Буркіна-Фасо, Зімбабве, Антіли. Легіонери з екзотичних країн, які виступали в Україні

Легіонери вже давно стали загальноприйнятою даністю у всіх світових чемпіонатах. Не оминула ця тенденція і Україну. За 27 років незалежності в наш чемпіонат приїжджало чимало іноземців. І якщо бразильцями, нігерійцями, хорватами і навіть болівійцями давно нікого не здивуєш, то поява легіонерів з екзотичних країн завжди викликає непідробний інтерес. Нині ж є привід згадати найбільш примітних персонажів, які виступали на українських полях, адже найкращим гравцем минулого туру УПЛ став одеський ісландець Крістіан Вільхельмссон, а найкращим в квітні в Першій лізі - волинський іранець Сіаваш Хагназарі.

Насер Аль-Саухі (Кувейт)

Цього хавбека запримітив сам Валерій Лобановський, який в середині 90-х ще працював в Азії. Прекрасно технічно обдарований футболіст привернув увагу метра у відбірковому турнірі до Чемпіонату Світу U-20 в Катарі, і в 1995 році приїхав в "Динамо". Тоді кияни буквально на шматки розривали всіх в рідному чемпіонаті, штампуючи титул за титулом, але навіть в умовах жорстокої конкуренції кувейтський легіонер все ж отримав шанс дебютувати. Зігравши один матч, Насер залишив приємне враження, однак динамівське керівництво не змогло домовитися з кувейтцями про повноцінний трансфер і Аль-Саухі повернувся на батьківщину. Там десять років по тому і завершив активні виступи.

Арістід Бансе (Буркіна-Фасо)

Довготелесий форвард в 2006 році став черговим африканським легіонером нині не існуючого донецького "Металурга". Щоправда, український етап кар'єри Бансе вийшов швидкоплинним. Нападаючий відбігав всього вісім матчів, встигнувши відзначитися двома точними ударами. Потім Арістід міняв клуби, як рукавички. До нинішніх 34 років їх у гравця вже 17, ось тільки зараз він перебуває в статусі вільного агента.

Мусавенкосі Мгуні (Зімбабве)

Ще один плід селекції донецького "Металурга". З однією лише різницею, що майже двометровий Мгуні залишив в нашому футболі більш вагомий слід. Співвітчизник легендарного Брюса Гроббелара приїхав в Україну в 2009-му, і зігравши в 33 матчах відзначився 10 разів. Його гол допоміг в півфіналі Кубка здолати не кого-небудь, а «Шахтар»!

Далі було відрядження в російський "Терек" (той, що нині "Ахмат") і повернення в наш чемпіонат. На жаль, зігравши лише один поєдинок за металургів, Мгуні остаточно виїхав з нашої країни. Зараз 36-річний футбольний пілігрим виступає в чемпіонаті Кіпру.

Сендлей Біто (Нідерландські Антильські острови / Кюрасао)

От уже хто пограв на українських стадіонах! Вихованець "Аякса" опинився в нашій країні ще в 2006-му. Алчевській "Сталі" форвард став у нагоді, однак забивав не так часто. Моменти мав, але реалізація шкутильгала на обидві ноги - всього 3 м'ячі в 23 зустрічах і виліт з командою в першу лігу. Проте, Біто встиг сподобатися київському "Арсеналу". У столиці у Сендлея статистика була ще гірше - два голи в 37 поєдинках. Потрібні були зміни, але мальтійський етап не задався, і форвард знову причалив до українських берегів. Але ні в "Закарпатті", ні в "Таврії" себе не проявив, і в 2011 році став вільним агентом. Нині виступає в чемпіонаті Кюрасао, за збірну якого встиг провести кілька поєдинків. При цьому в послужному списку Біто значаться виступи за збірну Нідерландських Антіл, хоча у футболіста є і голландський паспорт. Буває ж!

Дієго Суарес (Болівія)

Унікальний персонаж. Болівієць ще в 14 (!) років дебютував в матчі Кубка Лібертадорес, що стало рекордом турніру. Такий прорив не залишився непоміченим. Невисокого, швидкого і технічного хавбека ту ж забажали отримати багато європейських топ-клубів, але в підсумку Дієго виявився в Києві. Правда, грав тут лише за "Динамо-2". Час минав, а Суарес все ніяк не піднімався в першу команду, і в 2016 році повернувся в рідний чемпіонат. Але не в "Блумінг", а "Орієнте Петролеро", де виступає до цього дня.

