Ворскла - Карпати 3:0. Карпатівський дух у власному соці

Ліга Парі-Матч. 24-й тур

30 квітня. Полтава. Стадіон «Ворскла» імені Олексія Бутовського. 4 000 глядачів

"Ворскла" (Полтава) - "Карпати" (Львів) 3:0

Голи: Скляр 37, Хльобас 67, Коломоєць 87

"Ворскла": Непогодов – Сапай (Б. Мельник 86), Даллку, Дитятьєв (Чеснаков 38), Сімінін – А. Ткачук, Скляр (Олексій Довгий 76) – А. Громов, Хльобас, Бартуловіч – Коломоєць

Тренер – Василь Сачко

"Карпати": Мисак – Д. Мірошниченко, Новотрясов, Пластун (к), Костевич – Голодюк (Чачуа 80), Даушвілі – Ксьонз (Гуцуляк 69), Худоб’як (Кльоц 68), Кадимян – Ґ. Лещук

Тренер – Володимир Безуб’як

Судді: Труханов (Харків) – Альохін (Хмельницький), Плужник (Харків)

Попередження: Чачуа 85

Дива не сталося. Як не намагався Володимир Безуб’як завести команду, «Карпати» створити сенсацію і перемогти в Полтаві «Ворсклу» не змогли. Не допоміг навіть організований керівництвом клубу чартерний рейс. Перельоти для львів’ян зараз є великою рідкістю, однак виявляється, що в зустрічах з суперниками рівня теперішньої «Ворскли» не є панацеєю й вони. Подарована «Олександрією» після вчорашньої нічиєї в Луцьку карпатівцям надія зникла так само як з’явилася. Навіть не сильно вмотивована з турнірної точки зору команда Василя Сачка вдома львів’янам віддавати очки не стала.

Напередодні зустрічі наставник гостей здивував лише в одному. Тим, що не знайшов місця в основі Андрієві Гітченку, котрий відбув триматчеву дискваліфікацію, а знову виставив замість одного з найдосвідченіших гравців своєї команди в центрі оборони поряд із капітаном Ігорем Пластуном Артура Новотрясова. Ворота «Карпат», як зазвичай, захищав Роман Мисак. Краї оборони закривали Денис Мірошниченко (справа) і Володимир Костевич (зліва). В опорній зоні грали досвідчені Олег Голодюк і Муртаз Даушвілі. З флангів атакували Павло Ксьонз (справа) та Ґеґам Кадимян (зліва), а Ігор Худоб’як розташувався під нападником Ґуставо Лещуком.

У заявці «Ворскли» знову не було Станіслава Богуша, котрий другу гру поспіль пропускає через пошкодження. В рамці знову з’явився Дмитро Непогодов. Пару центральних оборонців Василь Сачко сформував із капітана Арменда Даллку та Олексія Дитятьєва. На флангах захищалися Вадим Сапай (справа) та Сергій Сімінін (зліва). Екс-львів’янин Андрій Ткачук разом із Олександром Скляром грали як опорні хави. Юрій Коломоєць за відсутності дискваліфікованого Антона Шиндера і травмованого Олександра Ковпака діяв на вістрі атаки. Роль плеймейкера виконував Дмитро Хльобас, а з флангів атаку підтримували Артем Громов та Младен Бартуловіч.

Зустріч розпочалася у звичному для майже всіх домашніх поєдинків «Ворскли» режимі. Розважливий, неквапливий позиційний наступ з ретельним промацуванням оборонних редутів опонентів гостей тривав впродовж фактично усього першого тайму. Маючи в обоймі двох швидкісних флангових півоборонців, яких активно підтримували крайні беки, команда Сачка використовувала у своїх операціях всю ширину поля. Львів’яни натомість зосередилися на контратакувальній манері гри. Провадити її з огляду на небажання суперників розкриватися було вкрай складно. Тому зароблений карпатівцями метрах в 25-ти від воріт опонентів штрафний виглядав ледь не як гольова ситуація. Проте Костевич, намагаючись закрутити м’яч у верхній кут, пробив поруч із хрестовиною воріт.

Крім цього штрафного, гості у перших півтайму відзначилися ще дальнім і відверто неточним ударом Худоб’яка. Ще в одному епізоді львів’яни обікрали суперників на їхній половині з допомогою високого пресингу. І якби передача Голодюка на Лещука була не такою жорсткою, момент цілком міг бути гольовим. «Ворскла» ж у свою чергу впродовж стартової чверті зустрічі подала два кутових і один штрафний, які ані найменшої загрози воротам Мисака не таїли. Негусто, погодьтеся.

