Дерліс Гонсалес: Я доволі швидко знайшов взаєморозуміння з партнерами

Парагвайський легіонгер київського "Динамо" Дерліс Гонсалес розповів про свою адаптацію в клубі і про перший європейський досвід.

- Наприкінці серпня ви дебютували у складі "Динамо", а вже за місяць вас було визнано найкращим гравцем матчу з "Маккабі" в Лізі чемпіонів. Так швидко вдалося знайти взаєморозуміння з новими партнерами?

- Загалом, філософія гри "Динамо" мені досить близька, і зрозуміти тактичні принципи команди не було складним. Мова футболу універсальна, тому я доволі швидко знайшов взаєморозуміння з партнерами – як українцями, так й іноземцями. Можу сказати, що тепер мені нічого не заважає показувати свої найкращі якості та допомагати "Динамо" досягати нових перемог.

- Поразка від "Шахтаря" стала найболючішим ударом у вашій поки що нетривалій кар’єрі в "Динамо"? Це суперник зіграв настільки сильно, чи "Динамо" – слабко?

- Це був мій перший матч проти "Шахтаря", тому поки що не вдалося перейнятися всією принциповістю протистояння команд у національному чемпіонаті. Але в будь-якому випадку поразки з таким рахунком, та ще й на домашній арені, боляче б’ють по самолюбству футболістів. Не можу сказати, наскільки сильно зіграли суперники, а щодо "Динамо", то нам не вдалося показати своєї гри та проявити найкращі якості. Чому так сталося, ми розібрали з тренерським штабом та зробили правильні висновки з тієї поразки.

- Ви вперше потрапили до Європи в 17-річному віці, але заграти в "Бенфіці" не вдалося. Чи не було розчарування?

- До "Бенфіки" я приїжджав, сповнений амбіцій та бажання заграти на високому рівні в Європі, але доволі швидко змушений був повернутися додому. Звичайно, для мене це стало великим ударом, здавалося, що мої грандіозні плани руйнуються. Але рук я не опустив, почав працювати з подвоєною енергією – і вже за півтора року знову опинився в Європі, цього разу в Швейцарії.

- Які маєте сильні та слабкі якості?

- Із сильних якостей – це швидкість та спритність. Про слабкі краще промовчу, щоб суперники не використали їх на футбольному полі (посміхається).

- Александар Драгович, виступаючи в "Базелі", під час святкування чемпіонства вилив шампанське на голову тодішньому прем’єр-міністру Швейцарії. А який найбожевільніший вчинок був у вашому житті?

- Виходить, у нас із Драговичем багато спільного: минулого року, коли ми були на вшануванні з нагоди чемпіонства, я також вилив шампанське на голову президенту. Щоправда, "лише" клубу, а не країни (сміється).

- У Базелі ви якось проїхалися в громадському транспорті, не заплативши при цьому. У Києві чимось подібним уже встигли "відзначитися"?

- Це сталося випадково. Я лише приїхав до Базеля, і з одним із приятелів вирішили проїхати в метро. Чесно, навіть не знав, що потрібно платити... У Києві подібних "подвигів" за мною не спостерігалося: по вашому місту я пересуваюся виключно автомобілем.

- Устигли вам у "Динамо" дати якесь прізвисько чи кличуть по імені?

- Протягом усієї кар’єри мене називають виключно по імені – Дерліс. Звичайно, між собою партнери дають різні прізвиська один одному, але це наша "внутрішня кухня".

- У 2013 році ви в складі збірної Парагваю U-20 стали віце-чемпіоном Південної Америки. Це був успіх для вашої команди?

- Так, звичайно, ми обіграли Аргентину, Чилі, Еквадор, Уругвай, але у вирішальному матчі не вистачило дещиці. Щоб посісти перше місце, нам досить було не програти Колумбії. На жаль, ми поступилися – 1:2.

- Це поки що найбільший ваш успіх?

- Якщо брати до уваги всі трофеї, то я ставав чемпіоном Південної Америки на рівні збірних U-15. У більш дорослому футболі таких досягнень немає. Сподіваюся, поки що немає