Кім Пьюнграе і Хванг Хунхі (Південна Корея)

Імена цих футболістів пам'ятають хіба що найбільш педантичні статистики. Корейська парочка з'явилася в Запоріжжі в сезоні 2009/10, але завоювати місце в основі не змогла. Хавбек Кім зіграв в семи зустрічах, форвард Хванг - в п'яти. Не густо. Тому цілком логічно, що обидва незабаром покинули "Металург".

Міна Нарсісо (Еквадор)

Латиноамериканцями нашого вболівальника не здивуєш, але еквадорець - формена екзотика. Нарсісо з'явився в "Чорноморці" в 2010-му, але нічим особливим не відзначився. Зігравши в 10 матчах, нападник жодного разу не спромігся відзначитися. Тоді це здивувало, адже Нарсісо вважався дуже перспективним придбанням. Навіть в свою збірну викликався. На даний момент 36-річний футболіст не заявлений ні за один клуб, і, з огляду на вік, найближчим часом цілком може завершити кар'єру.

Ясухіро Като (Японія)

Легіонер з країни сонця, що сходить, з'явився в "Говерлі" в 2012 році. Тоді в Ужгород приїжджали легіонери різної кваліфікації, але на японця сподівалися всерйоз. Цікаво, що в Україні Като перебрався з латвійського чемпіонату, де без особливих успіхів виступав за "Вентспілс". Альянс з ужгородцями у японця вийшов коротким - всього чотири матчі.

Потім були східноєвропейські другорозрядні клуби і повернення на батьківщину. Зараз без малого 33-річний півзахисник перебуває без клубу. В Україні футбольне представництво Японії очолив Іцукі Урата, який взимку поповнив ряди «Зорі», але поки не зіграв жодного матчу.

Амаду Мутарі (Нігер)

Якщо нігерійці давно зарекомендували себе з найкращого боку, то легіонери з Нігеру в наших широтах рідкість. У 2014 році в 20-річному віці Амаду потрапив, куди б ви думали? Правильно, в донецький "Металург". Ось де любили екзотику! Тільки проявити себе в нашому чемпіонаті гравець не зумів: всього шість поєдинків. Але ж Сергій Ташуєв, який тренував тоді металургів, душі не чаяв в універсальному хавбека, називаючи того надією клубу. В результаті коуч і невиправдана надія поїхали в "Анжи". Зараз Мутарі захищає кольори угорського "Мезекевешда".

Джон Хайро Руїс (Коста-Ріка)

Так-так, і коста-ріканців заносило в наш багатостраждальний чемпіонат. У сезоні 2015/16 Джон Руїс досить непогано вписався в "Дніпро". У 14 матчах форвард відзначився шістьма голами. Перспективи у гравця були дуже серйозними, однак незабаром Руїс відправився шукати щастя в "Црвену Звезду". Нині сліди гравця загубилися в аравійській пустелі. Там 25-річний форвард виступає за "Аль-Фейху".

Євген Стариков (США)

Народжений в Одесі, в рік переїхав з батьками в США, Юджин (як називають його за океаном) виступав в російських "Томі" і "Ростові". В Україну приїхав в 2015 році. "Чорноморцю" потрібен був форвард, Євгену - ігрова практика. На деякий час все зійшлося. Стариков забив два м'ячі, але куди більше шансів не реалізовував. Ось і вийшла його одеська одіссея швидкоплинною. І зараз 30-річний форвард зірок з неба не хапає. Грає собі за скромний американський "Інді Елевен" ...

Міссі Мезу (Габон)

Габонців, не в приклад камерунцям або нігерійцям, не так затребувані в Європі. Для України ж і зовсім в дивину. Нинішньому "Арсеналу-Київ", в світлі боротьби за виживання, кваліфіковані форварди потрібні конче, і Міссі поступово адаптується до наших реалій. Виходить досить непогано. Дебютним голом вихованець французького футболу вже встиг відзначитися, а його клуб перестав вважатися головним аутсайдером. Тепер важливо продовжити прогресувати, а там, дивись, 23-річний форвард може піти на підвищення.