний усім людям, з якими мене у цій команді зводила доля. А навесні щиро вболіватиму за Назика.