Карпати - Сталь 0:1. За небокраєм неба край

Українська Прем’єр-ліга-2016/2017. 12-й тур

22 жовтня. Львів. "Арена Львів". 1 000 глядачів

"Карпати" (Львів) – "Сталь" (Кам’янське) – 0:1

Гол: Каленчук 26

"Карпати": Мисак – Зубейко, Андрій Нестеров, Лобай, В. Кравець – Чачуа, Завійський (Є. Чумак 74) – К. Ярошенко (М. Грисьо 46), Худоб’як (к), Костевич (Вербний 64) – Лещук

Тренер – Олег Дулуб

"Сталь": Паньків – Пашаєв, М. Іщенко, Стаменковіч, С. Воронін – Каленчук (к) – Задерака (Васін 89), Е. Малакян (Карасюк 73), Ґ. Малакян, Мисик – Комваліус (Карікарі 61)

Тренер – Якоб Ґалл

Судді: М. Балакін (Київська область) – Є. Петраков (Київ), Шамека (Маріуполь)

Попередження: Лещук 45, Костевич 62, Зубейко 66, М. Грисьо 78, В. Кравець 90+1, Є. Чумак 90+5 – С. Воронін 37, Е. Малакян 40, М. Іщенко 45

Б’ютіфул Карпати!

Верховина, рідна мати,

Не дай же нам погибати!

Б’ютіфул Карпати!
("Мертвий півень")

Як то воно чарівно, коли на трибунах великого стадіону панує камерна атмосфера! Людей на домашній матчі "Карпат" мало ходило й до того, однак на цій зустрічі їх було стільки, що враховуючи акустику "Арени Львів", сміливо можна було перегукуватися через поле з одного боку трибун на інший. Навіть "Завжди вірних" на фанатському секторі господарів залишилося менше, ніж донедавна їздили на виїзні матчі. Гірше, здається, нікуди, адже порожніх трибун, якщо стадіон не дискваліфікваний, не може бути в принципі.

Власне, одне з завдань нового наставника "Карпат" Олега Дулуба – повернути вболівальника. Судячи з усього, зі складом білоруський тренер вже визначився. В порівнянні з зустріччю минулого туру проти "Дніпра" заміна була лише одна – Євгена Чумака на правому фланзі півоборони замінив Костянтин Ярошенко. У воротах знову грав Роман Мисак. Квартет оборонців справа наліво сформували Євген Зубейко, Андрій Нестеров, Іван Лобай та Василь Кравець. В опорній зоні діяла пара Амбросій Чачуа – Тарас Завійський. Зліва атакував Володимир Костевич, а капітан Ігор Худоб’як грав під нападником Ґуставо Лещуком.

Тренер "Сталі" Якоб Ґалл спеціально для "Карпат" навіть відійшов від класичної розстановки 1 – 4 – 2 – 3 – 1 і залишив у резерві Романа Карасюка. Натомість розвернений наконечником в особі Максима Каленчука до власних воріт трикутних доповнили брати Ґор та Едґар Малакяни. У воротах кам’янців традиційно грав вихованець "Карпат" Юрій Паньків. У центрі оборони діяли Микола Іщенко та Мілош Стаменковіч. За правий фланг відповідали Павло Пашаєв (в обороні) та Максим Задерака. Зліва оборонявся Сергій Воронін, а над ним діяв Мар’ян Мисик. Попереду ж трохи несподівано вийшов Сільвано Комваліус, а не Кваме Карікарі.

За рахунок інтенсивної біганини територіальною перевагою в дебюті зустрічі володіли господарі. Проте кількість і старанність у якість не переростала. Сумбурні атаки львів’ян "сталевари" відбивали зважено, не допускаючи ні позиційних, ні індивідуальних промахів. Як наслідок, за півтайму відзначити можна лише один момент – то коли Худоб’як віддав з кутового передачу низом, а Лещук, випередивши Стаменковіча, пробив низом. М’яч пролетів поруч зі стійкою, а аргентинський нападник демонстрував арбітрові розірвану надто старанним суперником футболку.

Врешті, витримавши той сумбур, гості поступово почали показувати зуби й самі. Час показав, що підопічним Ґалла навіть не довелося видумувати чогось надзвичайного. Опорні хави львів’ян дали Каленчукові на підступах до власної карної зони свободу. А Нестеров, опинившись передкапітаном суперників, не заблокував удару Максима метрів з 25-ти на виконання. М’яч по дузі з відскоком від газону влетів точно в лівий від воротаря кут – 0:1.

Поки "Карпати" приходили до тями, "Сталь" через лічені хвилини ледь не забила вдруге. Розігнав атаку передачею вліво на Мисика Комваліус. Мар’ян з флангу віддав у центр карної зони низом, а Едґар Малакян ударом метрів з восьми поцілив у поперечину.

В заключній третині першого тайму гостроти поруч з обома ворітьми майже не було. Львів’яни продовжували незлагоджено вовтузитися з м’ячем, а гості спокійно оборонялися й намагалися вибігати в контрнаступ. Виділити у цьому відрізку варто непоганий крос Чачуа зліва, який закінчився двома заблокованими обороною суперників ударами, не дуже сильний постріл з розвороту в руки воротареві Лещука, а також витівку Комваліуса, який передачею назад ледь не вивів опонента з Паньківим на побачення. Ситуацію виправив, вчасно вийшовши з воріт, сам Юрій.

Після перерви Дулуб провів першу заміну – замість Ярошенка вийшов Максим Грисьо. При цьому Максим розпочав гру на лівому фланзі атаки, а Костевич грав справа. Але замість очікуваного пожвавлення попереду "Карпати" отримали чергові проблеми перед власними володіннями. І щастя господарів, що спершу Мисик ударом метрів з 20-ти потренував Мисака несильним ударом по центру воріт, а трохи згодом Комваліус не дуже вдалою передачею зіпсував вихід три в один.

Окрім того, потенційну небезпеку таїли ще мінімум два випади за участю Мисика, а Стаменковіч бив головою після подачі кутового. Тож чи варто дивуватися, що свою першу заміну Ґалл провів, змінивши нападників? Тренер гостей розумів, що за таких обставин його команда може вирішити питання про переможця зустрічі достроково.

Між тим, поки Карікарі входив у гру, на посміховисько недолугою симуляцією себе виставив Костевич. Отримавши від Миколи Балакіна справедливе попередження, Володимир тепер пропустить наступну зустріч проти "Динамо". Власне, після цього епізоду зрозумів, що обійдеться без Костевича вже зараз й Дулуб. Замість футболіста, який претендує на роль лідера команди, вийшов Назар Вербний, якого новий тренерський штаб вочевидь бачить у ролі вінґера.

Спостерігати за жалюгідними потугами львівської команди врятувати цю гру, господарів можна було шкодувати, сміятися з них чи плакати одночасно. Кому й що до душі. Достатньо сказати, що карпатівцям рідко вдавалося навіть приблизитися на ударну відстань. Про загострення гри чи реальний штурм годі й говорити. Такими безпомічними "зелено-білих" не бачили вже давно. За старання й наполегливість варто відзначити хіба Кравця та Худоб’яка, але їх відчайдушні спроби завести це мертве царство були марними.

Якоб Ґалл, звісно, розраховував у дев’ятому матчі на чолі наставника "Сталі" здобути свою першу перемогу. Але й подумати не міг. Наскільки легкою та перемога буде.