Щось схоже на проникаючу контратаку львів’янам вдалося створити на 28-й хвилині. Отримавши пас на хід у центральну зону, Кадимян на вході до штрафного майданчика зробив поперечний пас на Голодюка. Олег біг паралельним курсом і якби м’яч чітко потрапив до його ніг, міг виходити з Непогодовим на побачення. Проте Ґеґам спрямував м’яч трохи заслабко і Дитятьєв у відчайдушному підкаті Голодюка випередив, при цьому вдаривши не лише по м’ячу, а й по нозі суперника. Олег на поле після тривалої медичної допомоги таки повернувся, а ось Дитятьєв хоча й залишався на полі, як виявилося, врятував команду ціною пошкодження. Довелося Сачкові ще до перерви випускати замість Олексія в центр оборони Володимира Чеснакова.

Треба сказати, що цей епізод суттєво підняв градус поєдинку. Через лічені хвилини за підсумками щільного єдиноборства Даушвілі та Скляра ледь не виникла сутичка між Муртазом і Даллку. Опоненти поштовхалися, але арбітрові Костянтину Труханову в усному режимі пристрасті вдалося погасити.

Власне, самі цього не бажаючи, львів’яни поступово втягнулися у звичне для полтавців болото в’язкої боротьби. Захопившись нею, карпатівці пропустили контрвипад, після якого рахунок у матчі було відкрито. Розпочалося все з того, що Сапай на своїй половині поля випередив Кадимяна. Вадим розпочав випад, стрімкості якому надав своєчасною загострюючою передачею до меж карної зони справа Бартуловіч. Хльобас в оточенні двох суперників проштовхнув м’яч у центр карної зони, а Коломоєць, знаходячись спиною до воріт, зробив скидку на Скляра. Олександр бив метрів з 15-ти без перешкод. Удар полтавцеві вдався зовсім не ідеальний, проте куля з допомогою невеличкого рикошету від Новотрясова полетіла у протилежний від Мисака бік – 1:0.

Нагода відігратися ще до перерви у «Карпат» була. Потім виявиться, що то був найліпший в усьому матчі створений гостями момент. Провести його галичанам вдалося з допомогою агресивного пресингу в середині поля. Спершу львів’яни змусили суперників помилитися при передачі а відразу після того Ксьонз вдалим проникаючим пасом кинув Лещука у прорив по місцю правого півсереднього. Ґуставо все зробив правильно – своєчасно рвонув, прибрав під себе Даллку й опинився перед Непогодовим один. Ось лишень удар аргентинця на виконання в дальній кут виявився надто незграбним – м’яч пролетів метрах у півтора від стійки.

Другу половину набагато агресивніше розпочали господарі. З допомогою агресивних дій у середині поля полтавці захопили територію і тривалий час не випускали львів’ян із власної половини. Правда, з конструктивом у команди Сачка не клеїлося. До загрози воротам Мисака справу вдалося довести лише тоді, коли Хльобас на підступах до карної зони випередив Новотрясова і ледь не проскочив на швидкості Пластуна. Та через оте «ледь» м’яч опинився у воротаря в руках.

Контрвипад «Карпат» був значно небезпечнішим. Ось лишень Лещук після навісу від Кадимяна зліва пробив головою з меж карної зони надто легко і точно в руки Непогодову. Що не кажіть, а сильний нападник такі нагоди використовувати зобов’язаний. Втретє ж непереконливо Лещук зіграв на 63-й хвилині, коли нагоду йому фактично подарував Непогодов. Дмитро невдало вибив м’яч кулаком після навісу Мірошниченка справа. Воротар побіг перехоплювати запущений над власними володіннями парашут, але до м’яча не добрався. Лещук головою голкіпера перекинув, але пробив надто слабо і хтось із партнерів Непогодова встиг м’яч вибити.

Між тим, між моментами Лещука продовжував феєрити Хльобас. А посприяв Дмитрові Кадимян. Знаходячись на лівому фланзі оборони, Ґеґам відгадав намір Бартуловіча віддати передачу на Сапая п’ятою. Однак здійснивши перехоплення, вірменин віддав легковажну поперечну передачу, яку перехопив Хльобас. Дмитро зметикував блискавично: зрізав кут, змістив трохи вправо і сильно пробив у дальній кут. «Карпати» врятував Мисак.

Врешті, свого Хльобас таки досяг. Отримавши ідеальний довгий пас із власної половини, Дмитро на швидкості похитав фінтами Пластуна і, залишивши львівського капітана осторонь, метрів з 17-ти пробив у нижній кут ідеально точно – 2:0.

Відразу після цього моменту Безуб’як взявся проводити заміни, які вочевидь готував заздалегідь. Дмитро Кльоц замінив Худоб’яка, Олексій Гуцуляк вийшов замість Ксьонза. Але поїзд вже поїхав. Прагматики з Полтави таких матчів не віддають за визначенням. У заключні чверть години суперники матч відверто догравали. Але навіть у такому режимі полтавці довели рахунок до розгромного. Бартуловіч подав м’яч зі штрафного справа в район дальньої стійки, а Ткачук, вибігши з-за спин оборонців, у падінні головою спрямував м’яч паралельно лінії воріт. Коломойцеві залишалося вразити порожні ворота з метрової відстані – 3:0.

Як і в першому колі, «Ворскла» переграла «Карпати» вчисту, за всіма компонентами футбольного мистецтва.