Герой футбольного дня. Юрій Ткачук

Академія "Металіста" на передових ролях в українському футболі не була ніколи. Творці того "Металіста", який наробив галасу у внутрішніх змагання, а також гарно заявляв про себе на європейській арені, до послуг молодих українців майже не зверталися. Мирона Маркевича за це часто критикували, але Богданович вперто гнув свою лінію.

Коли "Металіст" здобував славу з аргентинцями та бразильцями у складі, процес розвитку клубної академії перебував на початковій стадії. Маркевич неодноразово тоді повторював, що вихідці школи зможуть реально підсилювати "Металіст" не зараз, а через декілька років.

Ці декілька років минули… Але того "Металіста", який був колись, уже немає. Клуб ледь-ледь зводить кінці з кінцями, тож запитання щодо роботи академії повністю втратило свою актуальність. Між тим, саме зараз у складі харківської команди випробувати свої сили (бодай частково) можливість отримують юні вихованці академії: Семен Даценко, Максим Авер'янов, Олег Синиця, Іван Зотько тощо (інші юні харківські дарування вже змінили футбольну прописку: Андрієвський, Осман, Азацький, Радченко)… За цими хлопцями, - якщо їх талант не піддасться згубному впливу української кризи, - майбутнє харківського футболу.

Один з найвідоміших "плодів" роботи харківської академії – то Юрій Ткачук. Хлопець свій шлях у футболі починав з Кельменецької ДЮСШ, що в Чернівецькій області. Пробитися, втім, до "Буковини" Юрій не зумів, тому наступним кроком в його кар’єрі був "Моноліт" з Іллічівська, що на Одещині. І от саме на березі Чорного моря хлопчину приглянули скаути харківського "Металіста", запросивши до академії. З 2009-го Ткачук виступав за молодіжні склади харків’ян, аж поки в квітні 2014-го під керівництвом Ігоря Рахаєва не дебютував на найвищому рівні клубного українського футболу (в матчі чемпіонату України проти "Севастополя").

Говорити про якийсь малюнок гри Юрія в дорослому футболі не доводиться. З часу дебюту і до сьогоднішнього дня Ткачук зіграв в чемпіонаті України серед команд Прем’єр – ліги лише сім поєдинків. В той же час, Юрій Ткачук пройшов через горнило юнацьких та молодіжних збірних України U-17, U-19, U-21. В команді дев’ятнадцятирічних, зокрема, Ткачук був одним з лідерів, впевненою грою в центрі оборони допомігши Україні пройти відбір до чемпіонату Європи.

Після завершення контракту з "Металістом", - в травні 2015-го, - в послугах Ткачука, як зазначав сам Юрій, а також його агент, були зацікавлені кілька українських клубів (можна здогадатися, що в їх числі – "Динамо", яке раніше переманило до свого складу харків’ян Андрієвського та Османа). Але позиція парубка була твердою: "хочу поїхати до Європи; якщо ж залишатися в Україні – то лише в "Металісті". В підсумку, на користь другого варіанту все й вирішилося. Юрій підписав з харків’янами нову угоду і в поточному сезоні відіграв за "Металіст" на рівні Ліги Парі-Матч 42 хвилини.

Цифри, звісно, не найвидатніші, але скромні статистичні показники не завадили Юрієві здійснити свою мрію. Вчора він підписав контракт з мадридським "Атлетико", робота над переходом до якого агентом футболіста велася не перший день. Звісно, українець не виступатиме за першу команду "матрацників", але можливість тренуватися і розвиватися в структурі однієї з найстатусніших команд Іспанії – то шанс, який долею дарується не кожному.

В цій ситуації, окрім самого футболіста, варто відзначити і його агента, який з кількох варіантів (подейкують, Ткачуком цікавилися в Польщі і Туреччині) опрацював найбільш статусний. Чи найбільш оптимальний? Відповісти на це запитання складно. З одного боку, пробитися до першої команди "Атлетико" Юрію буде неймовірно складно; майже нереально. З іншого, перебування у структурі "матрацників" відкриває перед гравцем широкі перспективи в плані подальшого працевлаштування.

Юрій Ткачук став п’ятим українцем, які, починаючи з серпня 2015-го року, поповнили склади іспанських клубів. І якщо Коноплянка та Хомченовський – сформовані футболісти, то Ткачук, Швед і Вачіберадзе лише зводяться на ноги в дорослому футболі. Хочеться вірити, що іспанський досвід допоможе їм вирости в дійсно класних майстрів.