Герой футбольного дня. Леонід Клімов / Сергій Керницький

"Чорноморець" найпершим знайшов "протидію" кризі і перелаштувався під умови, надиктовані економічною ситуацією в країні. Одесити досить різко суттєво урізали бюджет та розвантажили зарплатну відомість, розпрощавшись з іменитими футболістами. На нові контракти були запрошені молоді футболісти і новий тренерський штаб. Зарплатня робітникам була встановлена цілком адекватна, завдяки чому клуб й втримався на плаву.

Розібратися з заборгованостями з колишніми футболістами, - тими, що формували команду Романа Григорчука, - теж вдалося доволі нетрадиційним як для наших умов, але раціональним способом. Керівництво клубу пропонувало своїм колишнім робітникам нерухомість в якості погашення боргів по зарплаті, що дозволило зекономити "живі" гроші. Так "Чорноморець" й вийшов в нуль, почавши своє сходження з чистого листа.

За півроку команді вдалося навіть окреслити риси свого майбутнього малюнку гри. Взимку була проведена непогана трансферна кампанія, .в результаті якої до команди прийшли двоє бразильців, десант із запорізького "Металурга", а також Олексій Хобленко, Олександр Азацький та Володимир Барилко. Політика "Чорноморця" давала одеським вболівальникам надію на те, що команді як мінімум вдасться фінішувати в десятці кращих і забезпечити собі місце в наступному розіграші чемпіонату України, який відбудеться за новою формулою… Аж тут як грім серед ясного неба з'явилася інформація про можливе банкрутство клубу.

Оголосити себе неплатоспроможним – то вихід, який керівництво одеського клубу бачить в ситуації з заборгованістю "Сбєрбанку Росії" понад одного мільярду гривень. Звідки взялися такі проблеми – пояснив генеральний директор "Чорноморця" Сергій Керницький: "На будівництво стадіону "Чорноморця" нам потрібні були кошти, щоб відкрити його в листопаді 2011-го року. Для цього ми взяли кредит у "Сбєрбанку Росії" порядку 40 мільйонів долларів, які ми освоїли і до березня-квітня 2014-го по графіку день в день, годину в годину виплачували. На цей момент ми по кредиту виплатили 11 мільйонів долларів. Ми виконували свої зобов'язання, але коли курс пішов вгору, доходячи до сорока гривень за долар, а валютні надходження в цей час повністю були відсутні, різниця вийшла ще більшою".

Відомо, що одесити подали апеляцію на рішення суду, яке зобов’язує клуб виплатити цю суму. Апеляція дозволить виграти трохи часу, але навряд чи змінить постанову на користь "Чорноморця". Якщо кредитор не погоджується не реструктуризацію боргу (а "Сбєрбанк Росії", як зазначив Керницький, не погоджується), тоді єдина надія для "Чорноморця" – це признання судом ситуації з різким підвищенням курсу долара форс-мажором. Втім, виникає запитання: при оформленні кредиту у іноземній валюті юристи "Чорноморця" не прораховували варіанту зміни курсу? Важко повірити, що не прораховували. Кредит в доларах брався з метою зменшення виплат по відсоткам. Тобто, мало місце свідоме прийняття комерційного ризику, який завжди виникає в операціях з іноземною валютою. Тож нинішня ситуація, - швидше, не форс-мажор, а підсумок ризикованої ситуації.

Взагалі, заява Керницького щодо ситуації з заборгованістю таїть в собі кілька загадкових нестиковок. Зі "Сбєрбанком Росії", мовляв, переговори велися півтора року, реструктуризувати борг кредитор відмовився, але в той час було переглянуто договір кредитування в плані зміни заставного майна: стадіон "Чорноморець" замінили на "об’єкти бізнесу власників і засновників клубу". Відомо, що цими об’єктами є:

- перший поверх будинку №33б по проспекту Шевченка (біля Палацу спорту);

- бізнес-центр "Олександрівський" на однойменному проспекті;

- будівлі і права на забудову кварталу (його називають "клімовським кварталом") в межах Пантелеймонівської, Преображенської, Куйбишевої і Колгоспного перевулку;

- бізнес-центр на Пантелеймонівській;

- бізнес-центр на Олександрівському проспекті;

- торговий центр на Малій Арнаутській;

- навчально-тренувальна база "Чорноморця";

- будинок №64 на Пантелеймонівській;

- комплекс "Нового Привоза".

Всі ці об’єкти належать власникові "Чорноморця", народному депутатові України, колишньому членові Політради Партії Регіонів, а нині члену політичної групи "Партія Відродження" Леоніду Клімову.

Та якщо хтось думає, що зміна в договорі кредитування заставного майна збереже для "Чорноморця" стадіон в парку Шевченка, то глибоко помиляється. Арена, швидше за все, буде продана з аукціону з метою отримання коштів для погашення боргів збанкрутілого "Імексбанку", власником якого є Клімов. З повідомлень з одеських джерел відомо, що стадіон "Чорноморець" неодноразово фігурував в якості заставного майна в договорах кредитування, які "Імексбанк" заключав з юридичними особами (очевидно, фіктивними).

В одеських колах поширюється інформація, що в придбанні стадіону "Чорноморець" зацікавлений Рінат Ахметов. Цікаво, що у власника "Шахтаря" теж є свої рахунки зі "Сбєрбанком Росії". На днях з'явилася інформація, що за рішенням суду Ростовської області Ахметов винен "Сбєрбанку Росії" понад десять мільйонів доларів за недобудовану через різке подорожчання проекту шахту у Росії, на будівництво якої банком був виданий кредит в розмірі 80 мільйонів доларів. Нині же "Сбєрбанк Росії" в судах України вимагає накласти арешт на рахунки та майно "Запоріжсталі" Ріната Леонідовича на суму 249 мільйонів гривень (10,4 мільйона доларів), оскільки боржник не в змозі виконати свої зобов’язання.

Найбільше розчаровує в цій ситуації не сам факт проблем "Чорноморця", а тупик в плані боротьби з руйнівною тенденцією. Одесити ніби знайшли протидію кризі, але не позбулися старих "хвостів". Майбутнє нашого футболу в тому, аби повністю забути та відсторонитися від його минулого.